Як ESG-стратегія допоможе залучити капітал для бізнесу в умовах війни?
Як підготувати компанію до нових правил гри та не втратити доступ до інвестицій і партнерств
Світові банки у 2025 році отримали більше доходів від «зелених» кредитів та облігацій, ніж від викопного палива. За даними Bloomberg, доходи від кліматичних кредитів і розміщення «зелених» облігацій досягли $3,7 млрд, тоді як фінансування нафти, газу та вугілля принесло $2,9 млрд. Для порівняння: ще у 2020 році доходи від викопного палива майже вдвічі перевищували «зелені» фінанси.
Цей перерозподіл капіталу стосується не тільки великих корпорацій. Він дедалі більше впливає і на середні компанії, особливо ті, що інтегровані у глобальні ланцюги постачання або залежать від фінансування міжнародних партнерів. У бізнес-логіці ESG працює просто: компанії, які краще управляють довкіллєвими, соціальними й управлінськими ризиками, мають вищу фінансову стійкість – а отже, і кращу прибутковість.
Інвестори, банки та фонди дедалі частіше оцінюють не лише потенційний прибуток, а й ризик його втрати. ESG дозволяє зрозуміти, наскільки бізнес здатен працювати в кризових умовах, регуляторних змін і нефінансових ризиків. Тож у підсумку відповідність бізнесу ESG-стандартам знижує ризики – а капітал іде туди, де ризик нижчий.
Саме тому ESG-підходи перестають бути набором окремих ініціатив і стають обов’язковою частиною стратегії бізнесу. Від чого сьогодні залежить доступ бізнесу до капіталу й чи готові українські компанії відповідати новим умовам, Mind розповіла Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні.
ESG як нова управлінська логіка
Донедавна ESG помилково ототожнювали з корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ). Проте між цими підходами є принципова різниця.
Концепція КСВ зазвичай охоплює добровільні ініціативи та соціальний внесок бізнесу. Наприклад, компанія фінансує благодійний фонд або спрямовує донати на підтримку лікарень, освітніх закладів, армії тощо. КСВ підвищує репутацію бренду, але не впливає на операційну модель бізнесу, доступ до фінансування та рішення інвесторів чи міжнародних партнерів співпрацювати з компанією.
ESG – це міжнародно визнана система критеріїв, що дозволяє вимірювати й оцінювати реальний вплив бізнесу на довкілля, суспільство та якість її корпоративного управління. Саме ESG формує основу довгострокової стратегії сталого розвитку компанії і напряму впливає на її фінансові показники, репутацію та інвестиційну привабливість.
З набуттям чинності у 2024 році в ЄС Corporate Sustainability Reporting Directive, директиви ЄС, що встановлює обов’язкові правила звітності про сталий розвиток для компаній, ESG остаточно перейшло з площини добровільних практик у площину обов’язкових вимог.
У 2025 році Європейський парламент погодив оновлення правил звітності та перевірки ланцюгів постачання. Ці зміни дають компаніям більше часу та гнучкості для підготовки, зберігаючи при цьому ключові довкіллєві й соціальні цілі ЄС. Зважаючи на це, сьогодні українські компанії ще можуть працювати без формалізованої ESG-стратегії, особливо якщо орієнтуються виключно на внутрішній ринок. Проте можливості такого бізнесу поступово звужуються.
Утім регуляторні зміни самі по собі не трансформують ринок. Вони починають працювати тоді, коли їх підхоплює бізнес – через інвестиційні рішення, корпоративні стратегії та вимоги від міжнародних партнерів. Драйверами сталого розвитку в Україні залишаються передусім міжнародні компанії та українські бізнеси, інтегровані в європейський ринок або включені до ланцюгів постачання компаній із ЄС.
Водночас сталий розвиток поступово перестає бути виключною прерогативою великих корпорацій. Серед українських компаній середнього розміру успішних прикладів поки що менше, однак вони вже з’являються, зокрема в IT-секторі. Наприклад, кейс N-iX, компанії – учасниці ГД ООН в Україні, якій вдалося укласти контракт з великою міжнародною компанією Bosch, для якої наявність ESG-політик і відповідність міжнародним стандартам сталості були одним із ключових критеріїв відбору партнерів.
Якщо бізнес планує гру вдовгу, йому важливо розуміти, як ці зміни вже сьогодні впливають на доступ до капіталу та партнерств. Саме комплексний підхід до роботи з ESG дедалі частіше формує нові бізнесові можливості й виступає драйвером капіталізації компанії.
Як бізнесу отримати ці можливості?
Коли компанія чітко формулює свої цілі у сфері сталого розвитку, вимірює прогрес і відкрито демонструє результати, інвестори бачать у ній передбачуваного й надійного партнера. А це напряму впливає на готовність вкладати капітал у її зростання через інструменти сталого фінансування.
