Регулювання віртуальних активів: європейський курс і українські суперечності

У 2025 році Верховна Рада винесла на розгляд оновлену редакцію законопроєкту про віртуальні активи (№10225-д). Документ пропонує цілісну систему регулювання обігу віртуальних активів (ВА): від класифікації активів та авторизації учасників – до правил оподаткування та нагляду. Він орієнтується на європейську модель MiCA й може відкрити ринок для інвестицій і глобальних гравців. Водночас перед бізнесом постають нові виклики: ризики для резидентів Дія.City та розширені повноваження регуляторів. Докладніше про них Mind розповів Даниїл Волощук, старший юрист в Juscutum.

Класифікація віртуальних активів 

Законопроєкт фіксує такі основні категорії: 

• Токени з прив’язкою до активів (ARTs), які підтримують стабільність вартості через прив’язку до одного чи декількох об’єктів цивільних прав / офіційних валют або їх комбінацій (не є електронними грошима). 
• Токени електронних грошей (EMTs), які зберігають стабільність виключно через прив’язку до однієї офіційної валюти. 
• Інші види ВА можуть бути уточнені регулятором у підзаконних актах. 

Окремо в доповненнях до Податкового кодексу визначені ВА з індивідуальними ознаками (аналог NFT), які є унікальними, неподільними цифровими об’єктами, що можуть зберігатися / передаватися з використанням систем розподіленого реєстру.  

Регулятори та нагляд 

Передбачено дворівневу систему: базовим регулятором визначено НБУ, а також може бути призначений інший орган рішенням КМУ за погодженням НБУ. Регулятор отримує право застосовувати професійне судження, що розширює його дискрецію у нагляді за ринком. 

Авторизація постачальників послуг із ВА 

Після набрання чинності закону низка видів діяльності потребуватиме обов’язкової авторизації. Серед них: 

• зберігання й адміністрування віртуальних активів від імені клієнтів; 
• діяльність оператора торговельного майданчика для віртуальних активів; 
• обмін ВА на валютні цінності або інші віртуальні активи; 
• виконання замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів; 
• отримання та передача замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів; 
• розміщення віртуальних активів; 
• надання послуг із переказу віртуальних активів від імені клієнтів; 
• управління портфелем віртуальних активів; 
• консультації щодо віртуальних активів; 
• торгівля через операторів торговельних майданчиків.    

Податкові зміни 

Фізичні особи: 

Базове оподаткування становитиме 18% ПДФО (дохід мінус підтверджені витрати) плюс 5% військового збору. Протягом першого року діятиме пільгова ставка 5%.  

Не оподатковуються: обмін одного ВА на інший (наприклад, BTC на USDT), дохід менший за 1 мінімальну заробітну плату, а також емісія чи безоплатне отримання токенів від емітента. 

Юридичні особи:  

Податок на прибуток становитиме 18% за загальними правилами оподаткування. Спрощена система (єдиний податок) не застосовується до операцій із ВА. Фінансовий результат за операціями з ВА рахується окремо від іншої діяльності. 

Резиденти Дія.City: 

Вводиться окрема звітність щодо ВА. У разі купівлі/продажу або інших операцій із ВА накладатимуться санкції у вигляді переходу на загальну систему оподаткування. 

Звітність та облік 

Постачальники послуг, пов’язаних із ВА, щороку до 31 січня подають звіт про діяльність в електронному вигляді за спеціальною процедурою. Усі учасники ринку мають обов’язково стати на податковий облік, що підсилює прозорість обігу ВА. 

Умови на перехідний період 

У 2026 році діятиме знижений коефіцієнт штрафів, які передбачені за порушення закону, а саме 10% від базових сум штрафів. У 2027–2029 роках коефіцієнт підніметься до 25%. Такий поетапний підхід має дати ринку час на адаптацію до нових умов. 

Що варто виправити / уточнити до другого читання 

Враховуючи, що до моменту остаточного прийняття законопроєкту як закону в комітетах ВРУ є можливість вносити зміни та доповнення до тексту проєкту, надамо своє бачення – що потребує правок у першу чергу. 

1. Дія.City та податки. Автоматичний перехід резидентів Дія.City на загальну систему після будь-якої операції з ВА підриває обіцяні принципи стабільності на 25 років, за поточним законодавством. Потрібна більша гнучкість, що дозволяє працювати з ВА без втрати статусу та пільг. 

2. Архітектура нагляду. Потенційна концентрація всього регулювання ринку віртуальних активів в НБУ може не покривати запити всіх сегментів ринку ВА, зокрема тих, діяльність яких ніяк не пов’язана з фінансовою активністю. Логічно залишити НБУ ключовим фінансовим регулятором, але додати спеціалізовані органи, щоб підтримати розвиток цифрової економіки. 

3. Обсяг повноважень зі збору даних. Надмірно широко прописані повноваження в законопроєкті, вони створюють ризики для бізнесу. Варто обмежити їх рамками конкретних перевірок. 

Загалом законопроєкт є важливим кроком до інтеграції України у глобальний ринок цифрових активів, але містить положення, що потребують суттєвого доопрацювання. Розраховуємо, що до другого читання профільні комітети врахують позицію учасників ринку й відкоригують спірні норми так, щоб нові правила стали реальним драйвером інновацій, а не бар’єром для них.