facebook.com
mind
Усі на вихід: якою буде доля банків з російським корінням

Усі на вихід: якою буде доля банків з російським корінням

НБУ вважає, що російським державним банкам краще піти з України, і готується до їхнього продажу

Усі на вихід: якою буде доля банків з російським корінням
Активісти «Національного корпусу» замурували вхід до відділення «Сбербанку Росії»
Фото УНІАН

23 березня почали діяти санкції проти п'яти дочірніх структур російських банків в Україні – Сбербанк, ВТБ, Промінвестбанк, ВіЕс-банк і Банк Москви (БМ-банк). «Санкціями заборонено здійснювати будь-які фінансові операції цих банків на користь пов'язаних із ними осіб, зокрема, материнських структур», – повідомляє НБУ на своєму офіційному сайті.

У Нацбанку стверджують, що накладені санкції не є загрозою для роботи фінустанов і коштів клієнтів, а повинні лише додатково захистити українських вкладників.

За даними регулятора, на рахунках російських банків зараз знаходиться понад 21 млрд гривень; клієнтами цих фінустанов є 1,7 млн вкладників-громадян України. Станом на 1 січня поточного року сума вкладів становила 22,4 млрд грн.

«Сама діяльність російських банків в Україні на сьогодні не загрожує фінансовій стабільності банківської системи України», – розповіла під час прес-брифінгу Катерина Рожкова, заступник голови Національного банку.

За словами Рожкової, згідно з українським законодавством, російські банки, як і інші фінустанови, у разі виникнення ризику розриву ліквідності, можуть претендувати на стабілізаційну фінансову допомогу від Національного банку.

НБУ хоче, щоб російські «дочки» пішли. Минулого тижня Рожкова в коментарі одному з телеканалів розповіла, що кредитний портфель російських банків удвічі перевищує зобов'язання перед клієнтами. «Продаж – кращий спосіб залишити ринок України. Про якийсь розвиток цих банків на території України не може бути мови», – резюмувала заступник голови НБУ. Крім цього, вона повідомила, що банки з російським капіталом уже ведуть переговори щодо продажу. Втім, керівництво самих фінустанов не підтверджує цю інформацію. 

Російські банки також на словах не проти вийти з України. Як розповів ЗМІ Костянтин Вайсман, голова правління VTB банку, зараз акціонери будь-якого українського банку – як зарубіжні, так і локальні – розглядають опцію продажу бізнесу. «Питання в тому, скільки вони готові втратити при продажу. Це корінь проблеми, оскільки на ринку домінують покупці. Усі розуміють: ринок обмежений, кон'юнктура не найкраща. Проте, є інвестори, яких цікавить вихід на український ринок або розширення присутності. Як не дивно, їх чимало. Але процес пошуку інвестора і переговори можуть розтягнутися на рік-два», – уточнив Вайсман.

Згідно даних прес-служби Сбербанку Росії, за підсумками засідання Наглядової ради банку президент, голова правління Сбербанку Герман Греф не називав варіантів виходу Групи «Сбербанк» з українського ринку. «Обговорювані в окремих ЗМІ варіанти вирішення проблеми у вигляді «ліквідації» або «продажу» належать авторству самих ЗМІ й не є офіційною позицією Сбербанку, озвученої коли-небудь його представниками» – заявив Греф.

«Сьогодні банк працює з обмеженнями. Звичайно, дуже хотілося б мати підтримку з боку офіційних органів у частині відновлення нормальних умов роботи. Ми сьогодні ввели ліміти на операції в Україні. Якби нам дозволили ...і більш-менш позбавили б від проблем тиску з боку незаконних збройних формувань, то ми б, звичайно, дуже швидко могли відновити нормальну роботу банку», – підсумував Греф.

