Якою має бути стратегія виходу на міжнародні ринки у 2026 році?
Хорошого продукту недостатньо, адже клієнти дивляться і на компанію за ним
Багато компаній досі думають, що вихід на міжнародний ринок починається з продажів. Це одна з найдорожчих помилок на старті, наголошує Олена Мотріч, стратегічна радниця, CFO Construction machinery Ltd, Compressors International Ltd, Forks Ltd, у колонці для Mind. Спочатку потрібно зрозуміти дві речі: де знайти свого клієнта і яке місце зайняти на новому ринку. Саме для цього потрібна Go-To-Market стратегія, або GTM. Вона здатна дати відповіді на кілька базових питань: кому продаємо, що саме пропонуємо, через які канали залучаємо клієнтів і як заробляємо на ринку.
Тому GTM у 2026 році – це стратегія, яку команда постійно перевіряє та змінює на основі даних і реакції ринку. Далі в матеріалі я надам поради, як саме це варто робити.
Навіщо бізнесу GTM-стратегія?
GTM-стратегія потрібна насамперед для того, щоб компанія не рухалася наосліп. Вона допомагає зрозуміти, на якому ринку варто зосередитися, хто там може стати клієнтом і як до нього краще заходити.
Це особливо важливо на старті, коли ресурси обмежені. Замість того щоб одночасно тестувати десятки каналів, сегментів і повідомлень, команда може сфокусуватися на кількох найбільш перспективних напрямках і швидше зрозуміти, що справді працює.
Ще одна важлива перевага – можливість раніше перевіряти гіпотези. Компанія отримує реакцію від ринку, бачить, де є інтерес, а де ні, і може коригувати підхід ще до того, як витратить значний бюджет.
Крім того, GTM допомагає краще пояснити цінність продукту. На конкурентному ринку недостатньо просто мати сильне рішення. Важливо, щоб клієнт швидко зрозумів, чому цей продукт підходить саме йому і чим він відрізняється від інших варіантів.
GTM дає компанії логіку, за якою вона перевіряє ринок, ухвалює рішення та рухається далі.
Що заважає компаніям вийти на міжнародний ринок?
Одна з типових помилок – сприймати вихід на новий ринок як просту послідовність дій: обрати країну, знайти партнерів, підготувати пропозицію і почати продавати.
Але у B2B вибір постачальника рідко залежить від однієї людини чи однієї зустрічі. Довкола клієнта є ціла мережа учасників ринку, які формують його думку ще до того, як ви про нього дізнаєтеся. Якщо цю мережу не врахувати, навіть сильний продукт довго залишатиметься непоміченим. Тому я раджу ще до старту продажів розібратися, як насправді ухвалюється рішення у вашій ніші і через кого найкраще заходити до клієнта. Це допоможе не витрачати час на підхід, який не працює.
Як українській компанії вийти на міжнародний ринок?
Крок 1. Подивіться на рішення очима клієнта
Часто компанії думають, що все вирішує сам продукт. Але клієнт оцінює:
- скільки це коштуватиме в довгостроковій перспективі;
- чи підійде рішення до його поточних процесів та інфраструктури;
- які ризики можуть виникнути під час впровадження;
- яку підтримку він матиме;
- чи відповідає рішення потрібним вимогам і стандартам;
- наскільки надійна компанія;
- чи можна буде масштабувати рішення в майбутньому.
Клієнт має бачити у вас партнера, з яким можна працювати роками.
Крок 2. Зрозумійте, хто впливає на рішення на цьому ринку
У B2B рішення часто приймає не одна людина. На нього можуть впливати консультанти, партнери, інтегратори, технічні спеціалісти, галузеві асоціації або локальні представники.
Уявімо український devtech-стартап, який створив інструмент для роботи з хмарними сервісами й вирішив вийти на ринок США. Команда багато спілкувалася з потенційними клієнтами, проводила демо, але великих контрактів не було.
Проблема була не у продукті. Стартап просто не врахував, хто ще впливає на вибір таких інструментів. У великих компаніях до цього рішення можуть бути залучені консультанти та технічні спеціалісти, які допомагають будувати IT-системи.
Тому команда змінила підхід. Замість того щоб продавати тільки напряму великим компаніям, стартап почав працювати з DevOps-агенціями та консультантами, яким ці компанії вже довіряли.
Це допомогло:
- раніше дізнаватися про нові проєкти;
- частіше потрапляти в список рекомендованих рішень;
- швидше будувати довіру до продукту.
Крок 3. Не чекайте тендеру, щоб почати роботу з клієнтом
Ще одна поширена помилка – думати, що потрібно просто знайти тендер і подати заявку. У B2B, державних закупівлях та інфраструктурних проєктах усе починається набагато раніше. Ще до публікації тендеру замовник уже може формувати бачення того, яке рішення йому потрібне і яким має бути постачальник.
На це можуть впливати:
- галузеві конференції;
- консультації з ринком;
- робочі групи;
- пілотні проєкти;
- партнери;
- локальні інтегратори.
Крок 4. Враховуйте особливості кожної країни під час переговорів
Європу легко сприймати як один великий ринок. Але це десятки різних бізнес-культур. І те, що працює в одній країні, не обов’язково спрацює в іншій. Наприклад: у Німеччині цінують структуру, точність і сильну технічну аргументацію, а у скандинавських країнах багато уваги приділяють довгостроковій економіці та енергоефективності.
Не раджу вам переносити ту саму модель переговорів на всі країни. Go-To-Market стратегія має враховувати, як саме люди ухвалюють рішення на кожному конкретному ринку.
Крок 5. Не покладайтеся на один канал комунікації
Щоб знаходити клієнтів на новому ринку, краще використовувати одразу кілька каналів. Це можуть бути:
- партнери;
- системні інтегратори;
- галузеві асоціації;
- конференції;
- партнерські програми;
- тендерні платформи;
- локальні представники.
Коли всі ці канали працюють разом, компанія матиме більше можливостей знаходити нових клієнтів і виходити на нові проєкти. Це системна робота з ринком.
Головне – вийти на ринок і закріпитися на ньому
Важливо пам’ятати одну просту річ: хорошого продукту недостатньо. На міжнародному ринку клієнт оцінює компанію, яка за ним стоїть. Йому важливо розуміти, наскільки ви надійні, чи виконуєте домовленості, як швидко реагуєте на проблеми та чи готові підтримувати його.
Клієнту важливо бачити, що ви прийшли на ринок не заради однієї угоди, а готові залишатися надовго. Що ви розумієте місцеву специфіку та менталітет, можете адаптуватись і працювати за правилами цього ринку. Саме це і відрізняє разові продажі за кордон від справжнього міжнародного бізнесу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.




















