Сталий розвиток – тепер вимога закону. До чого готуватися українському бізнесу?

Звітність зі сталого розвитку в сучасному світі – не лише етична вимога, а й стратегічна потреба. Поки в Україні нефінансова звітність не стала обовʼязковою ні на законодавчому рівні, ні на рівні бізнес-стандартів. Але її наявність уже зараз є ключовою умовою для компаній, які прагнуть отримати закордонне фінансування на вигідних умовах від установ, що вкладаються у відновлення й підтримку української економіки навіть у надскладних умовах війни.

Останнім часом у західному світі точаться дискусії щодо системи звітування про сталий розвиток бізнесу та її уніфікацію. Одним із майданчиків такої дискусії була зустріч Глобального договору ООН та Європарламенту, проведена нещодавно у Брюсселі за участі депутатів, представників Єврокомісії, провідних компаній Глобального договору ООН, а також виконавчих директорів локальних мереж Глобального договору ООН з усієї Європи.

Серед них була й очільниця українського офісу цієї міжнародної організації Тетяна Сахарук. Спеціально для Mind вона розповіла про останні тренди у впровадженні стандартів нефінансової звітності, які варто брати до уваги українським компаніям, щоб мати переваги на ринку, успішно конкурувати та співпрацювати із західними партнерами.

Нефінансова звітність для бізнесів: як, де й навіщо?

Коли бізнес відкрито комунікує про свої соціальні, екологічні та управлінські практики, він не лише посилює свою репутацію як відповідального гравця ринку, а й має більше шансів залучити нових інвесторів, клієнтів і партнерів. Результати оцінювання компаній в ESG-рейтингах мають велике значення, особливо якщо компанія виходить на IPO, шукає інвестора або ж інвестор шукає компанію.

Від кінця 1990-х, коли було запущено Global Reporting Initiative (GRI), і до сьогодні зʼявилося кілька систем добровільного звітування бізнесів про свою соціальну діяльність і реалізацію сталих ініціатив. Такі щорічні звіти разом з оприлюдненими документами, зовнішніми комунікаціями тощо лягають в основу оцінки компанії в ESG-рейтингах, як-от Dow Jones Sustainability Index (DJSI), FTSE4Good Index Series, MSCI ESG Ratings, Sustainalytics, Carbon Disclosure Project (CDP) та інші. Так, компанія може зробити звіт у довільній формі й оприлюднити його в себе на сайті. Але чи побачить його інвестор, який шукає, куди вкласти кошти? Прозорі системи звітування, визнані у світі, є найдієвішим способом комунікації бізнесу про свою сталу роботу.

Глобальний договір ООН – це найбільша у світі спільнота бізнесів, які працюють відповідно до ESG-принципів. Організація має 61 локальну мережу, яка обʼєднує понад 24 тис. компаній і неприбуткових організацій зі 167 країн світу. Компанії – учасниці ГД ООН мають можливість навчання, яке допомагає їм трансформувати свою діяльність відповідно до ESG-стандартів.

Важливим складником участі у світовій мережі є щорічне заповнення обов'язкової звітності про сталий розвиток – Communication on Progress (СоР).

Завдяки цій звітності компанії розповідають про свій прогрес у роботі над дотриманням прав людини, охороною праці, захистом довкілля та боротьбою з корупцією. Також вони розповідають про свій внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Це обовʼязкове стандартизоване звітування діє вже другий рік поспіль.

Хто має подавати нефінансові звіти?

Європейський Союз на законодавчому рівні встановив правила для обовʼязкового звітування компаній. 5 січня 2023 року набула чинності Директива щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (CSRD). CSRD є ключовим компонентом плану дій ЄС щодо сталого фінансування, який підтримує цілі Європейської зеленої угоди та перехід до кліматичної нейтральності до 2050 року. Закон ЄС зобовʼязує тепер звітувати (з деякими винятками):

• великі компанії ЄС, включно з дочірніми компаніями в ЄС та поза ЄС (із винятками);
• підприємства, які здійснюють операції з цінними паперами в Європі, включно з малими та середніми підприємствами (МСП);
• материнські компанії за межами ЄС із сукупним обігом групи в ЄС понад 150 млн євро.

У березні цього року Парламент Євросоюзу ухвалив ще один важливий документ – нову Директиву про комплексну перевірку корпоративного сталого розвитку (CSDDD). Згідно з нею, звітувати мають компанії, які є в ланцюгах постачань тих бізнесів, які працюють у ЄС, навіть якщо вони самі не зареєстровані в Євросоюзі. А це вже стосується безпосередньо й українського бізнесу.

Якими є вимоги директив ЄС із ESG-звітності?

В основу директив ЄС із ESG-звітності лягають стандарти, які розроблює організація EFRAG, Європейська консультативна група з фінансової звітності, заснована за підтримки Європейської Комісії. Також директиви ЄС побудовані на базі GRI. Різниця в тому, що у звітуванні GRI компанія може відмовитися заповнювати деякі пункти, окрім тих, що стосуються екології. Натомість в опитувальниках від ЄС кожен пункт є обовʼязковим до заповнення.

Звітність охоплює дуже багато сфер. Це і гендерна рівність (у тому числі й на рівні паритету заробітних плат чоловіків і жінок), і умови праці (включно з годинами роботи), і кількість викидів, яка потребує складних підрахунків й особливої експертизи. Готуватися до звітування треба вже, бо воно охоплюватиме масив інформації за рік. Якщо компанія не знає зараз, скільки викидів вона продукує, через рік вона не зможе сказати, як ця кількість викидів скоротила або зросла й чому це сталося.

CSRD та CSDDD прийняті на рівні ЄС, але тепер кожна країна до 6 липня 2024 року має їх впровадити в себе на законодавчому рівні. Франція стала першою країною, яка ухвалила закон про обовʼязкове звітування CSRD, недотримання якого загрожує керівникам бізнесів ув’язнення на строк до 5 років і штрафом у розмірі 75 тис. євро.

Які ще звіти необхідні відповідно до Глобального договору ООН?

З огляду на нові закони ЄС, а також обовʼязкове звітування CoP (Communication on Progress) компанії – учасниці Глобального договору ООН країн Європейського Союзу мають заповнювати одночасно обидва опитувальники. Звітування CoP на 70% збігається із CSRD. Саме тому представник ГД ООН у Брюсселі, а також усі керівники мереж Європи працюють із Парламентом ЄС для пошуку способів уніфікації звітності Євросоюзу та ГД ООН, адже CoP поширюється на значно більше країн світу, ніж лише країни ЄС. ГД ООН має велику експертизу зі звітування у сфері сталого розвитку, а тому може надавати якісні консультації відповідальним за це структурам Євросоюзу.

Директиви ЄС нарощуються й посилюються, і досі тривають їх обговорення, регулярно виходять уточнення. 2025 року звітувати починає великий бізнес, а далі будуть зобовʼязані це робити й малі компанії.

Як це все стосується України?

Українські компанії мають усвідомити, що процеси ЄС стосуються і нас. По-перше, Україна має статус кандидата в члени ЄС. Одного дня ми станемо частиною блоку й на нас будуть поширюватися ті самі правила, що й на всі інші європейські країни. І краще адаптовуватися до вимог зараз, поки в нас є на це запас часу. По-друге, багато українських компаній уже входять до ланцюга постачань європейських компаній.

Оскільки CSDDD змушує компанії ЄС звітувати по всій ланці постачання, то багато українських бізнесів муситимуть уже 2025 року заповнювати цю звітність. Це виклик, тому починати роботу над вивченням звітності потрібно сьогодні. Якщо український бізнес відкладатиме збір відповідної інформації та підготовку звітності зі сталого розвитку з урахуванням нових – більш суворих – вимог директив ЄС, Україна ризикує стати менш привабливою для інвесторів, а компанії можуть мати труднощі з продовженням та укладенням контрактів із бізнесами ЄС.

Як українській компанії підготуватися до подання ESG-звітності?

Так, впровадження ESG-стандартів у діяльність бізнесу потребує часу, коштів і людського ресурсу. Щоб полегшити цей процес для українських компаній, Глобальний договір ООН в Україні пропонує їм низку навчальних програм і проєктів, які  глобально розробляють наші колеги і які ми доповнюємо відповідно до потреб українського бізнесу. Завдяки проходженню цих програм компанії мають більше шансів мати доступ до фінансування від європейських партнерів, а також зберегти та розширити експорт до країн ЄС, які для нас є основними економічними партнерами.

Environment. Днями стартувало навчання на третій хвилі програми Climate Ambition Accelerator, у межах якого компанії вчаться ставити науково обґрунтовану мету зі скорочення викидів парникових газів, а після – звітувати про досягнення. Рівень інформації, яку отримують учасники, дуже високий. Експертиза, яку ми надаємо, – унікальна. Особливості звітування відповідно до директив ЄС також увійдуть у навчальну програму акселератора.

Social. Цьогоріч ми надали українським компаніям змогу вперше проходити Business and Human Rights Accelerator. Під час цієї програми бізнеси вчаться визначати ризики дотримання прав людини в компаніях і вивчають міжнародні стандарти. Світовий рух бізнесів до безбарʼєрності через війну, на жаль, набуває великої практичної необхідності для України. Тому цьому ми також вчимо наші компанії.

Governance. Уже три роки ми працюємо над антикорупційним напрямом діяльності. Зараз у його межах фокусуємося на темі прозорих закупівель. Разом із колегами з агенцій ООН ми надаємо необхідну практичну інформацію бізнесам, які в майбутньому успішно братимуть участь у міжнародних тендерах від структур ООН. Не буде сюрпризом, що для цього бізнеси мають доводити свою сталість і прозорість.

За минуле десятиліття ставлення до сталого розвитку еволюціонувало як глобально, так і в Україні. Обговорення стандартів звітності зі сталого розвитку у Європі вже вийшло на політичний рівень. Це свідчить про усвідомлення серйозності загрози для всього світу від потенційно невідворотних кліматичних змін, які щодня провокує неекологічна діяльність людини, а також про готовність діяти рішуче, щоб їм протидіяти.