Маленькі, але горді: як і чому розгоряється криза навколо Катару

Маленька, але надзвичайно заможна нафтова держава, керована еміром Тамімом бін Хамадом аль-Тані, стала епіцентром дипломатичної кризи, що розгоряється дедалі швидше. Основна небезпека цієї ситуації полягає в тому, що події відбуваються у вкрай нестабільному Близькосхідному регіоні, який часто порівнюють з пороховою бочкою. Уже десять країн на чолі з Саудівською Аравією й ОАЕ намагаються економічно ізолювати Катар через те, що він нібито є «скарбником тероризму».

Яким є політичне підґрунтя нинішньої кризи? Амбіції катарського монарха Таміма аль-Тані та його прагнення розширити вплив у регіоні дратують його сусідів протягом багатьох років. Катар балансує між двома головними осями регіонального протистояння – сунітською Саудівської Аравією і шиїтським Іраном. А у війнах і революціях, що доволі часто спалахують на Близькому Сході, він намагається зробити ставки відразу на декілька ворогуючих між собою сторін.

Будучи одним з головних союзників США і розміщуючи у себе велику американську військову базу, Катар також має на своїй території представництво афганського «Талібану». Під час «Арабської весни» Катар відкрито підтримував «Братів-мусульман», що підбурювали революції в Єгипті та Лівії. Також катарським громадянам дозволялося вливати гроші в Сирійську війну, фінансуючи екстремістське угрупування «Фронт ан-Нусра», яке американці визнали терористичним.

Чималим джерелом роздратування для сусідів Катару виступає і найбільша арабська інформаційна мережа «Аль Джазіра», що базується на його території та служить інструментом зовнішньої політики. Вона підігріває протестні настрої в регіоні та регулярно надає слово критикам монархій Перської затоки, а також антиамериканським і антисемітським активістам.

Із чого все почалося? Привід обрушити на Катар накопичене невдоволення з'явився 24 травня. Цього дня на сайті катарського інформаційного агентства Qatar News з'явилося повідомлення, що Тамім аль-Тані виступив перед випускниками військового училища і відверто дав зрозуміти, що сунітський Катар підтримує теплі стосунки з шиїтським Іраном, а також з організаціями-аутсайдерами «Брати-мусульмани» і «Хамас». У своїй промові монарх нібито поскаржився на напружені стосунки з адміністрацією президента США і зробив прогноз, що Дональд Трамп може довго не протриматися на своїй посаді. Також він нібито назвав «Хамас» «легітимним представником народу Палестини, а Іран – «важливою силою, що забезпечує стабільність у регіоні», і звинуватив Саудівську Аравію в адаптації екстремістської ідеології, яка зрощує тероризм.

Наступного дня телебачення Катару заявило, що сайт Qatar News був зламаний хакерами, які розмістили «повністю сфабриковану» новину про виступ Таміма аль-Тані. Офіційні представники Катару стверджують, що монарх взагалі не робив жодних промов 24 травня.

Однак інформаційна війна вже спалахнула. Саудівська Аравія й ОАЕ блокували доступ до «Аль Джазіри», арабські ЗМІ, що знаходяться в цих країнах, почали розпалювати антикатарські настрої, продовжуючи видавати спростовану заяву Таміма аль-Тані за правдиву і звинувачуючи його в спонсоруванні тероризму через Іран, «Хамас» і «Братів-мусульман».

Хто за цим стоїть? Проаналізувавши шквал антикатарських постів у соціальній мережі Twitter, американське видання Washington Post дійшло висновку про наявність масованої, високовартісної і добре організованої інформаційної кампанії проти Катару. За чотири дні до повідомлення про хакерську атаку і злам Qatar News у мережі стрімко набрали популярність твіти з хештегом «Катар – скарбник тероризму» і засудженням підтримки Ірану, «Хамасу» і «Братів-мусульман».

За оцінкою Washington Post, приблизно 20% акаунтів, які розміщують антикатарські дописи, є ботами. Багато з них публікують якісно виготовлені зображення, що засуджують ставлення Катару до Ірану, «Хамасу» і «Братів-мусульман», а також поширюють карикатури, які таврують катарські ЗМІ як джерела дезінформації. Ці ж фейкові акаунти розміщували тисячі однотипних вітань Дональда Трампа під час його візиту до Саудівської Аравії і нахвалювали саудівського короля Салмана за зміцнення відносин з США.

«Армія ботів працює над тим, щоб легітимізувати твердження, ніби Катар спонсорує тероризм, створюючи хибне враження про масову підтримку цієї думки. Метою даної кіберпропаганди також може бути чинення тиску на Катар, щоб він відкинув будь-які думки про зближення з певними країнами і організаціями», – пише Washington Post.

Як зреагували дипломати сусідніх країн? За інформаційною кампанією з дискредитації Катару пішла дипломатична війна. У понеділок, 5 червня, Саудівська Аравія, Бахрейн, ОАЕ, Єгипет, а разом з ними – і офіційно визнаний уряд Ємену та влада східної половини Лівії оголосили про розірвання дипломатичних відносин з Катаром. До них приєдналася дрібна острівна держава Мальдіви, а також Мавританія, Джибуті та Йорданія.

Країни не лише відкликали своїх дипломатів і вигнали катарських, але й припинили повітряне і морське транспортне сполучення з Катаром. Єдиний сухопутний кордон Катару з Саудівською Аравією також закрито.

