Цифрова школа: програми для відновлення та розвитку освіти в Україні

Цифрова школа: програми для відновлення та розвитку освіти в Україні

Які регіональні стратегії вже працюють і який міжнародний досвід може стати у пригоді

Цифрова школа: програми для відновлення та розвитку освіти в Україні
Фото: depositphotos.com

Війна в Україні завдала значних руйнувань освітній інфраструктурі країни. За даними KSE Institute, від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано 3800 закладів освіти. Загалом пошкоджено та зруйновано об'єктів інфраструктури на загальну суму $155 млрд. Як має відновлюватись освітня інфраструктура й що таке цифрова школа, розповів Mind директор освітніх програм БО «БФ «Фонд освітніх ініціатив», доктор філософії (PhD), доцент, професор кафедри природничо-математичних дисциплін та методики викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віктор Шабанов

Відновлення освітньої інфраструктури має відбуватися за кращими сучасними стандартами, з урахуванням прогресивних світових тенденцій. Сучасна освіта має бути орієнтована на розвиток критичного мислення, креативності, творчості, навичок вирішення дослідницьких завдань і співпраці.

Цифрова освіта з використанням сучасних технологій для навчання дозволить ефективно працювати над розвитком ключових компетентностей і наскрізних вмінь. Такий підхід забезпечить українським школярам та студентам якісну освіту, яка відповідає їхнім потребам і вимогам сучасного світу.

Особливо важливим є також розвиток STEAM-освіти, яка інтегрує гуманітарні, природничі, математичні та технологічні дисципліни. STEAM-освіта готує учнів до успішної кар’єри в сучасному високотехнологічному світі, а розвиток STEAM-освітніх технологій значно підвищує конкурентоздатність територіальних громад.

Прикладом реалізації цифрової освіти в Україні на державному рівні є вебпортал «Дія.Цифрова освіта». Проєкт впроваджено Міністерством цифрової трансформації України та спрямований на підвищення рівня цифрової грамотності та цифрових навичок українців.

У відповідь на виклики війни створюються регіональні освітні осередки та STEM-хаби. До прикладу:

  • Освітній хаб «Донеччина» у Києві, який відкрито з 2022 року. Діяльність хабу спрямована на методичний супровід освітнього процесу закладів освіти Донецької області в умовах воєнного стану, надання консультацій, психологічної підтримки дітям і батькам ВПО. На базі хабу на постійній основі працюють кілька локацій, зокрема й осередок регіонального STEAM-центру, обладнання якого майже дивом було врятовано та вивезено з Краматорська.
  • Освітній хаб «Навички майбутнього» у Черкасах, який побудовано відповідно до засад STEM-підходу. У хабі працює «Диджитал-студія для учнів», «STEM-академія для студентів» та «Освітній клуб для дорослих». Інфраструктура хабу дозволяє систематично проводити тренінги для батьків і здійснювати підготовку й перепідготовку ІТ- та STEM-фахівців. 
  • У харківському «Сковорода хабі» фахівці університету проводять методичні й просвітницькі семінари, практикуми, лекції та тренінги на різноманітні актуальні теми з методики навчання окремих предметів, інклюзивної освіти, управління та менеджменту, організації  безпечного освітнього середовища, педагогіки партнерства, підготовки до складання НМТ.
  • Освітній хаб Київської області де діти та дорослі зможуть безплатно, зокрема, розвинути soft skills, дістати допомогу у професійному самовизначенні, а також психологічну та емоційну підтримку, яка необхідна в умовах війни, особливо для свідків бойових дій і переселенців.

Міжнародна підтримка освіти

Країни-партнери, міжнародні організації та приватні фонди виділяють значні кошти на відновлення освіти в Україні.

Так, ООН виділила $100 млн, ЮНІСЕФ – $60 млн, а Всесвітній банк – $300 млн. Ці кошти спрямовані на відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти, забезпечення доступу до освіти для дітей, підвищення кваліфікації вчителів тощо.

Приклади деяких програм із відновлення освіти, які реалізують міжнародні донори:

  • UNDP та Європейський Союз працюють над відновленням навчальних закладів в Україні. Установи в 11 областях планують відновити за принципом «Build Back Better» (відбудувати краще, аніж було). 
  • Україна за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та Офісу управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів (UNOPS) буде реалізовувати два проєкти з  відновлення шкіл. У рамках цих проєктів заплановано відремонтувати та модернізувати понад 100 шкіл в 14 областях України.
    Зазначається, що Єврокомісія виділила 100 млн євро на відновлення та модернізацію шкіл, зокрема в рамках цих двох проєктів
  • Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), банк Європейського Союзу та Міністерство освіти і науки України уклали угоду щодо надання консультаційних послуг для впровадження проєкту «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні». Угода передбачає надання гранту ЄС у розмірі 8,5 млн євро від Інвестиційної платформи сусідства (NIP).
  • Уряд Японії пообіцяв виділити $8,742 млн на відновлення освітнього процесу в Україні в межах проєкту «Невідкладне покращення обладнання для надання освітніх послуг».

Регіональні стратегії розвитку освіти

Критичним питанням є також необхідність створення регіональних концепцій впровадження STEM-освіти, які будуть ухвалені та реалізовані місцевими громадами. Для виконання цього завдання необхідно підключати національних експертів із питань впровадження STEM у закладах освіти, а також шукати рішення для цифровізації освіти.

Зокрема, компанія Accord Group у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Департаментами (управлінь) освіти і науки, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, закладами вищої освіти, навчальними центрами та ІТ-компаніям організовує освітні заходи для розвитку інфраструктури STEM-освіти. А також забезпечує заклади освіти інструментами STEM: посібниками, обладнанням – і надає технічну підтримку щодо роботи обладнання та розв'язання можливих проблем із ним. 

Так, за підтримки соціально відповідальних компаній, таких, як Accord Group, ІТ-Іntegrator, МТІ, видавничий дім «Освіта», Cisco, Освіторія, Asbis, Prestigio, ERC, Makeblock, fischertechnik, Microsoft, Gios, у 2018 та 2019 роках відбулися змагання з моделювання розумних пристроїв STEM House, які надали майданчик школярам для розкриття своїх талантів в ІТ.

Сьогодні таких благодійних ініціатив дуже не вистачає. І ми маємо надію, що коло благодійників в Україні протягом найближчого часу розширюватиметься.

Для реалізації цифрової школи в Україні потрібно:

  • забезпечити фінансування для відновлення та цифровізації освітньої інфраструктури з доступом до якісного інтернету та сучасних цифрових пристроїв;
  • розробити й впровадити національну стратегію цифровізації освіти з використанням цифрових навчальних матеріалів та інструментів, які відповідають сучасним стандартам;
  • суттєво поліпшити якість підвищення кваліфікації педагогічних працівників із питань цифровізації навчальної діяльності. Це повинно забезпечити впевнене використання широким загалом вчителів сучасних цифрових застосунків, опанування новітніми методиками навчання із застосуванням сучасних цифрових технологій.

Виклики останніх років (COVID-19, початок повномасштабних бойових дій) призвели до суттєвого збільшення часу на дистанційну форму навчання, переоцінки традиційних методів навчання, створення інноваційних підходів. Останні кілька років показали, що цифрова школа стала важливим фактором успішного майбутнього України. Вона сприяє розвитку дітей і молоді, підготовці їх до нових реалій життя та забезпечує країні конкурентоспроможність у глобальному світі.

Попри суттєві успіхи в цифровізації освіти, слід визнати, що цих дій наразі недостатньо для успішного та сталого розвитку навчальних технологій, формування такого освітнього простору в Україні, який відповідав би сучасним світовим трендам.

Такі дії вимагають спільних зусиль держави, бізнесу та громадськості. І ми маємо надію, що в Україні сформується потужна консолідована сила, яка призведе до прориву в становленні сучасної української цифрової школи.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло