Батарейка на нулі: як відновити енергію команди, компанії та лідера

Говорячи про енергію команди та її лідера, на думку спадає аналогія великого павербанку. Він не ламається, коли віддає енергію, адже це його робота. Але припиняє працювати, якщо довго не заряджати.

Так і з командою, вважає Ірина Прогонюк, керівниця Департаменту управління продажами компанії «PepsiCo Україна». На її думку, коли батарейка «на нулі», нічого не важать амбітні цілі, гарні плани та мотиваційні промови. У цьому випадку на допомогу приходять системи: прості повторювані дії, які працюють навіть тоді, коли сил працювати вже немає. У колонці для Mind вона розповіла про те, як визначити падіння рівня енергії команди і її лідера, та про шляхи підзарядки.

Одна з моїх улюблених книжок – «Атомні звички» Джеймса Кліра. У ній є важлива думка: у ситуації нестачі енергії ми «не піднімаємося до рівня наших цілей, а опускаємося до рівня наших систем» – тобто того, що працює автоматично. І саме тому так важливо вчасно помітити момент, коли енергія команди починає падати.

Коли командна батарейка «на нулі»

По команді, особливо якщо йдеться про команду комерційного напряму, нестача енергії помітна дуже добре. Зазвичай це люди з високим рівнем енергії, які координують діяльність із боку постачальника, постійно перебувають на зв’язку з клієнтами, і беззастережно та проактивно включаються в реалізацію нових проєктів. З мого досвіду, є три сигнали, які показують, що цей «павербанк» потребує підзарядки:

• Перший сигнал – зникає «іскра». Команда перестає хотіти робити щодня трохи більше, а падіння рівня енергії одразу відображається на продажах.
• Другий – зменшується ініціативність. У продажах важливі постійні пропозиції щодо розвитку категорій, акцій, активностей із клієнтами. Менеджери зазвичай генерують кілька таких ідей щодня. Коли цього не відбувається – батарейка починає сідати.
• Третій сигнал – зникає гумор. У нашій роботі він надзвичайно важливий, бо допомагає витримувати повсякденний стрес. Коли жарти про складні речі зникають – це означає, що команді необхідна підзарядка.

Звичайно, було б чудово, якби кожен член команди вмів самостійно відновлювати свою  енергію, але про таке доводиться лише мріяти. Саме тому має працювати система командної підзарядки.

По-перше, це фокус на маленьких перемогах, замість великих гасел мирних часів. Це може бути зростання продажів місяць до місяця, вдала активація, розроблена з відділом маркетингу, позитивний зворотний зв'язок від партнерів. Такі маленькі перемоги допомагають команді знову відчути рух вперед.

По-друге, це простота у пріоритетах і завданнях. Замість героїзму та прагнення досягти «річних цілей за місяць» ми робимо ставку на поступовість: велике завдання розкладаємо на невеликі чіткі кроки. Це допомагає кожному в команді зрозуміти, що саме потрібно зробити зараз, і зменшує рівень тривожності та невизначеності.

По-третє – відкритість усередині команди. Ми визнаємо просту річ: кожному може бути непросто. Тому щотижня проводимо зустрічі у форматі «сам на сам» та командні зібрання. І починаємо їх із простого питання – «як ти сьогодні?» або «як ми себе почуваємо?»

Корпоративна підзарядка

Звичайно, енергія команди значною мірою залежить від загального рівня енергії в компанії. У PepsiCo є кілька дієвих речей, які реально допомагають її підтримувати:

1. Волонтерство. Особисто я із задоволенням беру участь у наших волонтерських ініціативах, бо вони по-справжньому повертають відчуття сенсу щоденній роботі. Ти працюєш разом із командою заради великої мети –  допомогти Україні й українцям.
2. Ментальна підтримка для співробітників. Це «гаряча лінія» компанії, на яку може звернутися будь-хто з колег. .
3. Базові речі. Наприклад, медичне страхування від компанії. Воно знімає частину питань і допомагає людям залишатися в ресурсі.

Енергія лідера

За роки роботи з різними командами я сформулювала для себе кілька індикаторів вигоряння.

Інколи робота керівника нагадує тенісну машину для подачі м’ячів: питання і проблеми летять одне за одним, а твоє завдання – швидко відправляти назад рішення. Такий вигляд має нормальний ритм менеджерської роботи.

Але є один сигнал, який показує, що батарейка починає сідати: відчуття роздратування не від самої проблеми, а від того, що з нею до тебе прийшли.

Керівник щодня стикається з великою кількістю питань – це частина ролі. Але, якщо вже на початку дня ловиш себе на думці: «Я ж це сто разів пояснювала. Чому знову?» – це тривожний сигнал.

Другий індикатор – відчуття, що зникає цікавість до того, що відбувається навколо. Те, що недавно захоплювало, раптом починає залишати байдужим.

Коли такі сигнали з’являються – настав час відновлювати енергію.

Особисто для мене це майже ніколи не пов’язано  з додатковою мотивацією.  Я давно переконалась: силу мотиваційних слів і закликів переоцінюють. Натомість мені допомагає  інше – прибрати  зайве. Менше зустрічей заради зустрічей. Менше нарад, що не потребують твого залучення. Менше рішень, які не мають значення.

Тоді з’являється можливість сфокусуватися на речах, які справді важливі саме в цей період життя.

Ще один важливий крок – чесно говорити про свій стан. Лідер, як і будь-хто в команді, може сказати: зараз непростий період. Ми всі люди, і цілком нормально бути не ок після ночі обстрілів чи вихідних без світла. У таких розмовах ніхто не стає слабшим – ні людина, ні команда. Навпаки, це дозволяє прибрати зайвий героїзм із робочих відносин.

І третій крок до відновлення – базові речі: сон, їжа й рух.