Конфліктний аміак: як в АРМА пояснюють «національні особливості» аукціонів
На чому ґрунтувався вибір ціни, майданчика для продажу та розмір лотів. Контраргументи для ТСК
4 квітня в Києві відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка розглядала нюанси продажу російського аміаку й білоруського калію, заарештованих Бюро економічної безпеки (БЕБ). Арешт на ці активи накладено рік тому в рамках розслідування справи про несплату податків російськими бізнесменами. Аміак і калій було передано в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а згодом – продано в Україні на аукціонах. Однак у контролюючих органів і парламентарів виникли питання як до процедури самих аукціонів, так і до ціноутворення. Серед іншого, лоти було складно знайти (пересічному покупцеві – майже неможливо) у системі аукціонів, а ціна, за якою реалізовано товар, була значно нижчою за ринкову.
Подробиці читайте тут: Розборки в АРМА: хто заплатить державі 178 млн грн збитків через непрозорий продаж російського калію та аміаку
Після публікації цього матеріалу до Mind звернувся т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович, який надав своє бачення процедури продажу аміаку походженням із росії та калію з білорусі. А також спробував пояснити механізм організації торгів.
Під час останнього засідання парламентської ТСК, яка досліджує можливі порушення законодавства з боку БЕБ та інших органів державної влади, детально аналізувалася практика реалізації арештованого російського аміаку й білоруського калію.
Члени ТСК акцентовано розглянули кілька основних аспектів, зокрема тривалість процесів накладення арешту на майно і його передачі на продаж, обґрунтованість ціни продажу та прозорість механізму реалізації.
Оскільки зазначене майно передавалося для реалізації АРМА, варто окремо роз’яснити кожен озвучений нардепами пункт.
Як визначалися строки продажу?
У липні минулого року АРМА отримало для продажу на підставі ухвали суду 42 000 тонн рідкого технічного аміаку російського походження, який детективи БЕБ арештували на території Одеського припортового заводу.
Після консультацій за участі Офісу Президента, РНБО, АРМА, Мінекономіки, Фонду держмайна, ОПЗ, ДСНС, Одеської ВЦА та інших відповідальних сторін було зафіксовано небезпеку екологічної катастрофи через можливі обстріли припортового заводу російськими військами.
Тому арештований аміак слід було продати на торгах і вивезти із заводу. При цьому треба наголосити, що суд поклав обов’язок зберігання сировини з правом її переміщення на ОПЗ.
Незабаром АРМА виставило перший лот аміаку на продаж, а через шість місяців, у березні цього року, було реалізовано останню партію сировини. Загалом на торгах продано п'ять лотів загальною вартістю 1,32 млрд грн.
Чому на торги відразу не виставили весь аміак?
Тому що це нереально з огляду на обмежену пропускну можливість ОПЗ з його відвантаження. АРМА готувало кожен лот за підсумками консультацій із заводом, враховуючи технологічні особливості. По суті, завод вирішував, скільки аміаку можна виставити за раз, щоб його можна було без перешкод вивезти.
Для відвантаження партії обсягом 10 000 тонн підприємству в середньому потрібно місяць. Ще 10 днів необхідно на експозицію лоту, який АРМА передає для реалізації організатору торгів (торговому майданчику). Отже, продаж і відвантаження п'яти партій аміаку об’єктивно забирає близько семи місяців.
Крім того, варто зважати й на кон’юнктуру ринку, жоден учасник якого не в змозі купити відразу 42 000 тонн. Якщо ж продавати майно різними партіями, але паралельно, покупці все одно стануть у чергу за відвантаженням через обмежені пропускні можливості заводу.
Тож, зважаючи на об’єктивні чинники, аміак було продано настільки швидко, наскільки це дозволяли ринкові, логістичні та технологічні обмеження.
Як формувалася ціна?
Середня ціна продажу аміаку становила близько 32 000 грн за тонну. Члени ТСК звернули увагу на те, що в системі «Прозорро.Продажі» одна з дрібнооптових партій рідкого аміаку була продана за дещо вищою ціною – 39 600 грн/тонна. Однак це вартість розмитненого аміаку, яка містить ПДВ.
Крім того, за цей товар на «Прозорро» покупцеві не потрібно додатково компенсувати витрати за його збереження чи відвантаження. Натомість у випадку з арештованим аміаком покупець зобов’язаний, крім ціни за підсумками торгів, також компенсувати ОПЗ близько 10 000 грн/тонна за зберігання майна та сплатити ПДВ й митні платежі, оскільки сировина знаходилася в зоні митного контролю в режимі «транзит». Тобто до 32 000 грн по факту додається ще близько 50%, і ці обставини слід було враховувати при формуванні стартової ціни кожного лоту.
Стартова вартість кожного разу визначалася на підставі проведених оцінок, які отримували незалежні рецензії. До того ж організатор торгів звернувся за незалежними експертними дослідженнями до двох науково-дослідних установ Міністерства юстиції, чиї висновки підтвердили, що вартість активів визначена в межах ринкової ціни реалізації.
Водночас, як з’ясували члени ТСК, станом на дату засідання, покупці майна не сплатили до бюджету ПДВ й митні платежі, а також не в повному обсязі компенсували ОПЗ кошти за зберігання та відвантаження аміаку. Зараз, за даними депутатів, недоплата по останньому пункту становить близько 178 млн грн.
