У Лівії – бум работоргівлі
Чорношкірих мігрантів відловлюють на шляху з Африки до Європи, доправляють у місто Сабха і продають на міських площах
Міжнародна організація з міграції (IОМ) зібрала свідчення мігрантів, які потрапили в полон до торговців живим товаром на рабовласницьких ринках у Лівії. Постраждалі повідомили ІОМ, що після затримання контрабандистами або міліцейськими угрупованнями їх супроводжували на міські площі або автостоянки лівійського міста Сабха. Там «мігрантів з Африки нижче Сахари продавали і купували лівійці за участю ганців і нігерійців, які працюють на них», – стверджують в організації.
«Якщо ви прийдете на лівійський ринок, то за суму від $200 до $500 зможете придбати мігранта, який виконуватиме за вас вашу роботу або допомагатиме вам у ваших повсякденних справах. Після того як ви заплатите за нього, його вам передають, і він переходить під вашу відповідальність. Багатьом з них вдається втекти, багатьох з них тримають у кайданах, і більшість утримуються на територіях, де їх змушують щодня працювати», – цитує агентство Euronews главу місії IОМ по Лівії Усмана Аль-Білбісі.
34-річний сенегалець, який кілька місяців перебував у рабстві та якого агентство ООН у своєму звіті називає SC, розповів, як змінив кілька господарів. За його словами, вперше він був проданий на автостоянці Сабхи після того, як не зміг заплатити перевізникам нелегалів $320 за проїзд до Лівії з Нігеру. Його першою в'язницею став приватний лівійський будинок, де в жахливих умовах утримувалися ще близько 100 мігрантів.
За словами SC, бранців катували і під час катувань змушували телефонувати додому, аби родичі чули їхні крики. У цій в'язниці від SC вимагали викуп у розмірі $480. Гроші пропонували перевести через платіжні системи Western Union або Money Gram приватній особі в Гану, однак для SC ця сума виявилася непідйомною. Відтак полоненого, який не зумів знайти гроші, продали ще раз іншому лівійцеві і перевели до більшого будинку, де ціна за його свободу зросла до $970. За словами SC, у цій в'язниці бранців вбивали або марнували голодом до смерті. Як тільки хтось помирав або виходив на волю, кати прямували на ринок і купували замість нього нового раба.

Згідно зі звітом IOM, ще одного гамбійця Адама (ім'я змінено), що побував у лівійському рабстві, було схоплено трьома озброєними людьми, коли в складі групи з 25 мігрантів-гамбійців він переходив із Сабхи до Тріполі. Уся компанія опинилася у рабовласницькій в'язниці, де утримувалися 200 чорношкірих чоловіків і декілька жінок. За словами Адама, бранців кожен день били, змушуючи телефонувати сім'ям і вмовляти заплатити за них викуп. Минуло дев'ять місяців, поки його батько зумів зібрати потрібну суму, продавши родинний будинок. За свідченням IOM, після звільнення Адам мав на тілі сліди від тортур і важив лише 35 кілограмів.
Після повалення у 2011 році режиму Муаммара Каддафі Лівія занурилася в беззаконня і анархію та стала головним перевалочним пунктом для нелегальних мігрантів, які прагнуть потрапити до Європи. Щорічно більше 150 000 африканців намагаються перетнути Середземне море. За три місяці 2017 року з Лівії до Італії вдалося допливти 26 886 мігрантам. Це на 7000 більше, ніж за аналогічний період минулого року. Понад 600 людей потонуло в морі, ще більше загинуло від спеки під час переходу пустелею.
За часів правління Каддафі багата нафтова країна Лівія охоче приймала вихідців з Африки нижче Сахари, які працевлаштовувалися на важкі або низькооплачувані роботи – переважно будівельниками і домогосподарками. Іноземці на момент повалення режиму становили 1,5 млн з 5,5-мільйонного населення арабської держави.
Після занурення країни в хаос араби проявляють нетерпимість до чорношкірих іммігрантів. Убивства, грабежі та насильство над цією категорією населення стали поширеним явищем у Лівії.
«Лівійці ходять по вулицях з автоматами АК-47. Вони прагнуть відібрати все, що ми маємо», – цитує газета Los Angeles Times 32-річного уродженця Гани, якого під дулом автомата пограбували біля виходу з супермаркету, а потім затягли його друга до вантажівки, зажадавши за звільнення $357.
«Останнім часом у лівійцях прокинувся старий менталітет рабовласників. Насильство над чорношкірими робить їх щасливими», – цитує Los Angeles Times 31-річного уродженця Гани Реймонда. Група озброєних автоматами молодих лівійців розграбувала будинок, у якому проживав Реймонд з іншими мігрантами, убивши при цьому трьох людей.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].