Перелік забороненого ПЗ розширено із 40 до 416 позицій: чи позбавить це Україну ворожого софту?
Які наслідки матиме оновлення від Держспецзв’язку та що реально допоможе припинити використання російського програмного забезпечення
Перелік забороненого програмного забезпечення в Україні виріс у десять разів – із 40 до 416 позицій. Серед ПЗ, що Держспецзв’язку додало до «чорного списку», – Dr.Web, Kaspersky, усі підсистеми 1С та його клони BAS/BAF/UA-бюджет.
Однак є нюанс: заборона поширюється лише на держсектор і критичну інформаційну інфраструктуру. Приватний бізнес – поза межами регулювання, хоч саме там зосереджено основну масу ворожого ПЗ.
Тож чи допоможуть згадані кроки припинити використання російського софту і які механізми могли б забезпечити більш ефективний результат, Mind розповіли експерти IT Ukraine Association.
Що саме змінилося?
Держспецзв’язку протягом останнього місяця суттєво оновила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання – на виконання постанови Кабміну від 22 жовтня 2025 року №1335.
Список розширено з 40 до 416 позицій за результатами аналізу рішень РНБО, введених президентськими указами і міжнародних санкцій. До нього включено, зокрема:
- усі підсистеми 1С та клони – BAS, BAF, UA-бюджет (27 позицій);
- антивірусне ПЗ Dr.Web і Kaspersky Lab;
- мережеве обладнання, пов'язане з підсанкційними компаніями.
Перелік опубліковано у відкритому доступі на сайті Держспецзв'язку і надалі оновлюватиметься відповідно до санкційних рішень та рішень судів.
Чому це важливо і чого бракує?
Розширення переліку – системний крок. Але він має принципове обмеження: стосується держустанов, сектору безпеки та оборони і власників критичної інформаційної інфраструктури. Приватний бізнес – 1,8 млн малих і середніх підприємств – перебуває поза межами цього регулювання.
При цьому саме в приватному секторі зосереджено основний масив ворожого ПЗ. За даними досліджень, понад 70% українських компаній використовують хоча б один програмний продукт рф. 75% – досі працюють із 1С, хоча 87% із них розуміють, що це небезпечно. І 68% не змінили нічого – ні у 2022-му, ні після.
Популярний «вихід» – перейти з 1С на BAS – насправді виходом не є. BAS перебуває в тій самій екосистемі й відтепер теж офіційно включений до переліку забороненого ПЗ. Ті, хто обрав цей шлях, здійснили косметичну заміну, а не реальну міграцію.
Паралельно кількість кіберінцидентів в Україні зростає: якщо у 2023 році їх було 2541, то у 2024-му – вже 4315 (+70%), а за 2025 рік команда CERT-UA опрацювала понад 5900 кібер-інцидентів.
Держава як споживач ворожого ПЗ
Окремий вимір проблеми – держустанови. З 2015 року вони витратили 2,25 млрд грн на закупівлю ворожого ПЗ через Prozorro. Із них 1,2 млрд – вже після початку повномасштабного вторгнення. Рекордним став 2023 рік: 428 млн грн на ворожий софт, найбільша сума за всі роки з початку збройної агресії. Тенденції до зниження немає.
Це означає, що навіть у сегменті, який тепер потрапляє під дію оновленого переліку, заборона ще не стала реальністю. Перелік існує – механізму примусового виконання та санкцій за порушення поки немає.
«Розширення переліку Держспецзв'язку – правильний крок, але він закриває лише частину проблеми. Держсектор і критична інформаційна інфраструктура – це важливо, але основний обсяг ворожого ПЗ сьогодні використовується в приватному бізнесі і без законодавчого поширення вимог на весь ринок ми продовжуємо залишати відкритими сотні тисяч цифрових вікон для ворога. Критичним тут є саме розповсюдження та інтеграція ворожого софту», – зазначила Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association.
Які альтернативи?
Аргумент «немає на що переходити» більше не актуальний. У вересні 2025 року на Дія.Бізнес запрацював «Маркетплейс цифрових рішень», запущений разом із Асоціацією IT Ukraine. На цей час на платформі – 219 продуктів, 32 тисячі унікальних користувачів, понад 6100 переходів на сторінки конкретних рішень. Платформа охоплює всі ключові категорії: бухгалтерія та облік, CRM, документообіг, кібербезпека, e-commerce.
Українські розробники адаптували як власні рішення, так і відкриті західні ERP-платформи під вимоги українського податкового та бухгалтерського законодавства.
Головні бар'єри переходу вже не в пропозиції, а в організації: небажання персоналу змінювати звичні інструменти, витрати на впровадження, брак фахівців з альтернативних систем, складність міграції даних.
Що допоможе ефективно викоренити російське ПЗ?
Загалом, оновлений перелік Держспецзв’язку – це інструмент переважно для держсектору. Але остаточно викоренити ворожий софт з теренів України можна лише силою спрямованого на це закону. І така ініціатива вже є – законопроєкт №13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації», зареєстрований у Верховній Раді майже рік тому. Він має закрити прогалину, яку перелік не покриває.
Документ вирішує кілька проблем одночасно, бо він дає:
- Чіткі критерії та реєстр. Сьогодні немає законодавчо закріпленого визначення «ворожого ПЗ», немає відкритого реєстру з доступом для бізнесу, немає порядку оновлення переліків. Без цього бізнес не має ані зобов'язань, ані навіть орієнтирів.
- Поширення вимог на приватний сектор. Перелік Держспецзв'язку не стосується 1,8 млн ММСП. Законопроєкт закриває цей розрив, поетапно поширюючи обмеження на весь ринок.
- Конкретні строки. Закон передбачає повне виведення ворожого ПЗ з обігу протягом п’яти років. Для бізнесу це дедлайн для планування бюджету та міграції – не авральний, а передбачуваний.
- Санкції та механізм виконання. Без санкцій перелік залишається рекомендацією. Законопроєкт вводить відповідальність за порушення.
- Економічний ефект. Ухвалення закону переспрямує щорічні держзакупівлі ворожого ПЗ – 187+ млн грн – на безпечні альтернативи, потенційно українського виробництва.
Додамо, що масштаб переходу з ворожого софту – сотні тисяч підприємств. Це створює не лише виклик, а й реальний ринок із великою кількістю якісних конкурентних пропозицій для будь-якого бізнесу.
Для того, щоб цей ринок розвивався системно, а не точково, потрібно кілька паралельних речей:
- законодавча рамка з чіткими строками і критеріями,
- програми перенавчання інтеграторів 1С/BAS на альтернативні рішення,
- підтримка бізнесу з міграцією даних і вибором ПЗ,
- розвиток каталогу перевірених альтернатив.
Тож Асоціація та експертне середовище, зацікавлене в створенні якісного ринку програмних рішень для українського бізнесу, підтримують законопроєкт і очікують на скоріше його ухвалення в Раді.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
