Розборки в АРМА: хто заплатить державі 178 млн грн збитків через непрозорий продаж російського калію та аміаку

На території  України є величезна кількість активів, пов'язаних із російською федерацією та республікою білорусь. На ці активи правоохоронці накладають арешт у рамках кримінальних проваджень, тож вони мають піти на користь державі. Але медіа та громадськість висловлює побоювання, що ця власність реалізується неефективно.

Тому в парламенті було створено Тимчасову слідчу комісію. Вона розглянула кілька проблемних питань, що виникли навколо проданого російського аміаку та калію після того, як Офіс Генпрокурора передав ці активи в Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у рамках КП №7202200041000003.

Mind побував на засіданні ТСК 4 квітня  2023 року і дізнався, чому так сталося, що після реалізації активів Одеський припортовий завод досі не отримав 178 млн грн прибутку за зберігання аміаку, а десятки вагонів із калієм безслідно зникли. І найголовніше – хто в цьому винен?

У рамках кримінальних проваджень Бюро економічної безпеки (БЕБ) за рік повномасштабної війни наклало арешт на більш ніж 40 млрд грн активів, які належать російським та білоруським бізнесменам. І все це майно потім передається в АРМА – щоб принести прибуток державі.

5 квітня 2023 року виповнюється рік із моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження про несплату податків в особливо великих розмірах російськими підприємцями (ПАТ «Уралкалій», ТОВ «Бєларуськалій»).

Фабула злочину звучить так: російські підприємці завезли в Україну аміак і при цьому не сплатили податки – понад 200 млн грн. Як наслідок – держава зазнала збитків. Злочин розслідують за ст. 212 Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Справу розслідує БЕБ. За словами очільника органу Вадима Мельника, майже завжди саме за статтею про несплату податків арештовують російські та білоруські активи. Коментуючи розслідування «калійно-аміачних оборудок», він заявив, що «БЕБ спрацювало ефективно та оперативно, справа рухається в бік винесення підозри громадянами російської федерації».

Втім членів Тимчасової слідчої комісії така відповідь не задовольнила.

Також депутатів здивувало, чому відносно просте кримінальне провадження – про несплату податків – розслідується цілий рік.

«20 000 вагонів із товарами курсують територією України. Ми з'ясовували, де вони і які матеріальні цінності в них є, проводили їх огляди. Вилучити первинну документацію – це теж кропітка робота. Досі ведуться експертизи», – пояснив довготривалість розслідування заступник начальника відділу в Офісі Генпрокурора Анатолій Павленко.

Вагони з калієм суд передав «Укрзалізниці» – «на відповідальне зберігання». За словами директора департаменту комерційної роботи УЗ Андрія Мірошникова, російський калій знаходився у 742 вагонах.

Та під час засідання ТСК з'ясувалося, що частина вагонів кудись… зникли.

«Доповідаю. На залізничній станції «Попільня» не знайшли 25 вагонів із калієм, на станції «Бахмач» – 32 вагони відсутні, на станції «Козятин 2» – 18 вагонів не знайшли, на станції «Коростень» – ще 5 вагонів. Де поділися ці вагони?!» – запитав у присутніх Ярослав Железняк.

Відповіді на це запитання в процесі дискусії знайти не вдалося. Представник Офісу Генпрокурора сказав, що у відомстві про ці факти не знають, мовляв «таких повідомлень до нас не надходило». Процесуальний керівник ОГП по справі «російського калію» Олександр Станков каже, що всі вагони були передані УЗ актами прийому-передачі. Отже, відповідальність за їхнє збереження лежить саме на перевізникові.

Очільник АРМА Дмитро Жоравович також розвів руками, сказавши, що не звертався до правоохоронців із приводу цієї ситуації: «Усього 18 000 вагонів передали в АРМА, в тому числі з калієм. На «Укрзалізницю» поклали обов'язок зберігання і використання цих вагонів. Тобто, поки АРМА шукає управителя, «Укрзалізниця» має право ними користуватися».

«Будуть «суди Лінча», якщо ці вагони дійсно вкрали, – підсумував нардеп Вадим Івченко з Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. – Я б не хотів, щоб ми не могли покарати тих, хто крав або закривав очі на те, що вагони зникали, а держава не отримувала доходи від реалізації».

Після бурхливого обговорення члени ТСК вирішили, що ще повернуться до питання зникнення вагонів – на окремому засіданні.

13 липня 2022 року в АРМА передали 30 000 тонн аміаку. Актив зберігався у сховищах АТ «Одеський припортовий завод», а потім був проданий з аукціону. Після цього в медіа виник скандал – через занижену вартість проданого аміаку.

Реагуючи на критику ЗМІ, АРМА провела внутрішній аудит. І дійшла висновку, що ціна була виправданою, «бо після придбання аміаку на аукціоні його вартість могла зрости на 47,75%». Тобто, за логікою АРМА, покупець мав сплатити не лише вартість самого аміаку, а й на додачу митні платежі, ПДВ та покрити витрати ОПЗ на зберігання та відвантаження вантажу.

«Аміак рідкий технічний зберігається в ізотермічних сховищах, а тому зберігання, захолоджування, відвантаження є платним, що також впливає на ціноутворення, – йдеться в аудиторському висновку за підписом начальника Управління менеджменту активів АРМА Олексія Таможанського. – Таким чином, інформація щодо заниження вартості при реалізації АРМА аміаку рідкого технічного (...) не знайшла свого підтвердження».

Разом із тим на засідання ТСК т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович прийшов із власною калькуляцією витрат Одеського припортового заводу на зберігання аміаку.

«Сплата зазначених витрат необхідна як компенсація для погашення збитків, які понесло державне підприємство за зберігання активів. Покупці (...) зобов'язані будуть сплатити кошти за зберігання активів, сплату митних платежів та ПДВ», – йдеться в довідці, яку Жоравович роздав членам Тимчасової слідчої комісії.

Намагаючись довести свою правоту, Жоравович та його підлеглі наполягали на тезі, що через додаткові витрати на зберігання активів покупець у результаті заплатив не занижену, а ринкову ціну.

Але члени ТСК звернули увагу на те, що в цих поясненнях АРМА само собі суперечить. Наприклад, начальник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський у заявці про передачу активів організатору торгів ТОВ «Придніпров'є 2021» пише, що «до вартості активу не (!) включено сплату митних платежів, а також сплату на прийом, захолоджування, зберігання та відвантаження активів».

Але під час засідання ТСК з'ясувалося, що четверо переможців торгів так і не понесли цих додаткових витрат. Натомість, за даними ТСК, переможці швидко перепродали аміак за набагато вищою ціною. І за допомогою низки шахрайських схем уникнули оподаткування. Як результат – державний бюджет зазнав багатомільйонних збитків.

За підрахунками товарознавчого дослідження Мін'юсту, на трьох операціях із продажу аміаку Одеський припортовий завод мав отримати 225,9 млн грн за зберігання та відвантаження. Очільник заводу називає іншу цифру – 178 млн грн.

«Перед наступним лотом ми інформували АРМА про наші витрати на зберігання, – розповів т.в.о. голови ОПЗ Ковальський. – Чи інформували клієнта публічно – я не знаю. Я не бачив. Може, були неофіційні розмови».

За словами Ковальського, він звертався до Кабміну та Фонду держмайна й запитував, що робити з контрагентами, які не хочуть платити за зберігання товару, вважаючи ціну зависокою. Не дочекавшись відповіді, завод віддав товар покупцям, залишившись ні з чим.

І під час засідання ТСК у відповідь на запитання «Ви домовилися з контрагентами про суму компенсації 178 млн грн?» Ковальський лише знизав плечима: «Ні, не домовився».

Дмитро Жоравович також наголосив, що АРМА не має механізмів, щоб контролювати, чи сплачені податки за товаром, проданим на аукціоні.

На запитання членів ТСК, чи є правдою те, що для того, аби купити лот аміаку дешевше, треба було обговорювати це питання особисто із заступником голови Офісу Президента Ростиславом Шурмою, Жоравович відповів: «Уперше про це чую».

Слухаючи пояснення Жоравовича, члени ТСК не стримувалися, мовляв, «Не вдавайте із себе дурнів, що ви не знали про ціну за відповідальне зберігання».

