Олександр Тарнавський

Народився 12 травня 1970 року в Дніпропетровську (нині – Дніпро) в родині лікарів.

Освіта

• Харківське вище гвардійське училище танкових військ (1991 рік);
• оперативно-тактичний рівень – Національна академія оборони України (1999 рік);
• оперативно-стратегічний рівень – Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського (2018 рік).

Військова кар’єра

Після закінчення училища служив на посадах командира взводу, роти, батальйону. Протягом 2011–2015 років командував 17-ю окремою танковою бригадою (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), бувши також начальником Криворізького гарнізону. Брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі.

Станом на жовтень 2015 року полковник Тарнавський був заступником командувача оперативного командування (ОК) «Схід» по територіальної обороні.

У 2018–2019 роках служив на посаді начальника управління підготовки – заступника командувача військ ОК «Схід» з підготовки.

Далі обіймав посаду начальника Управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) – заступника начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (кінець 2019–2020).

З кінця 2021 року – командир оперативно-тактичного угруповання «Схід» у зоні ООС.

10 грудня 2021 року Олександра Тарнавського підвищили до звання бригадного генерала.

Велика війна

Велике вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року Олександр Тарнавський зустрів на посаді начальника штабу – заступника  командувача військ ОК «Схід».

Невдовзі Тарнавський змінив генерал-майора Олега Мікаца (командувач ОК «Схід» з 2021 року) на посаді командира оперативного угруповання військ «Слобода», яке зупинило наступ російських військ на Харківщині.

У жовтні 2022 року генерал Тарнавський очолив новосформоване оперативно-стратегічне угруповання військ (ОСУВ) «Херсон» і керував звільненням міста й області. У грудні ОСУВ дістало нове найменування «Таврія». Протягом 2023 року війська ОСУВ «Таврія» здійснювали контрнаступ у Запорізькій області, внаслідок чого звільнили Роботине та розвинути наступ південніше Великої Новосілки. З грудня 2023 до лютого 2024 року частина сил ОСУВ обороняла Авдіївку.

Одночасно у 2023 році Тарнавський командував ОК «Схід». Звільнений з цієї посади в лютому 2024-го внаслідок кадрових перестановок у зв’язку зі зміною Головнокомандувача ЗСУ. На його місце прийшов бригадний генерал Андрій Гнатов, а генерал Тарнавський продовжував керувати ОСУВ «Таврія».

12 грудня 2024 року, за даними ЗМІ, Олександр Тарнавський дістав посаду командувача оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» замість генерала Олександра Луценка. 

Журналісти, яким удалося поспілкуватися з Тарнавським, розповідають, що він цурається публічності та рідко дає інтерв’ю. Водночас вирізняється простотою, лаконічністю та «властивою військовим приземленістю». З підлеглими – жорстокий і вимогливий, не терпить лицемірства й підлабузництва.

Політична діяльність

Тарнавський входив до складу громадської ради Кривого Рогу з підтримки мера Олександра Вілкула (грудень 2014 року). На місцевих виборах у жовтні 2015 року балотувався до Криворізької міської ради за списками партії «Наш Край».

Звання та нагороди

• бригадний генерал (10.12.2021);
• орден Богдана Хмельницького I ступеня (14.11.2022);
• орден Богдана Хмельницького II ступеня (24.04.2022);
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (29.03.2022);
• орден Данила Галицького (18.08.2009);
• медаль «За військову службу Україні» (6.12.2012);
• Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1.08.2022); 
• увійшов до топ-списку лідерів-захисників України за версією «Української правди» (листопад 2023).

Матеріали на Mind