Тінь стратегічного запасу нафтопродуктів: чи законний закон про МЗНН
І чому він може стати ще однією пасткою для бізнесу
З 24 грудня 2024 року в Україні почав діяти Закон «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів», спрямований на підвищення енергетичної безпеки країни й забезпечення сталого постачання нафтопродуктів у разі кризових ситуацій. Натомість новий закон про МЗНН може призвести до дефіциту пального та монополії і стати ще однією пасткою для бізнесу, вважає заступниця голови асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяна Думенкова. Спеціально для Mind вона обґрунтувала свою позицію.
Паливний ринок, безумовно, відіграє стратегічну роль в економіці країни. І план його функціонування потребує відповідного рівня підходу. Але, коли нові механізми впровадження на ринку обмежують його вільне наповнення ресурсом, варто розглянути іншу сторону наслідків таких новоутворень і звернути на них увагу. Комплекс питань до закону, враховуючи реалії сьогодення і не тільки, можна тезово поділити на декілька частин.
Безпека
На тлі масованих ударів рф по критичній інфраструктурі України, а саме по об'єктах нафтогазової галузі, закон прямо сприяє збільшенню цілей для ворога. Це призводить до прямого ризику виникнення дефіциту (у разі знищення великої кількості пального), під гаслом якого і лобіювався закон про МЗНН.
Задля уникнення скупчення великого об’єму нафтопродуктів на стаціонарних складах зберігання ПММ, чимало постачальників переорієнтували свій бізнес на торгівлю «з коліс».
Страхування ризиків
Цей аспект взагалі упущений і не відпрацьований. Коефіцієнт страхових ризиків у період їх максимальної ймовірності є максимальним, що ставить під сумнів доцільність таких дій у той час, коли ринок сам уже відпрацював механізми по їх уникненню.
Страхові компанії не провадять страхування складів зберігання ПММ на випадок будь-яких військових дій або військових заходів.
Антиконкуренція і узурпація ринку
Досить відомим фактом є те, які гравці ринку активно проштовхували впровадження таких змін на ринку. Це прямо порушує антимонопольне законодавство щодо вільної конкуренції на ринку й має бути досліджено АМКУ.
Власники складів зберігання потирають руки й радіють таким змінам, адже багато дрібних трейдерів не зможуть імпортувати пальне, що є прямим обмеженням постачань ресурсу на ринок. А дрібні трейдери – це саме ті винахідники інновацій ринку, які вміють оптимізувати логістику, канали постачань і загалом процеси задля мінімізації собівартості ресурсу. Звісно, лобістам це не подобається.
Розосередженість ресурсу і його вільний рух
Дефіцит на ринку виникає при будь-якому втручанні зовнішніх чинників у процес постачання. А пряме обмеження в розмитненні пального спричинить спочатку дефіцит, потім стабілізацію, після якої настане суттєве здороження всіх видів пального через:
- можливість тримати високу маржу тими імпортерами, які це зможуть робити;
- включення в собівартість усіх витрат, що пов’язані з дією механізмів закону.
Олігополія
Навіть якщо у трейдера є бажання створити резерв, коли немає власного парку зберігання, можливість надати таке право чи не надати залишається за компанією, яка має цей парк зберігання, тобто його конкурентом. Це прямо сприяє олігополізації ринку з подальшими негативними наслідками. Прикладом можуть бути подібні випадки інших галузей.
Обмеженість парку зберігання
Уже неодноразово гравці паливного ринку порушували питання того, що для дії закону навіть у короткостроковому періоді в Україні недостатньо резервуарного парку для створення стратегічного резерву пального.
Замороження ресурсу й обігових коштів
При створенні резерву пальне заморожується разом із коштами, які витрачені на його придбання, а це сповільнення як подальших постачань гравцями, так і ринку загалом.
Останні події довели, що не варто сліпо дотримуватися різним директивам інших країн без власного аналізу та врахування темних часів, у яких перебуває Україна. А коли такими нормативами ще й маніпулюють, то це шлях у нікуди.
Позиція Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»
Асоціація разом із журналістом та експертом із трейдингу Михайлом Шубаном дослідила питання впливу закону про МЗНН на ринок.
В асоціації уважно стежили за перипетіями, що передували набуттю чинності законом про МЗНН. До останнього вірили, що влада відтермінує вступ його в дію, надавали власну аналітику основним положенням цього нормативно-правового акту, відстежували новини на вебсторінці Міненерго, присвячені результатам робочих зустрічей, які відбувалися у грудні 2024 року за участі великих гравців паливного ринку, Держмитслужби України, Державної податкової служби України, експертних організацій і профільних асоціацій, а також органів оцінки відповідності.
Поспіх, з яким уряд прийняв ключові постанови, якими затверджувалися Порядок створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу якості й безпечності нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу, теж не вселяв оптимізму в те, що закон запрацює в повному обсязі з 24 грудня 2024 року.
Варто зазначити, що влада все ж пішла назустріч бізнесу, відтермінувавши низку умов до припинення воєнного часу й протягом наступних 6 місяців. Разом із тим питання доцільності та своєчасності старту програми створення МЗНН в Україні залишається відкритим і сумнівним.
Запровадження державою системи МЗНН, обов’язкових авансових платежів з АЗС, підвищення ставок акцизного податку на пальне сформували у представників МСБ паливного ринку стійку думку: під гаслом покращень і слідування вимогам ЄС лобіюються та ухвалюються закони, направлені на монополізацію ринку пального в Україні великими гравцями.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