Напади на відділення стали регулярними. Керівництво НБУ також стурбоване резонансом навколо російських банків на території України. Руйнування відділень, хвиля блокувань реально загрожує стабільній роботі фінустанов. «Діяльність російських банків обмежується під тиском агресивно налаштованих груп людей, які фактично блокують роботу банків, відділень цих банків, банкоматів і заважають доступу клієнтів до їхніх рахунків і можливості скористатися платіжними засобами», – заявила на прес-брифінгу Катерина Рожкова. За її словами, НБУ звертає увагу правоохоронних органів на необхідність захистити безпеку вкладників.

Іван Світек, СЕО Альфа-Банку Україна, засудив дії вандалів і уточнив, що вони мають деструктивний характер. Також він зазначив, що ці події вкрай негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні. «Я – європеєць. І я звик до того, що в Європі дотримуються законів і порядку. Я вважаю, що в сучасній Україні громадянська позиція має право на відстоювання через діалог, а не через закидування камінням. І я не розумію мотивів людей, які розбили вікна відділення нашого банку», – сказав Іван Світек.

«Альфа банк» намагається позиціонуватись як не російська установа. Прес-служба Альфа-Банку в Україні вкотре наголосила в коментарі Mind, що банк не є дочірньою структурою російського Альфа-Банку, а в капіталі Альфа-Банку Україна відсутня частка державних банків Російської Федерації. Цей факт підтвердив і НБУ 15 березня, запропонувавши ввести санкції у вигляді попередження відтоку капіталу за межі України проти п'яти банків з державним російським капіталом, не зачіпаючи «Альфа-Банк».

Ще один вихід банків з ринку – не піде на користь. Українські банкіри зазначають, що якщо банки з російським капіталом підуть з України, то це негативно позначиться на банківській системі, визнаючи цінність цих фінустанов. «На банківську систему це [вихід банків з російським капіталом – ред.] вплине, однозначно, негативно. Довіра до банківської системи, яка і так знаходиться на гранично низькому рівні, знизиться ще більше. Також потрібно розуміти, яким буде цей вихід: добровільним або примусовим, різким чи поступовим», – сказав у розмові з Mind Павло Крапівін, незалежний фінансовий експерт.

За його словами, слід пам'ятати про те, що категорично не можна створювати прецедент закриття банку поза існуючим нормативним полем Національного банку, а також прецедент, коли організовані групи під тим чи іншим гаслом можуть «поховати» банк на підставі інформаційних вкидань в ЗМІ і акцій протесту під будь-якими приводами. «Окремо слід згадати, що при такому сценарії Російська Федерація отримає можливість звернутися в міжнародний суд з відповідним позовом до України», – уточнив Крапівін.

З ним погоджується Дмитро Гриджук, експерт фінансового ринку. «Безумовно, вихід банків з російським капіталом з вітчизяного фінансового ринку не буде непомітним – за останніми даними, у російських «дочок» сконцентровано 150 млрд гривень активів, у тому числі 40 млрд гривень – це кошти населення. Тому, якщо не брати до уваги політичну складову цієї ситуації, то закриття цих установ позначиться і на показниках діяльності усього банківського сектору, і на курсі гривні, і на стані конкурентного середовища, в якому працюють наразі фінустанови», – впевнений Гриджук. 

«Будемо сподіватися, що відхід російських «дочок» з ринку пройде цивілізовано і без втрат, що ці установи, які будуть запропоновані до продажу чи М&A, можливо, приваблять до ринку інших іноземних інвесторів, професійні, інноваційні і моральні якості яких не матимуть громадського супротиву і не стануть фактором дестабілізації фінансової системи країни», – додав експерт.

При цьому Павло Крапівін зазначив, що російські банки цінні своїми капіталами, які скеровуються на кредитування економіки і бюджету України, досить універсальною лінійкою продуктів як для юридичних, так і фізичних осіб, міжнародними переказами, непоганою мережею філій і відділень, а також тим, що вони надають робочі місця тисячам українців і платять податки в нашій країні.

