Єврокомісія – «Газпром»: Східну Європу обміняють на «Північний потік-2»

П’ятирічна епопея з протистоянням Єврокомісії та «Газпрому» щодо умов роботи російської компанії на ринках країн ЄС добігає логічного кінця. «Газпром» послабить свій вплив на країни Східної Європи та зробить гнучкішими систему ціноутворення на свій газ, а Євросоюз запалить «зелене» світло для «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Для української ГТС ця домовленність принесе більше шкоди, ніж користі.

Історія конфлікту ЄС та «Газпрому» розпочалася у серпні 2012 року, коли Єврокомісія ініціювала антимонопольне розслідування проти компанії. У 2015 році справа була конкретизована – і Євросоюз висунув офіційні звинувачення «Газпрому» у порушеннях в Угорщині, Латвії, Литві, Естонії, Болгарії, Чехії, Польщі і Словаччині.

Протягом 2012-2015 років найбільш поширеною версією розслідування стали переговори ЄС та «Газпрому» щодо використання не лише формульного ціноутворення у контрактах, а й продажу газу по ціні, яка формується на біржі. Натомість ЄС готовий був закрити очі на будівництво та збільшення поставок російського газу через «Північний потік-2» та «Південний потік». Власне, у ході «гарячого» періоду розслідування у 2014-2015 роках ЄС заборонив проект «Південний потік», який росіяни потім трансформували у «Турецький потік».

Наразі офіційно відомо, що Єврокомісія очікує від «Газпрому» виключення з газових контрактів заборони на реекспорт газу, зокрема, у Східній Європі. Також мають бути переглянуті цінові пропозиції Росії для Польщі, Болгарії, Естонії, Латвії і Литви, яка буде прив’язана до середнього показника в ЄС (включно із спотовими цінами), і клієнти отримають право переглядати ціну. Компанії можуть змінювати формулу раз на два роки замість нинішніх стандартних трьох років, а також раз на п’ять років можуть вдаватися до екстреного перегляду.

Угорщина, Польща і Словаччина матимуть право отримувати газ через країни Прибалтики і Болгарію. Це своєрідне вирішення проблеми ізольованих ринків газу. Частині клієнтів «Газпром» передаватиме газ не в пунктах Кондратки (Польща), Велке-Капушани (Словаччина) і Берегово (Угорщина), а дозволить забирати його в пунктах Котловка (Литва) і Негру-Вода (Болгарія). Фактично мова йде про віртуальний реверс. Польські та словацькі компанії зможуть «віртуально» поставляти газ до Прибалтики, а компанії Угорщини та Словаччини – в Болгарію. Ця послуга має обмеження (100 млн куб. м на рік), а вартість транспортування буде коштувати досить дорого: 8 євро з Польщі в Литву, 24 євро із Словаччини та Болгарії.

Серед «дрібниць» – згода «Газпрому» не вимагати компенсації від Болгарії за відмову від газопроводу «Південний потік», яка могла становити 800 млн євро.

Водночас, «Газпром» бере на себе зобов’язання дотримуватися нових правил протягом восьми років – до 2025-2026 рр. «Зобов’язання «Газпрому» поширюються і на майбутні контракти. Ми віримо, що ці зобов’язання дозволять забезпечити вільний перетік газу в Центральній і Східній Європі за конкурентними цінами», – зазначила з приводу нових домовленостей єврокомісар з питань конкуренції Маргарет Вестагер.

Саме 2025-2027 роки є горизонтом завершення будівництва та виходу на проектні поставки газу «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Разом це дасть приблизно 70 млрд куб. м газу додаткових поставок до ЄС.

Лише у 2016 році «Газпром» поставив в країни Європи 168 млрд куб. м “блакитного палива”. Із них майже 30 млрд – це споживання Польщі, Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини і Словаччини. Очевидно, що російська компанія виграє від обміну з ЄС – цінове послаблення для газового ринку Східної Європи взамін будівництва газових «потоків».

Тим паче, що для Росії цікавими є великі та забезпечені фінансами ринки – Німеччина, Франція, Великобританія, Нідерланди й Італія. Особливо це актуалізується на тлі прогнозованого зниження видобутку газу у Норвегії, Нідерландах та Великобританії. Сумарно вже до 2020 року ринки Західної Європи потребуватимуть додатково близько 20 млрд куб. м газу, а до 2030 року дефіцит зросте до 60 млрд кубометрів.

Газова «партія» Єврокомісії та «Газпрому» оминає стороною Україну як країну не-члена ЄС і, як наслідок, жодним чином не гарантує подальше збереження транзиту через ГТС України після 2019 року. Наявна у Mind інформація свідчить, що позиція Єврокомісії щодо поставок російського газу через Україну поки що не змінилася: мінімальний обсяг транзиту повинен становити 40 млрд куб. м на період до 2025-2027 років.