Олександр Павлюк

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України (лютий – листопад 2024), генерал-лейтенант. Герой України (2022).

Народився 20 серпня 1970 року в Новограді-Волинському (нині Звягелі) Житомирської обл.

Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України імені І. Черняховського (оперативно-тактичний рівень – 2004, оперативно-стратегічний рівень – 2017), Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2021).

Військова служба

Після закінчення училища прослужив три роки командиром взводу в 47-й гвардійській танковій дивізії Західної групи військ Радянської армії (м. Хіллерслебен неподалік Магдебурга, земля Саксонія-Анхальт, ФРН).

Після повернення в Україну служив на командних щаблях у 30-й танковій дивізії в Новограді-Волинському (з 2004 року – 30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького):

серпень 1993 – вересень 1997 року – командир танкової роти;
вересень 1997 – листопад 1999 року – заступник начальника штабу танкового полку;
листопад 1999 – серпень 2003 року – командир танкового батальйону;
березень 2005 – липень 2006 року – заступник командира бригади.

З липня 2006 до березня 2007 року Олександр Павлюк командував українським миротворчим контингентом у Косово (входив до складу Українсько-польського батальйону). Передавши повноваження підполковнику Євгену Чумаченку, повернувся до Новограда-Волинського на колишню посаду заступника комбрига.

У лютому 2009 року Павлюка призначили на посаду начальника штабу 30-ї ОМБр.

З вересня 2010 до лютого 2015 року командував 24-ю окремою механізованої бригадою імені короля Данила (м. Яворів Львівської області).

АТО/ОСС

У березні 2014 року на чолі підрозділі 24-ї бригади вирушив у на російсько-українську війну. Спершу бригада прикривала державний кордон у Сумській області, а в травні була перекинута в зону АТО. Підрозділи бригади брали участь у боях за звільнення Слов’янська, Красного Лимана (Лимана), Лисичанська та інших населених пунктів. Зокрема, у серпні 2014 року батальйонно-тактична група під командуванням Павлюка у взаємодії з 8-м полком спеціального призначення з боями прорвалася до Луганського аеропорту й деблокувала його. БТГ була в складі угрупування ЗСУ, яке взяло під контроль 240-кілометрову смугу державного кордону України від Амвросіївки до Ізвариного.

6–7 серпня підрозділи Павлюка, що утримували рубежі поблизу м. Свердловськ (Довжанськ) та на інших ділянках південної оперативної зони, взяли участь виході українських підрозділів (близько 3 тисяч осіб, понад 250 одиниць техніки) із часткового напівоточення вздовж українсько-російського кордону на правий берег р. Міус (т. зв. Ізваринський прорив). Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу безпосередньо під час виходу втрат українські сили не мали.

У лютому 2015 року полковник Павлюк залишив посаду комбрига та в серпні вступив на навчання оперативно-стратегічного рівня до НУОУ ім. І. Черняховського. У серпні того ж року йому присвоїли генеральське звання.

У березні 2017 року генерал-майора Олександра Павлюка призначили командувачем оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ

З літа 2020 року – начальник Управління підготовки Командування Сухопутних військ ЗСУ.

Велика війна

Велику війну генерал Павлюк зустрів на посаді командувача Об’єднаних сил, яку обіймав з 28 липня 2021 року. Зумів передбачити приблизну дату російського вторгнення й підготувати 10 підпорядкованих йому бригад до ефективної оборони.

«Ми півроку готувалися, відпрацьовували різні варіанти. А напередодні ввели противника в оману відведенням військ, і перші їхні удари прийшлися у порожні місця. Найбільш підготовлені їхні угруповання рухалися саме на сході, бо вони знали, що там найпотужніші та найбільш боєздатні наші підрозділи. Там був великий бій, буквально за перші два тижні було знищено основні сили противника. Удар, який ми втримали на півдні, врятував від захоплення і Миколаїв, і Одесу. Російські війська настільки виснажилися, що були змушені перекинути київське угруповання на напрямок Донеччини і Луганщини, де їх знову розбили. А далі у них вже розпочалась мобілізація», – розповідав Павлюк в інтерв’ю Суспільному.

Від 15 березня до 21 травня 2022 року Олександр Павлюк відповідав за організацію оборони та забезпечення столиці України на посаді голови Київської обласної військової адміністрації.

У травні 2022 – лютому 2023 року – був начальником штабу – заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ. Одночасно обіймав посаду командувача Угруповання сил і засобів оборони Києва.

З 21 лютого 2023 року – перший заступник міністра оборони України, у березні введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача.

З 11 лютого до 29 листопада 2024 року генерал Павлюк командував Сухопутними військами ЗСУ.

Родина

Дружина – Валентина Павлюк (1968 р. н.), працює у Державній казначейській службі. Виховують двох доньок: Тетяну (1998 р. н.) і Анастасію (2001 р. н.).

Політична діяльність

У 2014 році Павлюк балотувався до Верховної Ради від ВО «Батьківщина» у 122 мажоритарному окрузі (Жовківський і Яворівський райони Львівської області). Посів третє місце з результатом 10,17% голосів виборців.

Звання та нагороди

Генерал-майор (23.08.2015);
генерал-лейтенант (23.08.2018);
Подяка Кабінету Міністрів України з нагоди Дня незалежності України та 750-річчя першої літописної згадки про Новоград-Волинський (24.12. 2007);
медаль «За військову службу Україні» (4.12.2007);
орден Богдана Хмельницького IІІ ступеня (6.12.2012);
орден Богдана Хмельницького II ступеня (2.12.2016);
звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (4.03. 2022).
кандидат військових наук (2019).