Один із таких інструментів – sustainability-linked loans, кредити, умови яких залежать від того, наскільки компанія досягає визначених цілей у сфері сталого розвитку. Наприклад, від виконання науково обґрунтованих цілей зі скорочення викидів. Такий підхід уже використовують Schneider Electric, SoftServe, N-iX та інші міжнародні й українські компанії.
Ще один інструмент – green bonds («зелені» облігації), кошти від яких компанії або уряди зобов’язуються спрямовувати виключно на «зелені» проєкти: розвиток сонячної та вітрової енергетики, підвищення енергоефективності, зменшення викидів парникових газів.
Розвиток ESG-культури в українській бізнес-спільноті
Як сьогодні бізнес розуміє концепцію ESG та працює з нею? Попри те що понад 60% українських МСП вже стикалися з вимогами щодо ESG-політик від партнерів, лише половина бізнесів чітко розуміє суть ESG. Це показали результати дослідження, яке ми провели наприкінці 2025 року.
Щодо прикладних кроків, зокрема розробки та впровадження відповідних політик, то сьогодні ESG для українських компаній – це переважно теорія, а не повсякденна практика.
- У сфері захисту довкілля (E) лише 9% компаній вже мають офіційні політики;
- у сфері соціальних аспектів (S) – 12%;
- у сфері корпоративного управління (G) – 13%.
Окрім цього, 10,6% опитаних компаній не мають політик принаймні в одній із трьох сфер і не планують їх впроваджувати.
Ці результати вказують на наявний розрив між очікуваннями міжнародних партнерів і рівнем впровадження ESG у бізнес-процеси.
Саме тому Глобальний договір ООН в Україні працює над формуванням ESG-культури в українській бізнес-спільноті, поєднуючи практичні інструменти для компаній із довгостроковими рішеннями у сфері освіти та розвитку управлінських компетенцій.
Одним із таких інструментів стане школа ESG 360° – освітня онлайн-платформа, над запуском якої зараз працює наша команда. Її мета – показати, що ESG означає на практиці та як ці принципи можна інтегрувати в щоденну діяльність компаній. Школа орієнтована на лідерів змін – тих, хто формує прозорий, інноваційний і стійкий бізнес. До створення програми ми залучили понад 100 бізнесів та організацій, які діляться власним практичним досвідом впровадження ESG-рішень. Навчання проходитиме безоплатно, щоб якомога ширше коло українських компаній могло підготуватися до нових вимог ринку.
Водночас розвиток ESG-культури є довгостроковим процесом, що потребує залучення різних поколінь. Саме тому ГД ООН в Україні співпрацює з Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Міністерством освіти і науки, щоб принципи сталого розвитку поступово інтегрувалися в національну освітню екосистему.
Як підприємцям ефективно запровадити ESG-підходи?
Запровадження ESG-підходів у бізнесі справді потребує часу, фінансових ресурсів і залучення команди. Водночас для українських компаній це не означає необхідності розпочинати з нуля.
Щоб допомогти бізнесу підготуватися до нових вимог ринку, Глобальний договір ООН в Україні пропонує низку навчальних програм і практичних інструментів, розроблених на глобальному рівні й адаптованих до потреб українського ринку.
Environmental (E)
Уже в лютому стартує пʼята хвиля програми Climate Ambition Accelerator, у межах якої компанії вчаться формувати науково обґрунтовані цілі зі скорочення викидів парникових газів і звітувати про досягнутий прогрес. Програма надає доступ до унікальної міжнародної експертизи, а також містить практичні аспекти звітування відповідно до вимог директив ЄС – саме тих стандартів, які дедалі частіше очікують від бізнесу інвестори та партнери.
Social (S)
У 2026 році українські компанії втретє отримають можливість долучитися до Business and Human Rights Accelerator. У межах цієї програми бізнеси вчаться визначати ризики дотримання прав людини в компаніях і вивчають міжнародні стандарти. В умовах повномасштабної війни питання безбар’єрності, інклюзії та захисту прав людини набуває великої практичної необхідності для України.
Governance (G)
Окремий фокус – прозоре корпоративне управління й антикорупційні практики. Уже п’ятий рік поспіль Глобальний договір ООН в Україні системно розвиває цей напрямок і впроваджує ініціативу колективних дій проти корупції в Україні. У партнерстві з бізнесом, державними інституціями та громадянським суспільством ми надаємо компаніям практичні знання й інструменти, необхідні для розбудови ефективних систем комплаєнсу, управління ризиками та формування культури доброчесності.
Участь у таких програмах напряму підвищує шанси компаній на залучення фінансування від європейських партнерів, збереження та розширення експорту до країн ЄС – ключових економічних партнерів нашої країни.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
