Миттєві платежі: плюси та ризики впровадження системи в Україні

Миттєві платежі: плюси та ризики впровадження системи в Україні

І як це працює

Миттєві платежі: плюси та ризики впровадження системи в Україні
Фото: depositphotos

У I кварталі 2025 року в Україні має запрацювати система миттєвих платежів – такі плани Національний банк нещодавно публічно озвучив у своєму пості у фейсбуці. Миттєві платежі – не новація, система існує у світі вже не перший рік, але в нашої країни такого досвіду не було. Про плюси та ризики впровадження розповів Mind комерційний директор RozetkaPay Олексій Миропольський.

Дешевше та швидше

Система миттєвих платежів успішно працює в Америці, Канаді, країнах Європи та Азії. Завдяки цьому відбувається миттєве зарахування коштів із рахунку покупця на рахунок продавця, незалежно від часу доби чи дня тижня.

Як це працює? Покупець сканує QR-код або переходить за посиланням на рахунок. Далі вже справа за банками, але зазвичай кошти перераховуються за 10 секунд (таку амбітну мету поставив собі НБУ, але не у всіх країнах так швидко працює).

Крім того, миттєві платежі в інших країнах набагато дешевші, ніж оплата карткою. Комісія за оплату карткою становить у середньому 3,5% від суми платежа, тоді як за миттєвий платіж 0,004–0,006 євро за трансакцію. Також у деяких країнах комісію за банківські послуги платить той, хто ініціює платіж, тобто це може бути як покупець, так і продавець.

Читайте також: PayPal для українців: як це працює

Мотивація для українських покупців

Загалом варіантів впровадження миттєвих платежів досить багато. Який буде в Україні – наразі невідомо. Однак абсолютно точно можна сказати, що миттєві платежі не мають бути дорожчі за карткові оплати. Так, у нашій країні зовсім інша історія з тим, щоб оплатити карткою. Тож бізнесу і користувачам потрібна мотивація для того, щоб відмовитися від звички оплати карткою на користь миттєвих платежів. Зокрема, це може бути зручність. Той же QR-код або посилання, яке можна зчитати за пару секунд, не витрачаючи час, щоб вводити номер картки.

Також очевидно, що підхід, коли комісію платить покупець, як у деяких країнах, точно не спрацює. Мова знову ж таки про доступність платежів карткою. Інша справа, коли йдеться про рахунок фізичної особи підприємця чи юридичної особи, і покупець має сплатити комісію за продавця. У середньому це 0,33–0,35%, тобто 3 грн за платіж. Комісія, може, і не дуже висока, однак є інші фактори.

Усі ми стикалися з ситуацією, коли продавець просить зробити платіж за реквізитами IBAN і потрібно вводити вручну декілька строк різної інформації. Це незручно. З миттєвими платежами, на відміну від IBAN, нічого вводити не потрібно. Покупець просто отримає посилання на оплату і, переходячи за ним в кілька кліків, оплачує.

До того ж час зарахування коштів через платіж за реквізитами IBAN у робочий час – 40 хвилин-година, тоді як миттєвий платіж – приблизно 10 секунд. Тож відправляти скрин – підтвердження оплати, як це трапляється з переказом на рахунок – не буде потреби.

Читайте також: Альтернативи PayPal в Україні: Payoneer, Paysera, Skrill, Wise, Payeer

Можливість для онлайн-шахраїв

Ще один, але більш вагомий ризик-фактор – неможливість повернення коштів. З миттєвим платежем, що й логічно, зарахування коштів відбувається за секунди, відповідно скасувати його майже нереально. Тож тут є великі ризики для онлайн-шахрайства.

Зі звичайним платежем покупець може звернутися до банку, і той, якщо є відповідні докази, поверне кошти на картку. З миттєвим платежем залучити банк для розв'язання проблем неможливо, бо платіж уже завершений і за 10 секунд доставлений до адресата. Тому надзвичайно важливо відпрацювати робочий механізм і схеми, які запобігатимуть можливим випадкам шахрайства.

Безсумнівно, навіть з урахуванням вищесказаного, миттєві платежі мають з’явитися в Україні та сприяти розвитку цифрової економіки. Але, чи стане проєкт успішним, залежить від багатьох факторів, у тому числі від підготовчого етапу та консолідації всіх учасників ринку.  

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло