Якими будуть економічні наслідки авансового податку на прибуток АЗС

Закон про підвищення податків №4015-ІХ (широковідомий як законопроєкт №11416-д) запроваджує авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним (АЗС). Цей документ опубліковано в «Голосі України» 30 листопада 2024 року №179, відповідно він набрав чинності з 1 грудня 2024 року. Цей крок був продиктований потребою поповнення бюджету під час воєнного стану, проте бізнес-спільнота, особливо представники малого та середнього бізнесу (МСБ), наголошують на значних ризиках.

АЗС уже є важливим джерелом податкових надходжень. За даними Державної податкової служби, у 2023 році галузь забезпечила понад 60 млрд грн акцизів, з яких вагому частку сплатили регіональні мережі. Середній податок для однієї станції варіюється залежно від обсягів продажу, і додаткові авансові платежі можуть стати критичними для багатьох операторів. Докладно про ризики та перспективи для МСБ Mind розповіла Тетяна Думенкова, заступниця голови асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Номер, дата реєстрації: №11416-д від 30.08.2024

Ініціатори законопроєкту: Гетманцев Д. О., Лукашев О. А., Мотовиловець А. В.

Етап: закон прийнято 10.10.2024

Зміст. Законом  №4015-ІХ запроваджуються фіксовані щомісячні авансові платежі для АЗС у розмірі 30 000, 45 000 або 60 000 грн залежно від типу пального й обсягів послуг. Мета – забезпечення додаткових бюджетних надходжень в умовах воєнного стану.

Як авансовий податок вплине на бізнес?

• Загроза закриття малих АЗС. Експерти галузі прогнозують, що близько 2000 АЗС, переважно у віддалених регіонах, можуть припинити діяльність через надмірне податкове навантаження. Ці станції працюють із низькою маржею, продаючи переважно скраплений газ. Авансові платежі, які не враховують реальні доходи, створюють дисбаланс, змушуючи операторів зупиняти діяльність.

• Зростання тіньового ринку. Високе навантаження може спонукати частину операторів переходити в «тінь». За оцінками Інституту соціально-економічних досліджень, у 2023 році тіньовий сегмент на ринку пального становив близько 20%. Запровадження фіксованих авансових податків ризикує збільшити цей показник у 2025 році, що знизить прозорість ринку та бюджетні надходження.

Економічні наслідки

• Скорочення податкових надходжень. Закриття малих АЗС призведе до втрати податків для місцевих бюджетів. За даними дослідження Центру економічного відновлення, навіть якщо великі оператори частково компенсують втрати, скорочення платників податків у регіонах стане суттєвим ударом для економіки.

• Підвищення цін на пальне. Додаткові витрати бізнесу, спричинені авансовими податками, ймовірно, будуть перекладені на кінцевого споживача. Це вплине на вартість пального, погіршить купівельну спроможність населення, особливо у віддалених регіонах.

Вплив на інфраструктуру

• Втрата доступності послуг. Закриття малих станцій може спричинити логістичні проблеми в сільській місцевості, де часто працює лише одна АЗС. Це вплине не лише на постачання пального, а й на доступ до товарів першої необхідності, які часто реалізуються через ці станції.

• Дисбаланс розвитку регіонів. Великим мережам економічно невигідно розвивати інфраструктуру у віддалених районах. Це призведе до подальшої централізації ринку, зниження конкуренції та залежності від великих операторів.

Позиція експерта

Запроваджений авансовий податок у запропонованому форматі суперечить принципам рівності й прозорості. Фіксовані суми створюють додатковий тягар для малих і регіональних операторів, які забезпечують до 40% постачання пального в Україні.

Справедливим було б:

• запровадити диференційовані ставки податку залежно від обсягів реалізації та регіонального розташування;
• забезпечити державну підтримку малих АЗС у формі податкових пільг чи субсидій для компаній, станції яких працюють у віддалених населених пунктах;
• посилити контроль за прозорістю ринку, зокрема щодо уникнення нелегальних операцій.