Війна культур. Як українці створюють смисли

У війні росії проти України видима лінія фронту є одним з аспектів ширшої картини. За безпосереднім фізичним протистоянням лежить складний ландшафт культурних наративів і формування смислів. І в історичному, і в культурному аспекті це значно більше, ніж війна однієї армії з іншою за окремі території. Ця війна не за контури на географічних мапах. Це справжня війна культур. Війна, яка розпочалася багато сторіч тому. Війна, яка іде за наше право називати себе нацією. За те, щоб бути суб’єктом на культурній мапі світу. Якою є роль культури в цій війні і як нові сенси, що створюють українці, наближають нас до Перемоги, розповів Mind заступник голови правління МХП Андрій Булах.

На форумі «Диригенти змін», що відбувся нещодавно в Києві, ми з колегами  – Павлом Гайдаєм, викладачем та засновником культурної інституції «Міжвухами», Андрієм Різолем, головою правління Асоціації «Дивись українське!» та Іваном Леньо, лідером гурту Kozak System, мали дискусію на тему «Війна культур. Перемагають смисли». Ми всі були одностайні в тому, що нинішня війна – це боротьба за нашу культурну ідентичність і нас як носіїв культури.

Адже насправді культура – значно ширше поняття, ніж літературні твори, танці чи оперні співи. Саме вона формує поведінку, закладає смисли й передає досвід. Саме культура ведення бізнесу визначає, чи буде підприємець платити податки, чи працюватиме в «сірій зоні». Культура ведення дискусій визначає, чи готові люди чути й приймати позицію одне одного. Культура вшанування і подяки визначає, чи здатні ми зупинитися на хвилину й щиро навіть подумки подякувати захисникам. Усе це визначає нашу поведінку. Тому культура така важлива для Перемоги, і тому її настільки бояться наші вороги.

Читайте також: Не однакові: про міжкультурну різницю у веденні міжнародного бізнесу

Культура та нові сенси

Після початку повномасштабного вторгнення саме культура допомогла усвідомити українцям нашу силу і єдність. Але чи всі ми розуміємо суть цього світоглядного поняття «культура»?

Павло Гайдай визначає, що носії різних культур сприймають світ і мислять по-різному. Чим більше нових смислів буде народжуватися в українській культурі, тим більше нових конкурентоздатних продуктів створюватиме українське суспільство, державу, бізнес. Важливо мислити саме в українській системі смислів, оскільки це вирізнятиме українську культуру з-поміж інших, робитиме її конкурентною. Культура – це те, що робить країну суб'єктом, а не об'єктом у сприйнятті іншими суспільствами.

Багато хто після завершення дискусії, згадував слова Павла Гайдая: «Для того щоб збагатитися, спочатку маємо збагатити нашу культуру». Держава й економіка можуть розвиватися тільки завдяки інноваціям, а інновації – це продукт культури. Тому культура – це не те, про що можна подумати потім, після Перемоги, це запорука нашої Перемоги й те, що дозволить нам розвивати та відновлювати країну.

Читайте також: Кураторка проєкту «Потяг до перемоги»: «Український експорт культури ніколи раніше не був таким потужним»

Культура важлива для Перемоги

Культура безпосередньо допомагає перемагати агресію ворога. Дуже влучно про це каже Андрій Різоль: «Поки українці не виявили волю, світ не підтримував нас. А воля – це саме продукт культури». Воля, прагнення свободи – це те, що, об'єднує українців сьогодні, те, що дає сили боротися, і те, що живиться від культури.

Протилежним ідеї відстоювання свободи і волі попри все є наратив «держава повинна». Як часто ми чуємо/читаємо зараз такі обурено-ображені звинувачення. На другому році великої війни час відмовитися від інфантильного очікування і перейти в суб’єктну позицію.

Особливо важлива культура зараз. Адже вона:

1. Дає фундамент і розуміння свого коріння.
2. Дає натхнення і мотивацію.
3. Здатна об’єднувати.

Це демонструє нещодавнє опитування групи «Рейтинг», проведене спеціально перед форумом. Українців запитали про те, що їх найбільше об’єднує. На вершині рейтингу були військові досягнення ЗСУ (65%), відбудова держави (49%), а далі мова (25%) та культура (13%).

У цій війні ми зрозуміли: головною метою росіян є не захоплення територій (міста вони випалюють, інфраструктуру – руйнують), а знищення українців. Адже саме люди є носіями культури та цінностей. Тому росіяни так борються за голови українців, особливо дітей. Іван Леньо під час дискусії сказав, що загарбники прийшли за душами українців. Це добре простежується на прикладі окупованих і деокупованих територій, де головною метою росіян стало завдання зломити українців, примусити нас відмовитися від нашої мови та культури, забути наших предків і нашу історію. Вони викрадають учнів, привозять своїх вчителів, змінюють таблички з назвами міст. Бо це все про смисли.

Ви помічали, як іноді в розмові ви автоматично використовуєте цитати з радянських фільмів чи пісень? Вони просто самі виринають із пам'яті, настільки глибоко вкорінені ці смисли.

Читайте також: Плекайте мову: як зберегти націю та культуру

Під час повномасштабної війни цей процес став потужним, як ніколи. Яскравий приклад – проєкт Андрія Різоля «Культура vs війна». Це серія короткометражних фільмів про митців на війні. Герої осмислюють війну і її причини, доводять, що драматична різниця культур і цінностей є коренем агресії росії проти України.

Війна, яку ми всі переживаємо сьогодні, – це війна культур, війна світоглядів і цінностей. Тому і зброя в цій війні не тільки військова. Для нашої Перемоги й відбудови ми маємо розвивати культуру, поширювати на весь світ важливі для нас смисли та відстоювати цінності.