facebook.com
mind
На що готова Україна заради грошей МВФ

На що готова Україна заради грошей МВФ

Вимоги Фонду – стандартно суворі, й більшість з них тягне за собою підвищення соціальної напруженості

На що готова Україна заради грошей МВФ
Фото International Monetary Fund

Радість від чергового траншу МВФ швидко розвіялася. В уряді вже йде жвава дискусія щодо того, як домогтися від Фонду до кінця року ще близько $4,4 млрд. Здавалося б, вимоги МВФ залишаються незмінними. Але Фонд усе наполегливіше вимагає від української влади виконання закріплених у меморандумі домовленостей. В іншому випадку чергової порції фінансової допомоги від свого головного кредитора Україна може і не дочекатися.

Чим незадоволені у МВФ? У актуальної версії меморандуму, яку Фонд оприлюднив на початку квітня, статус «виконано» мають лише декілька структурних маяків. Зокрема, прийняття держбюджету на 2017 рік з дефіцитом 3,1% ВВП, приведення рівня адекватності капіталу найбільших банків до мінімально необхідних нормативів, введення ринкових тарифів на газ і теплопостачання, а також старт кампанії з е-декларування для депутатів і чиновників.

При цьому виконання багатьох інших маяків перенесено майже на рік. Наприклад, законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» замість вересня 2016 року буде поданий на голосування до парламенту в травні цього року. Розгляд поправок до законодавства, які спрямовані на вдосконалення процедур визнання підприємств банкрутами, з вересня 2016 року перенесено на вересень 2017 року. Це ж стосується змін до Цивільного та Господарського кодексів, які врегулюють процедури арешту коштів на банківських рахунках у рамках виконання судових рішень. Відповідні поправки парламент теж розгляне лише прийдешньої осені.

Буксує в Україні й боротьба з корупцією. Верховна Рада досі не розширила інструментарій, що його має право застосовувати Національне антикорупційне бюро. До повноважень НАБУ хочуть додати агентурні операції, перехоплення повідомлень, доступ до комп'ютерних систем. Розгляд відповідних законопроектів перенесено на травень. Також очікується, що до кінця серпня 2017 року парламент все-таки прийме поправки до закону «Про приватизацію державного майна», які покликані збільшити прозорість приватизаційних процесів. Хоча це мало статися ще наприкінці 2016 року.

Чому за транш заплатить кожен українець? Ключова вимога МВФ, виконання якої розблокує доступ до чергового траншу, – проведення пенсійної реформи. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, це важлива умова і без її виконання грошей не буде.

У меморандумі сказано, що основними елементами пенсійної реформи стануть коригування пенсійного віку (в уряді запевняють, що підвищення пенсійного віку не буде. – Mind); посилення критеріїв, за якими проводиться нарахування мінімальної пенсії; повне урізання пенсійних пільг за професійною ознакою (крім військовослужбовців); розширення бази внесків на соціальне страхування; відокремлення різних категорій доплат від трудових пенсій і перенесення їхнього фінансування з Пенсійного фонду до держбюджету.

Причому міністр соціальної політики Андрій Рева 19 квітня заявив, що законопроект про пенсійну реформу вже готовий до узгодження з МВФ і до подачі у Верховну Раду. За словами Реви, у першу чергу необхідно вирішити проблему дефіциту Пенсійного фонду (за підсумками 2017 року він перевищить 141 млрд грн) і стабілізувати солідарний рівень пенсійної системи. Після чого можна переходити до введення другого і третього рівня.

Разом з тим Рева уточнює, що в українських реаліях повністю відмовитися від солідарної складової неможливо, і в будь-якому випадку до 75% надходжень акумулюватимуться в Пенсійному фонді. На думку міністра, ресурсів для наповнення ПФ і збільшення сум пенсійних внесків більш ніж досить. І працевлаштовані особи – далеко не єдине джерело. «В Україні 26 млн працездатного населення, тому в нас є величезний резерв для залучення платників до Пенсійного фонду», – вважає Рева.

Плюс до всього, шукати кошти на підвищення пенсій чиновники мають намір і в кишенях бізнесу. Тому цілком ймовірно, що влада виступить з ініціативою щодо перегляду ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Утім, далеко не всі члени Кабінету міністрів згодні з позицією МВФ. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко жорстко розкритикував главу місії фонду в Україні Рона ван Рудена, який заявив про те, що Україні ще рано думати про накопичувальну систему, поки в Пенсійному фонді наявна величезна «діра». Як пояснив Розенко, солідарна і накопичувальна системи можуть функціонувати паралельно, що дозволить значно прискорити пенсійну реформу і забезпечити гідний рівень виплат.

До слова, найближче підвищення пенсій заплановано на 1 травня, наступне – з 1 грудня. Але істотного зростання соцстандартів все одно не відбудеться – пенсії збільшаться в середньому на 10%.

Земля, газ і податки. Принципово в МВФ налаштовані і щодо земельної реформи: мораторій на продаж сільгоспземель повинен бути знятий до кінця 2017 року. Щоправда, прем'єр Володимир Гройсман запевнив, що на першому етапі комерційні операції з землею зможуть проводити виключно фізособи-резиденти. Доступу до цього ринку в іноземців і латифундистів не буде.

До того ж уряд пообіцяв представникам Фонду, що ґрунтовно візьметься за неефективні державні активи. Один з варіантів, який розглядається, – це продаж неліквідних компаній через систему електронних закупівель ProZorro.

Не відмовилися в Кабміні і від ідеї ввести абонплату за розподіл енергоресурсів. І не тільки газу, але й тепла. Причому питання абонплати буде вирішене вже до літа. А до кінця липня планується переглянути порядок надання субсидій для підсилення їхньої адресності та зниження витрат на субсидування комунальних послуг.

А ось масштабну податкову реформу, швидше за все, буде тимчасово заморожено. Україна взяла на себе зобов'язання перед МВФ утримуватися від істотного «урізання» податків, від введення пільгового оподаткування і різних схем амністування. Радикальні зміни чекають хіба що спрощену систему оподаткування. Уже з 1 січня 2018 року вимоги до застосування єдиного податку будуть істотно посилені.

Найімовірніше, від «спрощенки» відріжуть середній бізнес, який користується нею для приховування доходів і ухилення від оподаткування. Єдиний податок залишиться прерогативою малого і мікробізнесу. При цьому контроль доходів підприємців стане жорсткішим. Наприклад, за допомогою обов'язкового використання касових апаратів і регулярних перевірок.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram