Захворіло у світі
21,173,009
Померло у світі
764,744
Вилікувалось у світі
13,279,850
Захворіло в Україні
89,719
Померло в Україні
2,044
Вилікувалось в Україні
47,430
Крихка стабільність: НБУ зберіг облікову ставку і погіршив прогнози

Крихка стабільність: НБУ зберіг облікову ставку і погіршив прогнози

Особливо невтішні очікування у регулятора стосовно ВВП та ЗВР

Цей матеріал також доступний російською
Крихка стабільність: НБУ зберіг облікову ставку і погіршив прогнози
Фото прес-центр НБУ

Національний банк України повідомив, що залишив облікову ставку на попередньому рівні 12,5%, але переглянув деякі ключові макроекономічні показники. Зокрема, регулятор погіршив прогноз зростання ВВП до 1,6%, а також зменшив прогноз за золотовалютними резервами до $20 млрд на кінець 2017 року. Водночас інфляційні ризики на поточний рік не отримали чіткої характеристики:  і підвищення, і зниження інфляції оцінюються як однаково ймовірні. За підсумками засідання Нацбанку можна зробити висновок, що досягнута макроекономічна стабільність залишається досить крихкою.

Учора, 6 липня, Правління Нацбанку прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною – на рівні 12,5% річних. У НБУ пояснили, що така обережність пов’язана з необхідністю нівелювати ризики для досягнення інфляційних маяків у 2017–2018 роках.

Рішення регулятора було досить прогнозованим, вважають опитані Mind учасники ринку. «Те, що було дуже мало передумов для зниження облікової ставки, це очевидно. Якби НБУ орієнтувався тільки на рівень інфляції, то її [облікову ставку] навіть варто було б підняти хоча б на 0,5%, щоб показати кореляцію. Але це суперечило б політиці НБУ з планомірного зниження вартості кредитних ресурсів, у тому числі за рахунок зниження облікової ставки як індикатора для ринку. Тому єдино коректним рішенням стало залишити ставку на колишньому рівні», – пояснює фінансовий експерт Павло Крапівін.

Водночас в НБУ повідомили, що інфляція у 2017–2018 роках перебуватиме в межах оголошених цільових орієнтирів – (8% ± 2 в.п. на 2017 рік та 6% ± 2 в.п. на 2018 рік). Так, Національний банк зберіг незмінними прогнози інфляції на 2017–2018 роки – на рівні 9,1 і 6,0% відповідно.

Попри це, у регуляторі вважають, що ризики для прогнозу інфляції на цей рік як у бік підвищення, так і зниження оцінюються як однаково ймовірні. «З одного боку, існує можливість підвищення адміністративно регульованих цін у цьому році (що, однак, послабить інфляційний тиск у наступному році). Також фактори з боку пропозиції продовольчих товарів можуть мати більший вплив на інфляційні показники цього та наступного років, ніж очікується наразі.

З іншого боку, ціни на енергоресурси у світі можуть виявитися нижчими, ніж у базовому сценарії Національного банку. Це матиме як прямий ефект на внутрішні споживчі ціни, так і непрямий – через нижчі вартісні обсяги імпорту і відповідне відображення на обмінному курсі», – зауважили в НБУ.

Також у Нацбанку повідомили про перегляд деяких ключових макропоказників.

Зростання економіки уповільнюється

В Україні останніми роками вже складається певна традиція щодо прогнозних показників зростання економіки. Спочатку на наступний рік прогнозується «покращення», а коли цей рік наступає, то прогноз зростання зменшується. Натомість «міфологія оптимізму» знову поширюється на наступний рік.

Так, НБУ вчергове переглянув прогноз зростання реального ВВП на 2017 рік. «У поточному році економічне зростання уповільниться до 1,6%. Перегляд прогнозу відбувся через гірші результати економічної активності у першій половині року, зокрема у сфері послуг, та через перегляд оцінок урожаю зернових. Збережуться низькі показники діяльності галузей, найбільш вразливих до розриву виробничих зв’язків з неконтрольованими територіями (гірничо-металургійний комплекс, енергетика, транспорт).

Зростання реального ВВП у 2018 році прискориться до 3,2%. Насамперед цьому сприятиме поступове пом’якшення фіскальної та монетарної політики, що стимулюватиме споживчий попит. Також економічне зростання підтримуватимуть покращення інвестиційної привабливості економіки й зростання експорту на тлі поліпшення умов торгівлі і високих обсягів урожаю. Однак відновлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту переважно задовольнятиметься імпортованою продукцією», – йдеться у повідомленні регулятора.