Варто зазначити, що сплата всіх додаткових платежів була умовою придбання арештованого майна, про що зазначалося в описі лотів на сайті торгового майданчика. Ця умова була необхідною, щоб ОПЗ як державне підприємство не поніс збитків за дії з аміаком, а без виконання податкових зобов’язань товар залишається нерозмитненим і покупці не можуть законно користуватися ним на митній території України.
Усі ці вимоги озвучувалися перед торгами й залишаються чинними, проте АРМА не є органом митного та фіскального контролю, щоб забезпечити їх виконання. Нові власники товару, які придбали його на торгах, повинні виконати свої зобов’язання, а відповідні органи мають це проконтролювати.
Щодо плати за зберігання, то слід зауважити таке: покупці вже сплатили ОПЗ 286 млн грн, затримки зі сплатою ще 178 млн можуть бути пов’язані з тим, що не всі компанії встигли фізично забрати придбаний товар із території заводу. Адже, наприклад, останню партію продано лише кілька тижнів тому.
Як визначалося місце продажу?
АРМА не продає арештоване майно самотужки. Подібно до того, як для більшості активів ми шукаємо на ринку управителів через конкурси, для реалізації майна відбираються професійні продавці – торгові майданчики, що проводять аукціони. Для співпраці агентство обирає тих реалізаторів, які беруть участь в оголошених конкурсах.
Торік продажі забезпечували ДП «Сетам» і ТОВ «Придніпров’є 2021», які подавали заявки й перемогли у відборах. Обидва майданчики мають значний досвід проведення торгів (попри назву, «Придніпров’є 2021» працює на ринку близько 10 років). Цьогоріч АРМА уклало договір також із ТОВ «Національні електронні системи», що є лідером системи «Прозорро.Продажі» за обсягами реалізації майна. Водночас ТОВ «Придінпров’є 2021», яке, зокрема, продавало аміак і калій, також є авторизованим учасником цієї системи.
Відібрані юридичні особи забезпечують організацію електронних торгів, розміщення інформації про їх перебіг і результати, інформування учасників, їх реєстрацію на своєму вебсайті та прийом заявок, функціонування вебсайту в цілодобовому режимі, а також заходи з тимчасового зберігання, переміщення, оцінки вартості й експозиції активів. За все це майданчики отримують винагороду у вигляді певного відсотку від ціни проданого лоту.
Варто зазначити, що, згідно з регламентом «Прозорро.Продажі», організатор торгів зазначеним обсягом арештованого аміаку мав би загалом отримати винагороду в розмірі майже 20 млн грн за ставкою від 1,5% до 5%. Тоді як «Придніпров’є 2021» отримало в 7,5 раза менше – 2,5 млн грн. Річ у тім, що реалізатори, які продають активи АРМА, згідно з постановою уряду, не можуть отримувати винагороду, яка перевищує 200 розмірів мінімальних зарплат, зараз це трохи менше ніж 500 000 грн за продаж одного лоту. Водночас для «Прозорро.Продажі» ця стеля відсутня.
Чому інформацію про лоти не всі могли знайти?
У представників ТСК також виникло запитання щодо технічних особливостей функціонування вебсайту товарної біржі «Придніпров’є 2021», зокрема стосовно розміщення інформації про лоти АРМА за окремим посиланням.
Пояснення полягає в тому, що інформація про лоти, виставлені на «Прозорро.Продажі», інтегрована в єдину електронну систему, яка поєднує всі авторизовані в ній майданчики.
Такі лоти мають свою URL-адресу на вебсайті реалізатора. Водночас інформація про арештовані активи, які поки що не реалізуються в цій системі, розміщується за окремою URL-адресою, але так само доступна для користувачів вебсайту торгового майданчика. На жаль, під час засідання ТСК представнику «Придніпров’я 2021» не дали можливості висловитися.
Перед реалізацією перших партій аміаку представники майданчика зверталися до адміністратора платформи ДП «Прозорро.Продажі» щодо пошуку технічної можливості проведення торгів за заявками АРМА з використанням системи «Прозорро.Продажі».
Але після тривалих перемовин було отримано відповідь про неможливість інтеграції на чинних правових і технічних умовах. Адже реалізація арештованих активів, які передаються АРМА, та активів, які продає «Прозорро», сьогодні відбувається на підставі різних актів і регламентів, а також із різними суттєвими умовами щодо винагороди реалізатора, оцінки та зберігання майна тощо.
Що в підсумку?
Практично всі перелічені особливості, насамперед щодо ціноутворення, необхідності розмитнення, місця продажу, стосуються й іншого розглянутого на засіданні кейсу – реалізації арештованого хлористого калію. Хіба з тією особливістю, що на момент продажу в товару закінчився строк придатності, і звісно, це не підвищило його привабливості для потенційних покупців.
Варто окремо зазначити, що, хоч АРМА й не є суб’єктом формування митної політики, нами все ж розроблено проєкт змін до Митного кодексу, які б дозволили уникнути проблем при реалізації майна, що перебуває під митним контролем.
Зрештою, АРМА продовжить активно співпрацювати з ТСК, надаючи всі необхідні пояснення, як ми публічно робили це задовго до запрошення комісії. Адже агентство дотрималося всіх вимог закону при виконанні своїх повноважень.
Станом на сьогодні понад 670 млн грн, отриманих від продажу аміаку, вже перераховано до державного бюджету на потреби оборони шляхом придбання військових облігацій. Тому обґрунтування законності та ефективності реалізації цього майна є важливою передумовою для подальшого фінансування Збройних Сил за рахунок арештованих активів.
Mind уважно стежитиме за подальшим перебігом подій, тому пропонує іншим учасникам процесу відкрито висловити свою думку на сторінках нашого порталу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
