Які бувають інвестиційні стратегії та як вибрати найефективнішу
І в якому випадку яка саме може «вистрілити»
Інвесторів можна розподіляти на різні групи, але в першу чергу – на успішних і неуспішних. Досвід вчить тому, що завжди потрібно мати дієву стратегію інвестування і дотримуватися її, бо ж діяти навмання та сподіватися на «щасливу долю» у цій справі не варто.
Ігор Шойфот, співзасновник та один із генеральних партнерів українського венчурного синдикату Toloka розповів Mind про види інвестиційних стратегій і те, як вибрати найефективнішу й дотримуватися її на довгій дистанції.
Існує три основних види стратегій, які зазвичай використовують інвестори. Кожна з них має свої переваги й недоліки, та при цьому всі вони дієві – потрібно лише розуміти, як і при якій нагоді найкраще їх використовувати.
№1. Стратегія глибокої експертизи
Це дуже крута й дієва стратегія. Вона будується на тому, що інвестор або інвестори мають бездоганну експертизу в якомусь одному певному сегменті.
Припустимо, ви маєте ступінь PhD у сфері AI, ви цар і бог у своїй справі. Добре розбираєтеся не тільки в цій технології, а ще й знаєте велику кількість професіоналів зі свого кола та розумієте, у кого із цих людей при нагоді можна отримати профільну консультацію та як їх можна об’єднати між собою.
Ці софт- і хард-навички дуже допоможуть вам сформувати великий deal flow (потік угод), і, головне, ці знання дадуть повне розуміння, у який стартап із вашої сфери можна інвестувати, а у який – в жодному разі ні.
Професіонали з глибокою експертизою дуже швидко розбираються у технологіях суміжних напрямів, розуміють наскільки дієві бізнес-моделі стартапів, можуть об’єктивно оцінити головні бізнес- і маркетингові метрики, як-от: CAC (Customer Acquisition Cost), LTV (Lifetime Value), GMR (Gross Merchandise), MRR і ARR (Monthly/ Annual Recurring Revenue). І навіть, якщо в якихось знаннях у людини не так багато експертизи, то вона розуміє, у кого її можна знайти для ретельного аналізу стартапу.
До речі, успіх таких компаній, як Sequoia Capital, Accel Partners, Klein Venture Partners був досягнутий саме завдяки цій стратегії, бо ще на початку своєї діяльності вони збирали велику кількість інвесторів із гарною експертизою у своїх сегментах, об'єднували їх і шукали гарні бізнеси, у які можна було б проінвестувати.
Головна перевага цієї стратегії у тому, що інвестор точно розуміє, що потрібно робити, і може отримувати гарні угоди. А недолік – у тому, що, коли обрана сфера переживає занепад чи кризу, будуть труднощі з екзитами. Як приклад: зараз не дуже добре йдуть справи у компаніях, які фокусуються на маркетингу та рекламі, адже ми вже давно не бачили досить вагомих купівель.
№2. Стратегія інвестування у команди
Одна з найперших стратегій, яку взагалі почали використовувати венчурні інвестори. Із самої назви вже зрозуміло, що вона спрямовується на інвестиції у конкретні групи людей, і при цьому інколи інвесторам взагалі може бути не важливим, у якому саме сегменті розвивається їхня компанія.
Якщо команда складається зі спеціалістів, які закінчили Стенфордський або Гарвардський університети чи Університет Каліфорнії (Берклі), або має у своєму штаті керівників А-C-level із Google, Microsoft, Apple чи інших успішних компаній, то вірогідність вища, що стартап саме таких людей матиме успіх. А також цим людям інвестори частіше та охочіше дають гроші, бо вони мають розуміння як будувати й масштабувати бізнес.
Хоча й люди, які не мають певного досвіду, також можуть побудувати мегауспішну компанію. Наприклад, у Марка Цукерберга до появи Meta (спочатку соціальної мережі Facebook) не було жодного стартапу. Водночас інколи й інвестиції в успішних людей можуть бути неприбутковими, як це бувало й у мене.
№3. Стратегія інвестування у цифри
Саме цю стратегію ми використовуємо в себе. Вона основана на інвестиціях у бізнеси, що швидко зростають, успішність яких доведена не мріями, а цифрами. На мій особистий погляд і погляди всіх засновників «Толоки», це найкраща стратегія інвестування із всіх.
І ось чому: вона дає змогу знаходити не дуже «ранні» стартапи. Відповідно вона дозволяє інвестувати у проєкти, які вже довели, що вони не випадково заробили перші гроші, вміють продавати, мають швидкий висхідний темп зростання. А також – команду менеджерів і управлінців, які точно розуміють, як досягти зростання, та володіють спроможною уявою, як далі масштабувати бізнес.
Чому для кожного інвестора дуже важливо, щоб компанія, у яку він планує інвестувати, демонструвала зростання? Наприклад, якщо вкластися у компанію, яка, припустимо, має продажі обсягом у 3 млн, останні два-три роки в середньому демонструє зростання у 2 чи 2,5 або у три рази на рік, то достатньо велика ймовірність (не гарантія), що компанія зростатиме й надалі, зберігаючи свій темп. Відповідно через рік продаж буде 6 млн, через два роки – 12 млн, а через чотири роки – 50 млн. І це вже буде що називається мідлмаркет-компанія, яка стоїть на шляху до 100-мільйонної та може готуватися для IPO чи подальшого продажу. Отже, можна непогано заробити за 4–6 років, вклавши $100 000 – й отримати $2 млн чи $3 млн прибутку через п'ять років.
Більш детально про це можна дізнатися у лекції з курсу «Мудрий Інвестор».
Що варто запам'ятати?
Інвестиційна стратегія – план покупки та продажу інвестиційних активів для досягнення фінансових цілей. Діяти без стратегії та очікувати чудес у нашій справі не вартує.
Наполеон Бонапарт любив повторювати: «Не можна розпочинати битву, не маючи плану битви. Але не можна також розпочинати битву, не розуміючи, що цей план битви розвалиться з першим же пострілом пушки». Звісно, інвестором він не був, але треба бути далекоглядними, мудрими й підготовленими до різних сценаріїв розвитку подій стратегом на інвестиційному ринку, особливо, коли йдеться про фінансові активи.
Вибір інвестиційної стратегії залежить від багатьох особливих обставин: віку, доступних грошей, терпимості й толерантності до ризику, цілей, тимчасового горизонту. І головне – єдиної правильної стратегії для всіх немає. Вам нічого не заважає комбінувати різні стратегії та вчитися на власному досвіді. Але потрібно пам’ятати також і про те, що найдорожча освіта – не MBA, а досвід венчурного інвестора.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
