Тарифи на газ: як облгази Фірташа обіграли «Нафтогаз»

З 1 квітня населення платитиме вищу ціну за газ. Але цього разу тариф залишається незмінним. Підвищується вартість доставки газу до споживача, а також фактично з’являється своєрідна «абонплата» для споживача, яка буде спрямована на утримання газових мереж.

Тепер у платіжках населення бачитиме розділення ціни на вартість газу і вартість доставки (абонплата). Остання буде скерована на технічну підтримку газових мереж та зарплати працівників облгазів.

Найбільше постраждають споживачі низького обсягу (до 1500 куб. м на рік) – це категорія без лічильників, які використовують «блакитне паливо» для приготування їжі й підігріву води газовими нагрівачами. Це приблизно 5,5 млн домогосподарств. Для них частина тарифу «транспортування та розподіл газу» зросте від двох до шести разів. Залежно від облгазу рівень щомісячної абонплати становитиме від 50 до 300 грн.

Для іншої категорії споживачів, які використовують газ для опалення (7,5 млн домогосподарств), щомісячна оплата становитиме від 60 до 700 грн – також залежно від облгазу.

Не можна сказати, що населення, яке споживає більше 2000 куб. м на рік, суттєво переплатить за газ у майбутньому опалювальному сезоні 2017–2018 рр. порівняно із сезоном 2016–2017.

Варто зазначити, що НКРЕКП ухвалило це рішення, орієнтуючись на досвід країн ЄС, вимог Третього енергопакета та закону «Про ринок природного газу». А тому всі дискусії на предмет законності, вчасності та об’єктивності рішення не витримують критики. Тим більше що використання різновиду «абонплати» присутнє практично в усіх постачальників країн ЄС. По-різному лише оформлюються подібні гарантії використання потужностей розподільних мереж.

За такою логікою критиків рішення НКРЕКП потрібно було б повернутися у 2014–2015 роки та відмовитися від курсу на європеїзацію газового ринку, цінової лібералізації, побудови конкурентного ринку. Адже як тоді, так і зараз Україна не готова до газового ринку. Перш за все через катастрофічно низький рівень доходів населення. І фактично держава щороку повинна виплачувати за населення вартість газу у вигляді «дотацій» для облгазів – це приблизно 25 млрд грн у 2017 році. За таких умов назвати те, що відбувається в Україні, ринком газу, – це обман.

Саме тому не варто переоцінювати «чесність» рішення НКРЕКП. Найбільше користі воно принесе облгазам. І на це є свої внутрішні причини – брак «живих» грошей в облгазів. «Абонплата» відіграватиме роль «підтримки штанів» для них, адже значна частина коштів, яку споживачі повинні оплачувати, не надходить на рахунки облгазів, а віртуально «циркулює» в трикутнику «уряд – облгази – «Нафтогаз».

Не дивно, що у «Нафтогазі України» (який, здавалося б, не має жодного відношення до «технічних» коштів облгазів, якими також є нова «абонплата») не на жарт обурилися рішенням НКРЕКП. Адже фактично облгазам, більшість з яких належать Дмитру Фірташу, вдалося обійти на повороті «Нафтогаз» і отримати доступ до реальних грошей, а не віртуальних субсидій.

Також є ще одна додаткова причина такого поспішного кроку НКРЕКУ щодо визначення «абонплати» – це ризики скорочення транзитного потенціалу ГТС України після 2019 року. І, як наслідок, зростання витрат на забезпечення роботи газопроводів магістрального та розподільного типу. Тому очевидно, що в майбутньому «абонплата» для споживачів лише зростатиме.