Ринок стартапів: інвестори з Європи та США поновили інтерес до українських проєктів
Та що зупиняє інвесторів вкладати в Україну
Повномасштабна війна, дедалі більший рівень інфляції в усьому світі та можлива глобальна рецесія змусили інвесторів обережніше ухвалювати рішення про те, куди саме вкладатися. Інвестори перед важким вибором: гроші проти ризиків. Як європейці бачать українські стартапи? Які ризики зупиняють інвесторів вкладати гроші в наші розробки? Про це та багато іншого розповів на теренах IForum 2023 член наглядової ради фонду розвитку інновацій, засновник Unicorn Nest Денис Довгополий. Mind занотував найцікавіші думки.
Українські стартапи здебільшого шукають фінансування в Європі
Воно майже на нулі. Зараз потрохи відновлюється і показує непогані результати, але це ефект низької бази: далі нема куди падати. Нам дуже не допомагає в цьому світова фінансова криза, яка накрила всю світову стартап-екосистему, а якщо додати наші ризики, то ситуація буде ще гірша.
Американці далеко, українці, які їдуть із країни у відрядження, не мають можливості подорожувати до Штатів, бо це задовго. Зазвичай їм дають тижневе віконце на кордоні, але за тиждень майже неможливо розвернутися в Штатах. Тому більшість українських стартапів, якщо намагаються отримати фінансування з-за кордону, орієнтуються на Європу.
Читайте також: Залучення інвестицій для стартапів: які інструменти можливі та які найчастіше використовуються
З початком війни частина інвесторів припинила фінансування
Коли почалося вторгнення, наша індустрія отримала глибокий шок. Більшість стартапів втратили людей, які працюють. Велика їх кількість поїхала, і це почалося ще до війни.
Знаю декілька стартапів, у тому числі мої портфельні, які вирішили, що треба перечекати темні часи. Вони планували виїхати з країни на місяць, а далі дивитися за ситуацією. Так вони і залишилися за кордоном.
Наступне – це армія. Почався призов, і велика кількість айтішників була мобілізована. Навіть ті стартапи, які не втратили людей, втратили продуктивність.
Швидкість – один із головних критеріїв успішного стартапу. Ми втратили темпи майже в усіх стартапах, оскільки люди не могли працювати, тому що в них був шок. Тоді ж почала розвиватися волонтерська хвиля, і це теж забрало час і фокус.
Майже всі раунди фінансування з початком війни були відмінені. Ми підписали раунд, і 23 лютого 2022 року інвестор поклав платіжку в банк. Потім він подзвонив і сказав, що завтра у нас почнеться війна, і відкликав платіжку. У нас є щонайменше 10 стартапів, у яких інвестори забажали повернути гроші, які вже були на рахунках. Тобто індустрія залишилася без фінансування, і наступні місяці шок продовжувався. Підприємці не розуміли, звідки брати гроші.
Читайте також: Топ-8 українських стартапів 2022-го: кому вдалося залучити найбільший обсяг інвестицій
Головні ризики для європейських інвесторів
Війна. Стартап у першу чергу це люди, а не технології і цифри на рахунку. В умовах війни людина в будь-який момент може загинути. Інвестори кожного разу, коли дивилися на український стартап, думали: «А що буде, якщо…?» Коли ви підіймаєте раунд «B» у десятки мільйонів доларів, то одним із пунктів договору є, наприклад, заборона фаундерам подорожувати разом. Наприклад, якщо авіакатастрофа, то щоб не загинули всі засновники. І це в умовах мирного часу. На війні ці ризики сприймаються по-іншому. І вони дуже критичні для інвесторів.
Мобілізація. Ще до війни це питання стояло дуже гостро. Військовий ризик – це вірогідність: прилетить-не прилетить, дійдуть-не дійдуть до міста, де розміщується стартап. З точки зору мобілізації, більшість співробітників стартапу призовного віку. Вони у віці, який попадає під мобілізацію в першу чергу.
Комплаєнс. Коли почалася війна, ми опинилися в зоні військових дій і автоматично для нас підняли рівень ризиків при оцінці стартапу, навіть в банківській сфері. Комплаєнс призвів до багатьох проблем, бо під санкції попали, зокрема, окуповані регіони. Я доказував у банку, що Київ не окупований і мені не треба закривати рахунок, бо ми москалів уже відігнали, а в них у всіх базах Київ був оточений, а Київська область окупована. Люди, які з окупованих територій переїхали і мали прописку там, теж зіткнулися з проблемою закриття рахунків у банках.
Потім з'явилася спроба зробити вікно для підприємців і для продуктових компаній, щоб люди могли їздити й залучати гроші. І коли всі решта ризиків послабились, то цей піднявся. Інвестори, коли відійшли від шоку, питали, а як ви будете будувати бізнес? Бо немає іншого способу домовитися з людиною, не маючи із собою продуктів, які вже дуже добре продаються, ніж зустрітися персонально.
На початку війни європейці дивилися на легальність перетину кордону. Були стартапи, які повністю виїхали, отримали тимчасовий захист, але в них почали питати, за якою нормою українського законодавства вони виїхали з країни? І виявилось, що це досить чутлива проблема. Якщо в тебе нема легального статусу, який ти можеш продемонструвати, то юристи фондів казали, що Євросоюз може в будь-яку мить відкликати статус тимчасового захисту через те, що людина перетнула кордон, порушуючи законодавство України. Місяців шість це було дуже великою проблемою. Це також підтвердження рівня корупції в країні, що дуже чутливо для європейців.
Разфокус. Люди, які будують бізнес, повинні витрачати 200% свого часу на стартап. А в нас склалася ситуація, коли перший рік, і навіть зараз більшість людей витрачає велику частину свого часу на читання новин і питання, а що там з моїми друзями чи рідними.
Читайте також: Гроші на розвиток: як венчурні студії обирають стартапи для інвестицій
Попит на українські стартапи почав зростати
Українці отримали visibility – стали помітними. Про нас всі заговорили. Якщо раніше Україна була схожою на Зімбабве – ті, хто не знав історію українського підприємництва і успіхи, майже уникали зустрічі з українськими підприємцями. Зараз велика кількість інвесторів витрачає багато часу на зустрічі з українцями: подивитись, що і як ми робимо в умовах війни.
Зараз українські стартапи поступово залучають раунди фінансування. Ринок зростає як всередині, так і зовні. Дуже велика кількість успішних перемовин. Наприклад, компанія DMarket, вона продавалася не з дисконтом, а з премією до всіх показників. Був дуже вдалий проєкт. Ще декілька стартапів були продані за непогані гроші. Декілька продалися дуже недорого, бо гроші скінчилися і треба було щось робити. Не продаватись означало закривати свій бізнес. Це обмежено позитивні новини. Маємо якісь результати, у нас є підтримка Європи, і ми зараз можемо стартувати зі значно сильніших позицій, ніж це було ще два-три-чотири місяці тому.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
