Дефіцит кадрів у робітничих професіях: де шукати ресурс

В Україні поступово відбувається переосмислення ролі робітничих професій у суспільстві. Повномасштабна війна, зміни на ринку праці та демографічна криза посилили запит на тих, хто вміє працювати руками – якісно, точно й у складних умовах.

Поки бізнес і держава говорять про індустріалізацію, енергетичну незалежність і повоєнне відновлення, роботодавці по всій країні відчайдушно шукають людей, які можуть працювати фізично й технічно – на виробництві, у сервісі, на транспорті, в агросекторі. Докладніше про ситуацію на ринку праці та про те, де шукати робітничі кадри, Mind розповів Сергій Савицький, керівник проєкту KSE ProfTech.

Згідно зі статистикою Державної служби зайнятості за 2024–2025 роки, технічні робітничі спеціальності залишаються серед найбільш дефіцитних на ринку. Цю тенденцію ми системно досліджуємо в межах проєкту KSE ProfTech – центру професійно-технічної підготовки при Київській школі економіки, який працює над тим, щоб реагувати на дефіцит технічних кадрів і пропонувати практичні рішення для ринку.

Попит на фахівців – не просто високий, а критичний

Ключові технічні спеціальності – електромонтери, зварники, трактористи, слюсарі – мають серйозний дефіцит кадрів. Наприклад, на 1544 вакансії електромонтерів припадає лише 479 шукачів, на 1257 вакансій електрогазозварників – лише 539 претендентів. Схожа ситуація з токарями, слюсарями, верстатниками. Це означає, що на одного фахівця – понад три робочі місця. Роботодавці просто не мають із кого обирати, а основні виробничі процеси в державі буквально «висять на волосині».

Нестача таких кадрів загрожує зупиненням виробництва, затримкою логістичних ланцюгів, неможливістю виконувати ремонтні чи відновлювальні роботи, особливо у критично важливих секторах – інфраструктурі, будівництві, енергетиці.

На перший погляд може здатися, що проблема ринку – у відсутності робочих рук. Але дані ДСЗУ показують інше: у деяких професіях претендентів у кілька разів більше, ніж вакансій.

• на 2455 вакансій підсобного робітника – 6550 шукачів;
• на 1961 вакансію продавця – 6354 кандидати;
• на 1032 вакансії прибиральника – 3535 зареєстрованих шукачів.

Тобто на одну вакансію прибиральника припадає понад 3 претенденти. Це свідчить про структурну розбалансованість ринку праці. Багато людей хоче працювати, але або не має технічної кваліфікації, або шукає роботу в перенасичених і низькооплачуваних сферах.

У результаті:

• роботодавці не можуть знайти технічних фахівців;
• працівники не можуть знайти гідну роботу;
• держава втрачає людський і економічний капітал.

За даними Work.ua, середні зарплати за окремими професіями є такими: прибиральники – 16 500 грн, продавці – 25 000 грн. У той час як представники дефіцитних технічних спеціальностей отримують суттєво більше: оператори верстатів із ЧПК та зварювальники – 37 500 грн, монтажники електроніки – до 45 000 грн.

Отже, ринок праці в Україні демонструє глибокий дисбаланс: у низькооплачуваних сегментах – перенасичення кандидатами, а в дефіцитних технічних галузях – гостра нестача фахівців, попри вищу оплату праці. Це означає, що проблема не стільки в нестачі людей, скільки у відсутності ефективної системи перенавчання, професійної орієнтації та інформування. У результаті країна втрачає робочий потенціал, люди – шанс на гідну зайнятість, а економіка – рушійну силу для відновлення та зростання. 

Що з цим робити: роль освіти, держави й бізнесу

Щоб подолати кадровий дефіцит, потрібно комплексне рішення. Передусім – інформувати людей про можливості перекваліфікації, запускати короткотривалі практичні програми та спрямовувати потенційних працівників у ті галузі, де попит є найбільшим. 

Важливо також змінювати сприйняття. Робітничі професії мають асоціюватися не з «другосортністю», а з гідною оплатою та кар’єрним зростанням. Тут потрібні інформаційні кампанії та державна політика.

Бізнес у свою чергу не має стояти осторонь – роботодавці мають інвестувати в навчання, забезпечувати практику та гарантувати працевлаштування випускникам. Такий комплексний підхід – єдина можливість швидко заповнити кадровий голод.

Короткі програми – швидкий результат: досвід KSE ProfTech: 

Наша відповідь на кадровий дефіцит – сучасна, гнучка модель професійної підготовки, яка працює вже сьогодні. Ми створюємо короткострокові (два–три місяці) безоплатні програми підготовки, які:

• орієнтовані на реальні потреби ринку;
• максимально практичні;
• передбачають гарантоване працевлаштування – через партнерства з бізнесом.

Ми працюємо з тими, хто вже у пошуку або на життєвому роздоріжжі: дорослі, ВПО, жінки, молодь без вищої освіти. Але показово, що понад 70% наших студентів мають вищу освіту – і приходять, щоб здобути нову кваліфікацію, яка матиме попит. Це люди, які не змогли реалізуватися в попередній сфері й шукають новий старт.

Саме тут – реальний резерв для українського ринку праці. Активізувати цей ресурс – означає дати економіці новий імпульс. Лише спільними діями можна перетворити професійну освіту на повноцінний соціальний ліфт і реальний інструмент економічного розвитку.