Гонтарева йде: 5 перемог та 5 поразок голови НБУ

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева подала президенту України Петру Порошенку заяву про свою відставку. Про це вона повідомила на прес-конференції в НБУ в понеділок, 10 квітня. «Я сьогодні хвилююся, тому що майже після трирічного терміну перебування на посаді глави НБУ я прийняла рішення покинути цю посаду і залишити Національний банк. Я подала президенту офіційну заяву про відставку за власним бажанням з 10 травня. Якщо Верховна Рада проголосує за мою відставку раніше, я піду раніше», – зазначила Гонтарева і додала, що вперше в Україні відставка голови НБУ – не політичне рішення. «Я була налаштована спочатку проводити реформи, але не розраховувала залишитися так надовго. Я вважаю, що моя місія виконана, реформи проведені», – сказала вона.

Також Валерія Гонтарева заявила, що вже подала президенту декілька кандидатур свого можливого наступника. «Впевнена, що дійсно гідний номінант очолить центральний банк України», – додала голова Нацбанку. Раніше інформація про ймовірну відставку очільниці Нацбанку з'являлася неодноразово. При цьому в самому регуляторі заявили, що про будь-які зміни в складі правління повідомлять за місяць.

Валерія Гонтарева – дев'ятий керівник Нацбанку України за всю історію його існування з 1991 року. Вона була призначена на цю посаду 19 червня 2014 року за поданням президента України Петра Порошенка. У Верховній Раді її кандидатуру підтримали 349 народних депутатів.

Експерти та гравці ринку, опитані Mind, називають «епоху Валерії Гонтаревої» одним з найбільш суперечливих періодів у історії банківської системи України. Пропонуємо згадати основні перемоги та поразки голови НБУ.

Перемоги

Прозорість структури власності та виведення з ринку банків-«мийок»

На початку 2014 року в Україні існувало 180 банків, а на сьогодні, згідно з даними НБУ, залишився 91 банк. Отже, з ринку були виведені 89 фінустанов. З них, за інформацією регулятора, 15 залишили ринок через недотримання вимог фінансового моніторингу або ознаки шахрайства, 7 знаходилися і працювали в зоні бойових дій і в окупованому Криму, 5 припинили свою діяльність за рішенням власників, а ще у 6 виявилася непрозора структура власності.

У підсумку 32 банки були закриті з причин, не пов'язаних з кризовими явищами і фінансово-економічними проблемами. І тільки 57 банків припинили свою роботу через неплатоспроможність та втрату ліквідності. За даними НБУ, на початок цього року було відкрито 1641 справу за фактами фінансових махінацій, але до суду направлено лише 15 з них. Дотепер немає жодного обвинувального вироку власникам і топ-менеджерам неплатоспроможних банків.

До досягнень також можна віднести підвищення прозорості банківської сфери. Тепер кожен бажаючий може дізнатися про кінцевих бенефіціарів будь-якого банку в Україні. Такі відомості розміщені у вільному доступі на сайті НБУ.

Націоналізація ПриватБанку без особливих потрясінь для банківської системи країни

18 грудня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку – найбільшої фінансової установи країни. Після цього банк очолив колишній міністр фінансів України Олександр Шлапак. Під час переходу банку у державну власність майже вдалося зберегти звичний для клієнтів режим його роботи.

На сьогодні ПриватБанк продовжує повноцінно працювати. За інформацією, наданою самим банком, після оголошення про його націоналізацію було втрачено 5,2 млрд грн ($193 млн) вкладів, однак станом на початок лютого вдалося «вирівняти ситуацію в нуль».

Налагодження роботи з МВФ, важлива роль НБУ в отриманні траншів



3 квітня Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні $1 млрд фінансової допомоги. Гроші почали надходити на рахунки НБУ вже 5 квітня. Завдяки цим надходженням Нацбанк планує істотно збільшити золотовалютні резерви держави.

«Умовою для виділення останнього траншу було досягнення Україною значного прогресу в очищенні та стабілізації банківської системи. Націоналізація ПАТ «ПриватБанк» отримала позитивні відгуки від міжнародної спільноти як приклад кращої міжнародної практики щодо фінансового оздоровлення системно важливої фінансової установи. Успішне співробітництво з МВФ та іншими міжнародними кредиторами дозволило наростити валютні резерви до $16,7 млрд. До кінця 2017-го отримаємо ще три транші на загальну суму близько $4,5 млрд, що дозволить нам наростити резерви до $21 млрд до кінця цього року», – рапортують у НБУ.


Посилення обмежень щодо кредитування пов'язаних осіб

НБУ ввів жорсткі обмеження по кредитуванню пов'язаних з акціонерами банку осіб або компаній. З одного боку, кредитний ліміт був збільшений до 25% від регулятивного капіталу (раніше було сукупно 25% від статутного капіталу), але з іншого – регулятор суворо стежить за тим, аби банки демонстрували у звітності всіх пов'язаних осіб.