Ринкова доля, активи та зобов'язання. За оцінками експертів, російські фінустанови «тримають» майже 10 % кредитного банківського ринку України і близько 6 % всіх депозитів фізосіб. «Це досить суттєвий показник для фінансової безпеки. Особливо, якщо взяти до уваги те, що російські банки намагалися зайти на кредитування стратегічних промислових підприємств, які знаходяться у сфері інтересів РФ і мають конкретну географічну локалізацію на південному сході країни. Це формує високі ризики для безпеки України», – зазначає Анатолій Баронін, директор аналітичної групи Da Vinci AG.

За його словами, фактично сьогодні російські банки в Україні мають зобов'язання перед вкладниками на рівні 36 млрд гривень. З них близько 20 млрд гривень – це вклади фізичних осіб, що є досить серйозним обсягом, якщо розглядати його як потенційне навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

«Беручи до уваги політичні ризики і розмір цих структур на ринку, державі доцільно взяти під повний контроль управління цими структурами для того, щоб запобігти розвитку кризи на банківському ринку України в разі, якщо материнські структури ухвалять рішення «покласти» свої установи в нашій країні», – зазначив Анатолій Баронін.

Банківський бізнес втратив в ціні, низька якість кредитів та політика знижують вартість. Аналітики відзначають, що у банків з російським капіталом низька якість кредитного портфеля, що знижує їхню загальну вартість. «Російські банки – досить проблемні банківські структури. За останні два роки вони демонструють тенденцію дорезервування кредитного портфеля, що свідчить про його низьку якість. Незважаючи на докапіталізацію за допомогою НБУ, проблеми, по суті, залишаються, адже саме якість активів і пасивів за рахунок цього не змінилася. Так, вони зарезервували валовий кредитний портфель на рівні близько 60 % у ВТБ, 30 % – у Сбербанку Росії і близько 50 % – у Промінветбанку», – уточнює Анатолій Баронін.

За його словами, російські банки в Україні – це, перш за все, політичний інструмент впливу, оскільки основою їхньої конкурентоспроможності були вкрай дешеві ресурси від материнських структур. Навряд чи такі умови можуть зберегтися в разі зміни власника. І це впливає на перспективи продажу цих банків. «У рамках антикризової програми російські банки активно скорочували кількість відділень, що також впливає на їхню вартість у бік зниження», – впевнений Баронін.

«Слід звернути увагу, що банки з державним російським капіталом, незважаючи на загальний параметр (підконтрольні російському державному капіталу), істотно розрізняються за показниками, клієнтською базою, ринковими позиціями і рівнем тиску на них з боку різних структур і «активістів». Якість активів банків також відрізняється, як і рівень фінансування від материнських структур, що може справляти ключовий вплив у переговорному процесі», – зазначає Віктор Шулик, експерт рейтингового агентства IBI-Rating.

«Укрсоцбанк, Промінвестбанк, VTB, Сбербанк Росії (від 30 до 100 % балансового капіталу за умови списання боргів перед материнськими структурами в межах не менше 50 %. Банк Москви і ВіЕс майже без боргів, але зі слабкою клієнтською базою і непоганим капіталом – або на реструктуризацію за спрощеною процедурою, або продаж портфеля (10 -30 % від номіналу), потім – продаж банку за ціною ліцензії. Про Forward Bank сказати складно, оскільки він поки що нормально працює як монолайнер. Його портфель можуть купити в межах до 80 % від номіналу інші банки, щоб посилити роздрібний напрямок», – конкретизує один з аналітиків на правах анонімності.

Яким чином «позбутись» російських банків. Варіант примусової ліквідації експерти не вважають пріоритетним, пояснюючи це отриманням банками підтримки з боку регулятора (поки вони нічого не порушують, НБУ не бачить причин їх ліквідувати). Питання ліквідації є зараз гіпотетичним.

За словами Віктора Шуліка, на практиці ліквідаційна маса рідко перевищує гарантовані зобов'язання, а різниця між ринковою і продажною вартістю активів, як правило, є реальним доходом покупця/посередника у разі подальшого перепродажу.

«У більшості випадків вартість продажу активів не покриває навіть зобов'язання перед вкладниками. Якщо з якоїсь причини будуть прийняті рішення про відкликання ліцензій (без урахування прийнятого закону про спрощену реорганізації банків), процедура триватиме досить довго, а найбільш якісні активи будуть реалізовані, ймовірно,з дисконтом. Нещодавно ФГВФО опублікував власну методику оцінки банків, які знаходяться під його керуванням», – пояснив Віктор Шулик.

Варіанти продажу банків можуть бути різними, а їхня вартість значною мірою залежатиме від застосовуваної схеми передпродажної підготовки. Остання може включати як продаж активів по частинах (кредити) з великим або невеликим дисконтом, так і переуступку бізнесу контрольованим або «дружнім» структурам.

За словами Віктора Шуліка, в разі продажу найбільших банків по частинах і списання/реструктуризації заборгованості перед материнськими структурами, їхня вартість може коливатися в межах від 0,5 до 1,5 вартості капіталу. Продаж цілком зі списанням зобов'язань перед пов'язаними особами може додати ще близько 30 %. Якщо ж передаватимуться всі зобов'язання – вартість може впасти до нуля. «Невеликі банки швидше за все будуть реструктуризовані, а їхня вартість навряд чи перевищить вартість створення нового банку (ліцензії – за методикою оцінки ФГВФО)», – зазначає він.

Експерти впевнені, що потенційним покупцям можуть бути цікаві банки як інструмент контролю над окремими позичальниками, хоча в нинішніх політичних умовах потенційні покупці можуть отримати бонус у вигляді додаткового дисконту.

«Я сумніваюся в можливості покупки російських структур на вітчизняному ринку і європейськими, і вітчизняними банками. Тому єдиним варіантом порятунку своїх «дочок» в Україні для росіян є використання будь-якої «дружньої» європейської структури для їхнього придбання. Однак прозорість такої операції і подальша робота в Україні буде досить непередбачуваною з точки зору національної безпеки країни. Нинішня вартість, наприклад, Сбербанку за приблизними оцінками становить близько 700 млн гривень. Тобто це значно нижче, ніж їхня довоєнна вартість», – говорить Анатолій Баронін.

Банкіри відзначають, що вихід банків з російським капіталом з українського ринку негативно позначиться, в першу чергу, на клієнтах. «Якщо це буде продаж банку іншому власнику, то відтік клієнтів, у т.ч. вкладників, не буде критичним, і позичальники також радикально не змінять свого ставлення до обслуговування боргу. А ось якщо буде загроза банкрутства або введення тимчасової адміністрації, от тоді банку може загрожувати лавиноподібний відтік пасивів і різке погіршення платіжної дисципліни позичальників, аж до переходу заборгованості в проблемну», – впевнений Крапівін.

За словами Віктора Мороза, керуючого партнера адвокатського об'єднання «Suprema Lex», якщо банки будуть продані стратегічному інвестору, то зобов'язання банків перед вкладниками, як і позичальників – перед банками збережуться без змін, оскільки зміна власника банку як юридичної особи не впливає на його права та зобов'язання.

Якщо ж покупець не знайдеться, вкладникам будуть виплачені їхні вклади в межах гарантованої суми – до 200 000 гривень – через ФГВ. А кошти, що перевищують зазначену суму, можна буде вимагати лише в судовому порядку або від акціонерів банків, або від НБУ. 

«Що ж стосується зобов'язань позичальників, то найімовірніше вони будуть продані якомусь іншому банку або фінансовій установі. Якщо цього не станеться, зобов'язання позичальників припиняться, і вони нічого нікому не будуть винні», – зазначив Мороз.