Розробник міжнародної програми оцінювання знань: «Світ рухається значно швидше, ніж шкільна освіта»

У 2018 році Україна долучиться до Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (англ. Programme for International Student Assessment, PISA). Його метою є отримання порівнюваних даних про рівень знань і вміння їх застосовувати на практиці учнів віком 15 років, з метою підвищення якості викладання і організації систем освіти. У тестуванні вже взяли участь учні з понад 80 країн. Перед проведенням дослідження в Україну приїхав розробник та куратор тестування PISA – Андреас Шляйхер, який зараз обіймає посаду директора департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розвитку. Андреас Шляйхер прочитав лекцію у київській Новопечерській школі та розповів про світовий досвід надання дітям якісної освіти. Головні думки його виступу – у матеріалі на Mind.

• Світ винагороджує вас не за ваші знання, а за те, як ви ці знання використовуєте. 

В основі тестування PISA лежить не безпосередня перевірка знань учнів, а їхнє вміння мислити як вчені, розробляти експерименти, думати критично та креативно. В епоху, коли майже будь-яку інформацію можна знайти в мережі інтернет, простих знать уже не достатньо.

• Світ рухається значно швидше, ніж шкільна освіта.

Мапи стали інтерактивними, а машини – електричними, у той же час роль науки у школах не змінилася. Освітні програми лише застарівають. І це збільшує розрив між знаннями, які учні отримують у школі, і тим, що вимагає від них технологічний прогрес.

• Бідність – це не доля.

Одним із досліджень, які проводилися в рамках тестування, була перевірка наявності зв’язку між рівнем освіченості та забезпеченістю учнів. Результати вражають: в’єтнамські бідні діти отримують кращу освіту, ніж багаті діти в Туреччині чи Молдові. Тому ключовим завданням для освітніх систем має бути надання якісної освіти для всіх прошарків суспільства, бо це дійсно можливо. 

• Деякі освітні системи налаштовані на сортування талантів замість їх розвитку.

Проводячи дослідження, представники PISA запитували учнів, що їм потрібно зробити, щоб добре знати математику? Європейські та американські учні відповідали: «Якщо в мене немає природженого хисту до математики, я краще буду займатися чимось іншим». Аналогічне питання дослідники поставили студентам із Сінгапуру та Китаю. 9 з 10 учнів відповіли: «Якщо я буду старанно вчитися, в мене все вийде». Вони дійсно вірять, що кожна дитина може стати успішною, і докладають максимум зусиль, щоб цього досягти. Це один з ключів до успіху.

•  Чим більше часу діти проводять у школі, тим гірша у них освіта в цілому.

У кожній окремій країні, якщо додати одну годину математики або будь-якого іншого предмету на тиждень, знання учнів з цього предмету покращаться. Якщо ж розглядати це питання глобально, то стає зрозумілим, що кількість шкільного та позашкільного навчання не є показником його якості. Фінські діти навчаються в середньому 36 годин на тиждень і мають кращі результати у тесті PISA, ніж учні з ОАЕ, які проводять за підручниками майже вдвічі більше. Секрет – інвестування в те, що відбувається безпосередньо у навчальному класі, замість того, щоб виснажувати учнів додатковими заняттями.

• Дуже важко покращити рівень освіти у країні, де не поважають професію викладача.

У Фінляндії професія викладача – одна з найшанованіших  у суспільстві. На кожну відкриту вакансію вчителя припадає близько 10 претендентів. Якщо вам не вдалося зробити викладацьку кар’єру, ви все ще можете стати економістом чи юристом. Цікавим є те, що вчителі не заробляють більше за інших спеціалістів. Для них ця професія є привабливою інтелектуально, а не фінансово.

• Речі, яким можна легко навчити, – що далі, тим легше автоматизувати, оцифрувати чи  передати на аутсорсинг.

Одна з важливих проблем сьогодення – певні рутинні завдання комп’ютер може вирішити краще, ніж людина. Те, у чому комп’ютер ще не є кращим  – це креативний підхід до справи, вміння налагоджувати  людські стосунки, змагатися, кооперуватися з людьми, які від нас відрізняються. Попит на ці навички чимдалі зростає, тому їх необхідно розвивати ще у шкільному віці.

• Заучування тим менш корисне, чим завдання складніше.

Природно, що у різних країнах використовуються різні стратегії навчання. У Східній Європі широко застосовується метод «повторення»: викладачі презентують інформацію, а потім просять учнів її відтворити. Цей метод ефективний для збільшення загальної обізнаності, але в цих країнах результати тесту PISA доволі погані,  бо більшість питань у тесті є відкритими, і в учнів виникають труднощі з відповідями на них.

• Просте запитання «Як пройшов твій день у школі?», поставлене батьками, може значно вплинути на успіхи дитини у школі.

Велику роль у дитячій освіті відіграють саме батьки. За результатами досліджень, учні, чиї батьки читали їм книжки у дитинстві або обговорювали їх з ними, мали кращі результати, ніж ті, батьки яких цього не робили. Водночас абсолютно немає різниці, чи активні батьки в батьківському комітеті та чи беруть участь у позашкільній  діяльності. Набагато важливіше щиро показувати дитині, що її успіхи для вас важливі, та не забувати ставити прості питання на кшталт «Як пройшов твій день?».