Проведені стрес-тести показали, що дійсні обсяги кредитування зв'язаних з акціонерами компаній у рази перевищували ті, що банки відображали у звітності. Наразі стрес-тестування пройшли 60 банків. З наступного року, за переконанням НБУ, його результати з'являться у відкритому доступі.

Переорієнтація на управління інфляцією

Деякі з опитаних Mind експертів вважають, що відмова НБУ від фіксованого курсу гривні була правильним кроком. За непорушний курс гривні Україні довелося розплатитися щедрими валютними інтервенціями. Це не вирішувало проблем економіки, а лише накопичувало безпрецедентний дефіцит поточного рахунку, який до початку 2014 року зріс до 9% ВВП.

З початку 2012 року до лютого 2014-го підтримка гривні коштувала регулятору в цілому $16 млрд. Для порівняння: це вдвiчi перевищує обсяг усіх траншів МВФ за останні три роки. Діюча сьогодні система інфляційного таргетування передбачає ринок вільної конкуренції та відмову від будь-яких преференцій для великого бізнесу.

Поразки

«Вільне падіння» валютного курсу

Великим стрибком інфляції останніх трьох років можна також з повним правом дорікнути голові Нацбанку. Адже відпустити обмінний курс у «вільне плавання» в той момент, коли золотовалютні резерви України були на мінімальному рівні – $5,6 млрд станом на лютий 2015 року – означало великі ризики для фінансової системи і посилення тиску з боку спекулянтів та великих банків. За час перебування Валерії Гонтаревої на посаді голови НБУ курс гривні обвалився на 128% – з 11,84 грн/$ до 27,02 грн/$. А 23 лютого 2015 року курс на міжбанку досяг історичного піку – 33 грн/$.

Емісія гривні

Безпрецедентна емісія гривні на 213 млрд грн (або в 2,2 рази) через купівлю ОВДП у 2014–2015 роках призвела до розкручування інфляційно-девальваційної спіралі.

Загалом емісія була звичною практикою українського центробанку при всіх його очільниках. Пояснюється це, зокрема, повною відсутністю незалежності монетарної політики, сервільністю по відношенню до уряду/президента. Саме емісія обиралася як найзручніший спосіб покривання бюджетного дефіциту. Справа лише в тім, що за останні роки «діри» в бюджеті виявилися надто великими.

Введення жорстких адміністративних обмежень на валютному ринку

Обмеження на виплату дивідендів іноземним інвесторам різко скоротило приплив прямих іноземних інвестицій. Водночас віднедавна НБУ почав поступово відходити від практики «регуляторних лещат» у цьому питанні. Так, розмір обов'язкового продажу валютної виручки підприємствами був знижений з нинішніх 65% до 50%. А фізособам підвищили ліміт купівлі готівкової валюти в 12,5 рази: з 5 квітня громадяни можуть купувати долари не на 12 000 гривень, а вже на 150 000. Дещо раніше цей ліміт узагалі був на рівні 6000 гривень в одні руки. Окрім цього, банкам дозволили змінювати курс валют протягом дня.

«Зачистка» банківської системи без належного банківського нагляду

Кошти з багатьох проблемних банків виводилися саме в період дії тимчасової адміністрації. Вкладники безповоротно втратили понад 190 млрд грн, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування вкладів фізосіб (200 000 грн).

Одна із причин проблем такого масштабу – відсутність адекватного банківського нагляду в НБУ.

При цьому в ході виведення нежиттєздатних фінансових установ з ринку вкладникам, інвесторам та акціонерам не пропонувалося жодних опцій для збереження як банків, так і власних коштів. Разом з тим можливість конвертації великих депозитів у капітал, спецрахунки для введення «тимчасового» капіталу або право на поповнення капіталу у валюті дозволити б уникнути таких масштабних втрат.

Кулуарне та непрозоре виділення рефінансування

Нацбанк продемонстрував власну нездатність контролювати цільове використання «рефнансу» – саме для оздоровлення банку. На сьогодні загальний обсяг заборгованості платоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування складає 15,2 млрд грн (звітність самого регулятора).

У Нацбанку зазначають, що 4 квітня остаточно погасив заборгованість перед НБУ Ощадбанк, достроково повернувши залишок у 2 млрд грн. Серед неплатоспроможних банків зараз найбільшими боржниками за виданим рефінансуванням є банки «Надра» (9,8 млрд грн, власник – Дмитро Фірташ), «Дельта» (8 млрд грн, власник – Микола Лагун), «Фінансова ініціатива» (7,2 млрд грн) та «ВАБанк» (3 млрд грн, власник обох банків – Олег Бахматюк), «Фінанси і кредит» (6,3 млрд грн, власник – Костянтин Жеваго), «Імексбанк» (3,4 млрд грн, власник – Леонід Клімов).