Річковий стратег: навіщо «Нібулон» будує елеватори біля Дніпра та Південного Бугу?

14 липня 2017 року у невеличке місто Гола Пристань Херсонської області з'їхалися високопосадовці з міністерств, бізнесмени й навіть керівники міжнародних фінансових установ в Україні. Усі вони прибули на відкриття зернового перевантажувального комплексу, який збудувало сільгосппідприємство «Нібулон» – один з найбільших зернотрейдерів України.

Новий елеватор в Голій Пристані розрахований на 77 000 тонн одноразового зберігання. Місяцем раніше «Нібулон» відкрив ще один елеватор недалеко від Дніпра – в селі Біленьке Запорізької області. Обидва перевантажувальних комплекси добре вписуються в річкову логістику «Нібулона», яку він розвиває вже багато років. Зараз у СП «Нібулон» налічується 26 елеваторів та перевантажувальних комплексів, 11 з яких розташовані уздовж Дніпра і Південного Бугу. Більшість річкових елеваторів побудована за останні 10 років.

Навіщо міняти логістику? Генеральний директор СП «Нібулон» Олексій Вадатурський у другій половині «нульових» спрогнозував: за річковою логістикою – майбутнє: возити зернові залізницею і вантажними авто стане дорого і клопітно. 

Прогнози менеджменту «Нібулона» підтверджуються – щоосені аграрії відчувають все більший дефіцит рухомого складу на залізниці, на підвезенні до портів все частіше трапляються затори, що збільшує витрати на транспортування, і, головне, – залізничні перевезення останнім часом відчутно дорожчають.

Так, за останні два з половиною роки «Укрзалізниця» двічі підвищувала тарифи на вантажоперевезення: у 2015 році на 30% і в 2016 році на 15%. Зараз топ-менеджмент залізниці ініціює підвищення тарифів ще на 25%.

Крім цього, минулого року «Укртрансбезпека» (УТБ) посилила контроль на дорогах. Цього року він стане ще жорсткішим – УТБ нещодавно купила 78 нових пересувних вагових комплексів. Таку техніку планують придбати і в південно-східних областях України. «Без перевантаження використовувати автомобілі для перевезення зерна невигідно, такий контроль на дорогах приблизно на 60% підвищив собівартість перевезення для аграріїв», – пояснює Олександр Лисенко, експерт з логістики.

Зараз, за даними СП «Нібулон», вартість доставки тонни зерна залізницею від Кременчука до Миколаєва коштує майже 230 грн, річковим транспортом – 250 грн. Але якщо в «Укрзалізниці» дійсно зможуть пролобіювати підвищення тарифів на залізничні перевезення, то річкова логістика  буде найдешевшим способом доставити зерно в українські морські порти. За даними «Нібулона», кожні 3 млн тонн зернових, переправлені річкою, дозволять розвантажити близько 250 вагонів і прибрати з доріг до 600 вантажних авто на добу.

Зараз в Україні річковим транспортом перевозиться  до 7% урожаю зернових, майже половину зерна річками транспортує саме «Нібулон». В експортній статистиці «Нібулона» – це теж майже половина.

Чи вистачає елеваторів?  В Україні досить зерносховищ – близько 1200, загальна потужність яких оцінюється в 48 млн тонн, чого достатньо для зберігання запасів, що формуються в піковий період (30–32 млн тонн). Але є нюанс: тільки четверта частина елеваторів збудовані за сучасними технологіями. І саме в такі аграрії прагнуть віддавати на зберігання свій урожай.

Чому? У старих – занадто великі втрати зерна – близько 15%, високі витрати газу і електроенергії, складнощі з розвантаженням/навантаженням вагонів тощо. «На сучасному елеваторі на завантаження 54 вагонів йде один день, на застарілому – до 10 днів», – йдеться у звіті Світового банку, присвяченому питанням логістики зернових в Україні.

Затримка вагонів збільшує на ринку і без того високий попит на зерновози та змушує вантажовідправників платити за простій тих же вагонів і суден у портах. Доба простою судна дедвейтом 5000 тонн коштує від $6000 на добу.

«Такій компанії, як «Нібулон», будувати елеватори вигідніше, ніж зберігати зерно в чужих», – погоджується Марія Колесник, керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА.

При цьому аналітик зазначає, що «Нібулон» закриває свої потреби в зберіганні власного врожаю. «Але компанія заробляє не лише на продажу власного зерна, вона купує зерно у дрібних аграріїв і надає послуги зі зберігання чужого врожаю, тому нарощує кількість елеваторів з прицілом на зростаючі обсяги врожаю», – уточнює Колесник. За оцінками експертів, у найближчі 10 років урожай в Україні збільшиться приблизно до 100 млн тонн зернових.

«Зараз «Нібулону» належить понад 70% потужностей зі зберігання зерна на Дніпрі. Але через те, що останні 30% потужностей – це переважно старі й маленькі елеватори [за виключенням елеватора у Світловодську, яким оперують група компаній «УкрАгроКом» та «Гермес Трейдінг»] там можна спокійно побудувати ще п'ять комплексів, річною потужністю понад 8 млн тонн», – вважає Олександр Лисенко.

Які плани у «Нібулона»? У компанії мають намір і далі нарощувати потужності зі зберігання зернових. У грудні минулого року Європейський інвестиційний банк виділив «Нібулону» кредит на 71 млн євро. Частину цих грошей холдинг планує витратити на будівництво ще 10 елеваторів, що дозволить йому збільшити потужності більш ніж на 20%. За словами Олексія Вадатурського, всі зерносховища будуть розташовані на Південному Бузі, Дніпрі та інших річках.

Крім будівництва зерносховищ у СП «Нібулон» займаються формуванням власного флоту – зараз у підприємства близько 60 суден. У планах суднобудівної верфі, що входить до складу «Нібулона», – побудувати ще 40 несамохідних суден.

Особливу увагу топ-менеджмент компанії приділяє розвитку внутрішніх водних шляхів. З 2009 року компанія впроваджує проект з розвитку судноплавства на Південному Бузі та Дніпрі. Початковий етап робіт підприємство реалізовувало в рамках співпраці з ЄБРР, тепер має намір розвивати українські річки за підтримки ЄІБ.

Олексій Вадатурський каже, що співпраця з ЄІБ дозволить його компанії протягом трьох років збільшити обсяги перевезень Дніпром та Південним Бугом до 4 млн тонн. Останніми роками компанія нарощує власні річні перевезення приблизно на 500 000 тонн на рік. Так, у 2015 році «Нібулон» перевіз річками 1,5 млн тонн зернових, а у 2016 – понад 2 млн.

Але в компанії цим не обмежаться. Гравці ринку кажуть, що потенціал річок для транспортування зернових – значно більший.  «Загальний потенціал перевезення експортного зерна річковим транспортом до 2020 року складе майже 8,1 млн тонн на рік, з яких 2,2 млн – це прямий експорт і 5,9 млн тонн – для перевантаження на морські судна», – вважає Олександр Лисенко. Але за оптимістичним прогнозом, до 2020 року цей показник може досягнути 12 млн тонн на рік, каже Лисенко.

Звісно, про це добре знають у «Нібулоні». Ще за радянських часів в Україні внутрішніми водними шляхами доставлялося близько 60 млн тонн вантажів. Цього, наприклад, вистачило б, щоб перевести весь урожай зернових, який зібрали аграрії за підсумками 2015 року.

Потенціал перевезення експортного зерна річкою, тис. тонн/рік

Регіон	Експорт річковими суднами і суднами ріка – море	Для перевантаження з річкових барж на морські судна	Потенціал перевезень	Додаткова ніша росту перевезень	Загальний  потенціал
Київська обл.	0	900	900	450	1350
Чернігівська обл.	0	500	500	250	750
Черкаська обл.	100	800	900	450	1350
Полтавська обл.	200	800	1,000	500	1500
Кіровоградська обл.	200	800	1,000	500	1500
Миколаївська обл.	500	500	1,000	500	1500
Херсонська обл.	500	200	700	350	1050
Дніпропетровська обл.	400	800	1,200	600	1800
Запорізька обл.	300	600	900	400	1300
Всього	2200	5900	8100	4000	12 100

Розрахунки: Олександр Лисенко