З особливою ретельністю до ізоляції Катару підійшли Об'єднані Арабські Емірати. Влада ОАЕ заборонила всім громадянам Катару в'їжджати на свою територію і перетинати її транзитом. Генеральний прокурор ОАЕ заборонив користувачам соціальних мереж висловлювати в будь-якій формі симпатію Катару, назвавши це кібертероризмом і пригрозивши суворо карати порушників тюремними термінами від 3 до 15 років та штрафами в розмірі не менше $136 000.

«Доха зараз повністю ізольована. Досі зараз потрібно дуже швидко зробити серйозні кроки, щоб вгамувати не лише своїх сусідів, але також їхніх союзників по всьому світу», – заявив член правлячої сім'ї ОАЕ Султан Сууд Аль Кассемі.

А хто виступає союзниками Катару? Відразу після оголошення про закриття Саудівською Аравією сухопутного кордону в багатьох супермаркетах Катару виникла паніка. Громадяни нафтового емірату, що імпортує близько 95% продовольства, заходилися скуповувати продукти, щоб зробити запаси їжі та води на випадок тривалої торгової блокади.

Однак панічні настрої швидко зійшли нанівець. Влада Катару переконала населення в тому, що наявних в країні запасів зерна та інших стратегічних ресурсів емірату вистачить як мінімум на рік. До того ж противники не зможуть встановити глуху блокаду морської торгівлі, і тому перебоїв у поставках свіжих продуктів не виникне.

«Ніякого дефіциту їжі або інших товарів не буде, оскільки понад 95% нашого імпорту надходить морем і повітрям», – запевнив шейх Халіфа бін Яссім аль-Тані, який очолює міністерство торгівлі Катару.

При тому що кількість населення Катару ледь перевищує 2 млн осіб з урахуванням робочих-мігрантів, країна має величезні – $335-мільярдні – запаси валюти, яких вистачить, щоб безболісно пережити багаторічну економічну блокаду. А розміщуючи у себе найбільшу в регіоні американську військову базу з приблизно 10 000 військовослужбовців США, Катар може розраховувати на допомогу Білого дому у врегулюванні виниклої кризи.

Допомогу Катару в постачанні продовольства вже запропонував Іран, а військову підтримку пообіцяла Туреччина. У ніч на середу парламент Туреччини провів екстрене засідання і прийняв декілька законів, які дозволяють провести спільні військові навчання з Катаром, надати офіцерів для тренування катарських солдатів і збільшити свою військову присутність в еміраті. У 2014 році Туреччина домовилася з Катаром про розміщення на його території своєї військової бази і до теперішнього часу дислокувала в ній близько 150 турецьких солдатів.

Чому Туреччина стає основним союзником? Туреччину і Катар зближує наявність у них загального регіонального противника в особі Єгипту, а також спільність інтересів у підтримці ворогів Башара Асада в Сирії і руху «Хамас» у Палестині.

«Прийняттям нових законів Туреччина показала, що припинила грати роль нейтрального посередника і перейшла на сторону Катару», – коментує ситуацію Галіп Далай, директор турецької дослідницької організації Al Sharq Forum.

За його словами, Туреччина теж виявилася у відносній ізоляції в регіоні та не може допустити, щоб Саудівська Аравія, ОАЕ і Єгипет змусили Катар капітулювати. У цьому випадку Туреччина ризикує втратити важливого союзника, що значно послабить її політичну вагу на Близькому Сході.

Чиї інтереси ховаються за «антитерористичною кампанією»? Між тим агентство Bloomberg повідомляє, що зв’язки Катару з терористичними організаціями як офіційна причина розриву дипломатичних стосунків – це не більше як ширма, за якою насправді стоять «шкурні» комерційні питання. Зокрема, Катар надто довго був лідером у регіоні з поставок природного скрапленого газу (ПСГ).

Прибутки, які отримала ця країна з видобутку газу, перетворили її не тільки на найбагатшу країну в регіоні – з щорічним річним доходом на душу населення в $130 млн, а й на найбільшого в світі експортера газу (поступаючись місцем тільки Росії). Це дозволило Катару здобути незалежність від своїх нафтовидобувних сусідів по Перській затоці та вирватися з-під влади Саудівської Аравії.

«Газовидобування на Північному родовищі, звідки Катар отримує практично весь свій запас газу, ведеться спільно з Іраном – а саме його Саудівська Аравія вважає своїм найбільшим суперником», – йдеться в матеріалі Bloomberg.

Вийшовши з-під контролю Саудівської Аравії, Катар будує власні відносини з іншими державами – з Іраном, з США (на території Катару є американське військове представництво), з Росією – минулого року була укладена угода, за якою Катар інвестує в «Роснєфть» $2,7 млрд.

«Королівська» поведінка маленької незалежної держави все більше дратувала сусідів. Вони вже давно шукали нагоду «підрізати крила» Катару, стверджує Джим Крейн, науковий співробітник Інституту Бейкера.

Така нагода з'явилася після візиту в Саудівську Аравію президента США Дональда Трампа. Він закликав «усі народи, що мають совість» ізолювати Іран. Катарський монарх висловив публічну незгоду з цим на телебаченні, звинувативши Саудівську Аравію в підтримці терористичної ідеології. Потім цей виступ було оголошено продуктом хакерської атаки, але реакція Саудівської Аравії не змусила на себе довго чекати.