Небанківський фінансовий ринок: нові правила з травня для всіх учасників
НБУ надав ліцензії тільки 19 компаніям з 54 – чого очікувати в найближчому майбутньому
Попри повномасштабне вторгнення ринок платіжних послуг продовжує вдосконалюватися. Українці все активніше купують онлайн, розраховуючись банківською карткою, переказують гроші та за потреби користуються кредитними коштами. Новий закон «Про платіжні послуги» зробить безготівкові розрахунки більш регульованими та прозорими. Що саме зміниться на ринку платіжних послуг із травня, розповів Mind комерційний директор фінтех-напряму компанії EVO (сервіс Rozetka Pay) Олексій Миропольський.
Менше – не значить гірше
Звісно, за останні 10 років ринок активно розвивався, і можна сказати, що відбувся «квантовий стрибок» між тим, що було та що стало. Але водночас не всі фінансові установи працювали сумлінно.
Тому й не дивно, що акредитацію від Національного банку України, яка є обов’язковою згідно з новим законом, отримали лише 19 компаній. Хоча з 2013 року ліцензії мали 54 гравці фінансового ринку. Тепер НБУ встановив вищі стандарти для всіх учасників, і частина небанківських установ просто не в змозі їх виконувати.
Високі вимоги від НБУ пов’язані, зокрема, і з військовим станом в Україні та бажанням гарантувати всім користувачам безпечні платіжні послуги. Не варто відкидати й той факт, що такої кількості фінансових установ ринку насправді не потрібно.
Тому, на мою думку, в травні кілька установ ще отримають ліцензію НБУ, але надалі їх видаватимуть дуже виважено й у невеликій кількості.
Чи зміниться щось для громадян, чи відчують вони нестачу фінустанов? Навряд чи. Швидше навпаки, бо ті гравці, які залишаються на ринку, будуть змушені відповідати новим стандартам. А отже, якість їхніх послуг поліпшиться. Крім того, можливо, на місце старих гравців прийдуть нові.
Ринок лише поліпшиться
Загалом ринок платіжних послуг, найімовірніше, отримає не тільки нових гравців, а й нові продукти, і це піде йому лише на користь.
Бо в режимі високої конкуренції, а особливо між «фінтехами» (здебільшого це небанківські фінансові установи) та банками (тими, хто займається класичним банкінгом) нарешті може бути справжнє змагання. І це дозволить їм впроваджувати ще більше інноваційних продуктів і перейти до відкритого банкінгу. Його старт запланований на 2025 рік.
Відкритий банкінг дозволить користувачам отримати доступ до рахунків і продуктів від різних гравців платіжного ринку. Наприклад, мати через один застосунок доступ до своїх рахунків, відкритих у різних фінансових установах.
У країнах Європи вже працює відкритий банкінг, тому для України – це ще один крок, щоб наблизитися до європейських стандартів.
Що отримає країна та громадяни?
Крім перерахованого вище, завдяки новому закону «Про платіжні послуги» виграє, як бізнес, так і користувачі.
Бізнес матиме рівні правила гри для всіх учасників та регульований і безпечний ринок платіжних послуг. А користувачі – впевненість у надавачах послуг та кращі продукти: від відкриття рахунків і роботи з ними до платіжних карток.
Зокрема, це може бути дешевший інтернет-еквайринг (еквайринг – можливість для підприємства приймати безготівкову оплату). На сьогодні він становить у середньому 1,3–2,0%, але може бути 0,8–1,2%. Такий тариф – стимул для невеликих підприємців, які зараз не готові платити комісію, почати використовувати безготівкові розрахунки та, що важливо, робити це прозоро. А значить, економіка країни отримуватиме нові надходження.
Крім цього, небанківські фінансові установи спроможні додатково спростити процес оплати замовлень. А це завдяки правильній регуляції та поширеності їхніх продуктів підштовхне розвиток ринку електронної комерції в країні.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
