Спотові біткоїн-ETF: юридичні аспекти їх допуску на ринок США та інших країн
Кому і як продавати ці акції
Першого дня після схвалених спотових біржових фондів ETF обсяг торгів сягнув $4,6 млрд. Пізніше чистий приплив коштів становив приблизно 21 000 біткоїнів, або $894 млн за поточною ціною $42 600. Оскільки нова опція для торгівлі криптовалютами викликає неабияку зацікавленість користувачів, нещодавно Mind писав про перспективи й можливості ETF. Сьогодні ж Даниїл Волощук, старший юрист практики технологій та інвестицій в Juscutum, розповів Mind про юридичні аспекти допуску спотових біткоїн-ETF на ринок США й інших країн.
Читайте також: Що буде з ринком криптовалют після запуску ETF-фондів? Розбір змін, можливостей і перспектив
До ухвалення американською Комісією з цінних паперів (SEC) заявок на реєстрацію спотових біткоїн-ETF у публіки було декілька очікувань:
- потенційне визначення юридичного статусу біткоїна у США (за відсутності прямого регулювання віртуальних активів);
- фінансовий спекулятивний елемент (очікування зростання ціни біткоїна після допуску спотових ETF на території США).
Ці, а також деякі інші очікування не справдились, і причиною тому є специфіка проведення операцій на класичному фондовому ринку.
Нижче розглянемо окремі питання та загальну структуру спотових біткоїн-ETF, яка додасть контексту до вже відомої інформації про ці фонди.
Чи отримав біткоїн юридичний статус з ухваленням спотових біткоїн-ETF?
Ні. З погляду оперування на фондовому ринку юридичне визначення біткоїна не має значення.
У заявках, які подавалися до SEC, зазначалось, що ETF випускають акції, які створюють і підтримують свою вартість за рахунок біткоїна як активу, що знаходиться у володінні такого ETF. Тобто, взаємодіючи з ETF, більшість учасників цього процесу взаємодіє не із самим біткоїном, а з акціями конкретного ETF.
Зважаючи на це, SEC не здійснює оцінку самого біткоїна як цінного паперу, комодиті або іншого типу активу, а дозволяє фондам випускати окремі класичні акції, які своєю чергою прив’язуються до самого біткоїна і ціна яких вираховується за формулами, описаними в проспектах цих фондів.
В інших країнах, таких, як Канада, Австралія чи Німеччина, процес авторизації криптовалютних ETF є аналогічним і теж окремо не характеризував віртуальні активи, що ставали основою для таких ETF.
Якщо особа купує акції спотового біткоїн-ETF, вона стає акціонером і може отримувати дивіденди?
Ні. У проспектах спотових біткоїн-ETF прямо вказується, що акції, які випускаються від імені цих ETF не є «класичними» корпоративними акціями. Вони не роблять із володільця цих акцій акціонера біткоїн-ETF, не дають йому права голосування та можливості впливати на діяльність цих ETF (наприклад, ініціювати зміну керівників).
Також власники цих акцій не отримують дивідендів від акцій таких біткоїн-ETF.
«Монетизація» відбувається завдяки активності власника акцій на вторинному ринку цінних паперів, коли відбуваються коливання ціни біткоїна та відповідно зміна ціни акцій біткоїн-ETF.
Кому тоді продавати ці акції і який вигляд має загальна структура таких транзакцій?
По-перше, слід означити основних учасників діяльності спотових біткоїн-ETF. Це:
- власне фонди (трасти), які допущені до фондової біржі;
- кастодіани – зазвичай, криптобіржі, які авторизовані SEC і які тримають у себе запаси біткоїна (або іншого віртуального активу для ETF поза межами США) для кожного окремого ETF, з яким укладено відповідний договір;
- авторизовані учасники – учасники первинного ринку, є фінансовими установами (наприклад, банки), які мають договірні відносини з фондом і можуть стимулювати довипуск або погашення акції біткоїн-ETF. Їхня роль – підтримувати стабільність ціни акцій на ринку шляхом створення запиту на довипуск або оперативного викупу акцій із ринку;
- маркет-мейкери – особи, які є ланкою, що зв'язує первинний і вторинний ринки. Зазвичай, під маркет-мейкерами розуміють брокерів/дилерів, які купують акції в авторизованих учасників і продають їх роздрібним інвесторам із використанням різних торгових стратегій.
Окрім зазначених учасників, свої ролі відіграють й інші, але це є специфікою окремих фондових бірж різних країн. Загальний склад учасників і процес взаємодії ідентичний для всіх країн, де вже існують криптовалютні ETF.
Отже, структуру активності біткоїн-ETF можна описати так:
- Біткоїн-ETF випускає свої акції у вигляді «баскетів» (певної їхньої кількості в одному наборі) для авторизованих учасників.
- Авторизовані учасники випускають куплені «баскети» напряму на біржу або через маркет-мейкерів (у деяких країнах наявність авторизованого маркет-мейкера є обов'язковою).
- Інвестори купують і продають акції біткоїн-ETF з біржі (напряму або через маркет-мейкерів).
На тлі цього також відбуваються арбітражні процеси учасників первинного ринку. Наприклад, коли авторизовані учасники роблять запит на довипуск акцій шляхом оплати цього довипуску або коли вони навпаки викупають акції біткоїн-ETF і «погашають» їх, обмінюючи на грошові кошти чи інші цінні папери біткоїн-ETF.
Отже, як висновок з описаного вище можна виокремити такі тези:
- Ринок спотових біткоїн-ETF існував і до січня 2024 року, коли такі ETF ухвалили на території США. За цей час вартість біткоїна не перевищувала історичних позначок, адже сфера активності ETF – це локальні та зарегульовані ринки з обмеженою кількістю учасників. Певно, тому й не відбулося зростання ціни біткоїна, якого багато хто очікував.
- Внаслідок ухвалення спотових біткоїн-ETF у США цей віртуальний актив не отримав якогось юридичного визначення.
- Позитивною стороною запуску біткоїн-ETF є певне спрощення допуску (непрямого) до цього віртуального активу професійних учасників фондового ринку, які могли скептично ставитися до індустрії віртуальних активів або яким просто важко було розібратися в цьому питанні.
- Пересічним інвесторам, які купують акції біткоїн-ETF, такі акції здебільшого не дають прав повноцінних акціонерів та/або прав отримувати пасивний дохід у вигляді дивідендів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