«У вашому ж (!) документі написано: не (!) передбачено сплату платежів як компенсацію зберігання активів. Тобто вартість зберігання – не обов'язкова, – сказав Железняк, цитуючи документи, надані АРМА до ТСК. – А в цьому ж документі пишете, що у вартість входить (!) вартість зберігання. Тоді ви продали аміак за заниженою вартістю. Ви нас вводите в оману. Відбувся продаж за свідомо заниженою ціною, бо в ціну не заклали ці витрати. АРМА і Фонд держмайна це розуміли, але нічого не робили».

Чимало запитань було й навколо формування ціни на калій. На запитання, чому АРМА продало калій за ціною, майже вдвічі нижчою за ринкову, керівник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський відповів, що «були питання до якості калію»: «АРМА завезла калій у січні 2022 року без сертифікатів походження і якості. І тому визначити його якісні характеристики неможливо. Це впливає на суму активу. Його потрібно очищувати в Україні перед тим, як продавати. А це додаткові витрати».

Також ТСК запитувала, чому АРМА виставляло на продаж дуже великі партії калію, а не розбивало на дрібніші лоти. Адже в Україні є всього кілька підприємств, які можуть собі дозволити придбати таку велику кількість калію.

Як пояснив Таможанський, «якби було кілька лотів, то були б додаткові процедури на оцінку та оформлення різних пакетів документів…»

На офіційному сайті АРМА немає інформації про те, які арештовані активи зараз виставлені на продаж. Непросто знайти потрібний аукціон і на двох торговельних майданчиках, з якими співпрацює агентство – «СЕТАМ» та «Придніпров'є 2021».

Голова Тимчасової слідчої комісії Железняк каже, що провів за планшетом кілька годин, намагаючись знайти хоч якісь дані про продаж російською калію та аміаку.

«Я зайшов на сайт «Придніпров'є 2021». Вбиваю тут слово «калій» – і нічого не знаходжу. Те саме з аміаком, – розповідає про свій експеримент Желізняк. – Потім маю перейти на інше посилання і лише змінивши налаштування безпеки на своєму планшеті можу побачити його вміст – бо інакше видає «помилку доступу на сайті.

А якщо я хочу знайти інформацію про торги в пошуковику Google і вбиваю «калій», то нічого не бачу. Методом спроб і помилок я виявив, що треба вбивати в пошук фразу «калій хлористий 16», щоб дізнатися про те, що цей лот відбувся. Але для цього маю знати номер лоту. Питання до АРМА: «Як ви думаєте, скільки покупців знали про ці пошуки? І як це допомагає реалізовувати російські активи?»

2022 року через СЕТАМ та «Придніпров'є 2021» АРМА провело близько 20 аукціонів. На організації торгів майданчик заробляє 5% від ціни лоту, але не більше суми, що дорівнює 200 прожитковим мінімумам. Таку саму комісію має і «Прозорро. Продажі», з яким Дмитро Жоравович ще в серпні 2022 року публічно обіцяв почати співпрацю.

«У середині року нам надійшов лист від АРМА з пропозицією приходити на конкурсний відбір, – пояснив в.о. голови правління «Прозорро. Продажі» Сергій Бут. – Але в нашій статутній діяльності немає функцій зберігати та оцінювати лоти. Ми лише забезпечуємо функціонування системи «Прозорро. Продажі».

За словами Сергія Бута, АРМА все одно може заводити активи в систему «Прозорро. Продажі». І тоді інформація про торги з'явиться одночасно на 50-ти онлайн-майданчиках. Але АТ «Прозорро. Продажі» не може укладати договір із АРМА про реалізацію товарів.

Проте АРМА вимагає, щоб такий майданчик організовував ще й проведення оцінки товару, його збереження та переміщення.

За словами Ярослава Железняка, усім зібраним під час ТСК матеріалам зможе дати належну оцінку НАБУ. Бо розслідування злочинів посадовцями рівня керівників державних органів – це саме підслідність бюро.

Уже після публікації цього матеріалу до Mind звернувся т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович, який надав своє бачення процедури продажу аміаку та калію. А також спробував пояснити механізм організації торгів.  

Mind уважно слідкуватиме за подальшим перебігом подій, тому пропонує іншим учасникам процесу відкрито висловити свою точку зору на сторінках нашого порталу.