Слово штурмана

Спочатку він надягає балаклаву – так відмовляється від фотозйомки. Він – «Камрад», штурман екіпажу «Балтика» батальйону «Хижаки Висот» 59 ОШБр БпС. Обличчя не світить – не може. Надто «насолив» московитам.

Він – один з тих чотирьох, хто аналоговим дроном підбили російський гелікоптер Мі-8 і відправили на той світ сина високопоставленого російського командира. Коли нагадую про це, штурман тільки посміхається: «Нехай земля йому буде скловатою».

Це один з небагатьох емоційних проявів співрозмовника. Загалом «Камрад» спокійний і намагається залишатися непримітним, поки його побратими розповідають подробиці влучної атаки. Не дуже хоче говорити, але якщо вже вивели до бригадних комунікаційників – як тут відмовишся?

Медик за освітою, працював фельдшером. Довелося опанувати і професію столяра – зарплати в бригаді «швидкої» було замало. Є й хобі – пошук старовини. Звідси і позивний «Камрад»: так люди в цій справі називають одне одного. Уподобання допомогло миттєво – за один день опанував спеціальність штурмана бойового екіпажу БпЛА.

«Камрад» задоволений результатом «страйку» по Мі-8, датованого 29 вересня. З іншого боку, ліквідацію жирної ворожої «пташки» вже сприймає як робочу буденність. Навіть перед дружиною не вихвалявся. Пожартував, що той гелікоптер сам на них налетів.

Та і чого, власне, вихвалятися, якщо динаміка  війни така, що треба ставити наступну ціль.

За останньої нашої зустрічі штурман її не навіть не приховува: «Хочемо влучити у Ка-52».

Коли 20 березня з’явилася звістка про збиття гелікоптеру за 16 мільйонів доларів дроном на оптоволокні, сумнівів майже не було: це зробив екіпаж «Балтики».

Бо такі хлопці слів на вітер не кидають.