Проте економісти вважають, що погіршення прогнозу відбулось також через недбале оперативне керівництво економікою. «Будь-які макроекономічні прогнози від державних органів влади завжди слугують орієнтиром як для бізнесу, так і для пересічних громадян. При цьому тіснота збігу фактичних та прогнозних показників вказує на якість управлінських рішень, ступінь злагодженості роботи всіх гілок влади та результативність  обраних засобів для досягнення  намічених показників розвитку країни», – констатує член ЕДК Олег Пендзин.

І додає, що останніми роками, на жаль, доводиться спостерігати значні розбіжності між початковими прогнозними та звітними показниками. «Наприклад, при формуванні Державного бюджету на 2017 рік до розрахунків приймався прогнозний показник зростання ВВП на рівні 3%. На сьогодні як державні органи, так і міжнародні експерти озвучують інший очікуваний індикатор ВВП для України,  який майже вдвічі менший за прогнозований на початку року», – зазначає експерт.

Але, на його думку, такі промахи  не слід списувати лише на невдалі управлінські рішення. Адже на поточному етапі розвитку Україна є дуже чутливою до зовнішніх чинників: зміни світових цін на сировинні товари та енергоносії,  залежності від  міжнародних фінансових донорів, розвитку ситуації в зоні військового конфлікту тощо. «Тому в цих умовах навіть при погіршенні початкового прогнозу, але збереженні позитивної динаміки ВВП, вже можливо констатувати хоч і хитку, але стабілізацію економічних процесів в Україні», – вважає Олег Пендзин.

Водночас деякі економісти налаштовані ще більш критично. «Це не останній перегляд прогнозу в бік погіршення. Адже ВВП в І кварталі 2017 року (з урахуванням сезонного фактора) по відношенню до IV кварталу 2016 року скоротився – не забарився, а саме скоротився – на мінус 0,3%. Фактично почався економічний спад. Подивимося ще на ІІ квартал. Вірогідно, також буде зниження», – прогнозує економіст Віктор Скаршевський.

За його словами, якщо ця тенденція збережеться ще протягом двох кварталів, то вже будуть підстави говорити про економічну рецесію, а не про погіршення прогнозу темпів економічного зростання.

Ризики наближаються

Дефіцит поточного рахунку в 2017–2018 роках збережеться на рівні близько 4% ВВП, вважають у регуляторі. Але пояснюють: він повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощування міжнародних резервів.

А от щодо рівня ЗВР у Нацбанку переглянули прогноз у бік погіршення – попри те, що з початку року чиста купівля валюти з ринку сягнула $1,3 млрд.

Нагадаємо, за початковим сценарієм програми співпраці України з МВФ – EFF,  українські ЗВР до кінця 2017 року мали бути на рівні близько $28,7 млрд. Натомість зараз НБУ знизив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2017 року з $ 21,1 млрд до $20 млрд. При цьому таке припущення зроблено на основі того факту, що продовження співпраці з МВФ зараз під питанням.

Враховуючи те, що на наступні роки припадають пікові виплати за зовнішнім держборгом, Україна залишається вкрай залежною вже не тільки від МВФ, а й від спроможності самостійного виходу на міжнародні боргові ринки. У регуляторі повідомили, що держава виходитиме на них у 2018 році, хоча раніше міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв про бажання зробити це восени 2017 року.

Щодо можливості України самостійно вийти на зовнішні ринки на прийнятних умовах думки економістів різняться. «Вийти на ринки зовнішніх запозичень Україна зможе тільки під дуже високий відсоток і з коротким терміном. Нагадаю, що останнє розміщення єврооблігацій країна здійснила ще навесні 2013 року під 7,5% річних. У той період українська економіка відчувала себе набагато краще, і ВВП становив $180 млрд.

Зараз в Україні гнітюча економічна ситуація, держборг становить 80% ВВП, у найближчі три роки необхідно виплатити $22 млрд за зовнішніми боргами (включаючи борг, гарантований державою). А сам ВВП обвалився до $90 млрд. Природно, що за таких умов тільки ризикові спекулянти можуть купити короткострокові українські облігації під високий відсоток», – зазначає Віктор Скаршевський.

З ним не погоджується фінансист Павло Крапівін, який налаштований оптимістичніше. «Рівень ставок на зовнішніх ринках зараз досить низький, і я не бачу передумов для його відчутного зростання. Україна, попри все, демонструє позитивну динаміку як в питаннях економічного зростання, стабілізації грошово-кредитної політики, банківського сектора, так і соціально-політичних трендах», – констатує він.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті