США vs КНДР: «Армагеддон» виявився майстерним блефом

Войовнича риторика між президентом США Дональдом Трампом і північнокорейським лідером Кім Чен Ином створила страхітливу перспективу. Багато американців і корейців повірили в те, що їхні політики балансують на межі ядерної війни. Однак у вівторок спіраль ескалації конфлікту закрутилася в зворотний бік.

Наприкінці липня Північна Корея створила неабияке напруження і занепокоєння в регіоні, повідомивши про намір запустити з мобільних пускових установок чотири міжконтинентальні ракети Hwasong-12 так, щоб вони пролетіли над Японією, подолали відстань 3200 км і впали у води навколо американського острова Гуам: одна з північного боку, одна з південного, і дві – зі східного та західного.

Кінець кінцем вчора, після того як північнокорейські офіцери урочисто піднесли Кім Чен Ину детальний план запуску ракет, лідер КНДР демонстративно його не схвалив. Державне інформаційне агентство Північної Кореї опублікувалофотографію Кім Чен Ина, який розглядає острів Гуам на великій карті, і повідомило, що він «ще трохи поспостерігає» за поведінкою США перед тим, як прийняти рішення щодо Гуаму.

Цього ж дня представники адміністрації Дональда Трампа – міністр оборони США Джеймс Меттіс і держсекретар Рекс Тіллерсон – дуже м'яко оголосили про те, що Вашингтон зацікавлений у пошуку дипломатичних способів врегулювання конфлікту з Пхеньяном. Раніше Трамп обіцяв Північній Кореї «вогонь і лють, яких ще не бачив світ», а  Меттіс уточнював, що непокірну країну чекає «кінець режиму і загибель народу».

Що означає різке згортання «словесної війни», що тривала 17 днів? Багато американських ЗМІ трактують відмову Кім Чен Ина тестувати ракети біля американського острова Гуам як втечу перед загрозою переважаючого відповідного військового удару, обіцяного Трампом і Меттісом.

«Трамп використовував невластиву США агресивну риторику, що посилила атмосферу страху війни, але, ймовірно, змусила Кім Чен Ина відмовитися від запуску ракет у бік Гуаму. Президент Трамп не відрізняється від корейського лідера в небажанні втрачати обличчя, озвучуючи порожні погрози. І оскільки Трамп непередбачуваний, Кім став обережним... Кім боїться почати війну, і це добре», – пише USA Today.

Утім, військові експерти схильні вважати, що Кім Чен Ин спочатку блефував, а Дональд Трамп вирішив деякий час пограти в його гру. Причому вигоду від цього, мабуть, отримали обидва лідери.

Безсумнівний блеф і нагнітання страху

Директор департаменту оборонних досліджень вашингтонського Центру національних інтересів Гаррі Казіаніс перераховує три причини, через які Північна Корея не зважилася б запустити ракети в бік Гуаму. Головна з них – ненадійність Hwasong-12. Ці ракети були протестовані лише чотири рази, і тільки один запуск у травні виявився успішним.

«Для Кім Чен Ина посилати ракети в бік Гуаму – цілковите безумство. Якщо запуск виявиться невдалим, лідер КНДР буде виглядати жалюгідним посміховиськом. Якщо Сполучені Штати зіб'ють ракету, це також виставить Кіма на посміх. Є ще третій момент. А якщо ракета випадково впаде на Гуам? Це може стати початком війни. Я не думаю, що у Кіма є намір запускати що-небудь в бік Гуаму, або тим більше атакувати Гуам», – розміркує Гаррі Казіаніс.

На користь того, що керівництво КНДР блефувало, говорить і відсутність в країні ознак підготовки до військової конфронтації. Як повідомляє аналітичний сайт www.38north.org, що спеціалізується на північнокорейській проблемі, коли західні ЗМІ були одержимі Гуамом, преса КНДР цей американський острів майже не згадувала, фокусуючись на описі нових санкцій ООН.

«Що робили північні корейці в період з 9 по 14 серпня, коли США рвали і метали через погрози Пхеньяна запустити ракети на Гуам? Відповідь проста: майже нічого. Були організовані мляві антиамериканські мітинги в Пхеньяні та в провінціях. Були повідомлення про юнаків і студентів, котрі рвонули до військкоматів заявити про свою готовність служити в армії. Але для решти країни меседж був таким: «Для перемоги над американцями залишайтеся на роботі! Виробляйте більше!», – цитує www.38north.org колишнього спеціального посла США з переговорів з КНДР Роберта Карліна.

На переконання Ендрю Абрахамяна, експерта щодо КНДР з південнокорейського Інституту дослідження проблем світу Чеджу, провідні американські ЗМІ перекручують факти і роздмухують незначну північнокорейську «загрозу» до масштабів «ядерного Перл-Харбора», що насувається. Газети, такі як Newsweek, створюють страхітливі заголовки з обрізків фраз, які в дійсності були висловлені в умовній формі «якщо – тоді». Телеканали, такі як ABC News, ілюструють ядерний потенціал КНДР картинами масштабних руйнувань, не згадуючи про те, що атомна бомба зазвичай служить засобом стримування, що запобігає війні і руйнуванням.

Експерти, такі як Джо Скарборо, описують Кім Чен Ина як «божевільного», хоча люди, що знають північнокорейського лідера, в один голос свідчать про його розсудливість та обережність. А політики, такі як сенатор Ліндсі Грехам, підносять масам жахливу ідею, що в разі, якщо йтиметься про багатотисячні життя, краще пожертвувати південнокорейцями, а не американцями.

Гра Дональда Трампа

Американське політичне видання Business Insider висловило припущення, що своєю нещодавньою риторикою «вогню і люті» Дональд Трамп попросив північнокорейського лідера озвучити на адресу США порожні погрози, усвідомлюючи небажання Кім Чен Ина провокувати американців реальними тестами ракет біля Гуаму. І кореєць підіграв.

Таким чином Трампу вдалося змусити американські ЗМІ повірити в реальність нового «Перл-Харбора» і переключити увагу американської нації на пошук виходу з глухого кута, який полягає в наступному: президент США не зможе відповісти на атаку по Гуаму «вогнем і люттю» через надмірні загрози, але американці не зможуть і проігнорувати атаку по Гуаму, бо це сильно підірве довіру не тільки до подальших обіцянок Трампа, а й до американської дипломатії в цілому.

За словами популярного в США політичного аналітика Фаріда Закарія, Дональд Трамп знову продемонстрував «мистецтво блефу», яке за своє життя застосовував незліченну кількість разів. Військовий удар по Північній Кореї, цілком ймовірно, поповнить список грандіозних обіцянок, озвучених і не виконаних ексцентричним президентом. Зокрема, Трамп обіцяв перенести посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму, оголосити Китай «валютним маніпулятором» і змусити Мексику профінансувати будівництво стіни вздовж кордону з США. Нічого з цього зроблено не було.