facebook.com
mind
Нульовий відлік: куди рухається ринок «автоцивілки»

Нульовий відлік: куди рухається ринок «автоцивілки»

І чому неминуча нова хвиля банкрутств страхових компаній

Цей матеріал також доступний російською
Нульовий відлік: куди рухається ринок «автоцивілки»
Фото Shutterstock

Сегмент обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності продовжує демонструвати зростання. За даними Моторного (транспортного) страхового бюро, за перше півріччя 2017 року страховики уклали понад 3,7 млн договорів ОСЦПВ, що на 4,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Приріст страхових премій у січні–червні 2017 року склав 5,4%, і загальна сума залучених платежів досягла 1,81 млрд грн.

Утім, ростуть не лише надходження, але й збитки. Кількість врегульованих страхових випадків у першому півріччі нинішнього року зросла на 15,7%, майже до 68 000, а сума збитків – більше ніж на 41%, до 917 млн грн.

При цьому страховики налаштовані скептично щодо майбутнього «автоцивілки». Вони всерйоз стурбовані зростанням збитковості, масовим демпінгом, небажанням багатьох гравців переходити на механізм прямого врегулювання, а також гальмуванням процесів з впровадження електронного полісу.

За рахунок чого скорочуються терміни виплат страхових відшкодувань. За даними МТСБУ, на фоні зростання збитків скорочуються і терміни виплат страхових відшкодувань. Наприклад, якщо в ІІІ кварталі 2016 року середній час врегулювання становив 129 днів, то в І кварталі 2017 року – 106 днів. У бюро кажуть, що це пов'язано, перш за все, з активним використанням «європротоколу» при оформленні ДТП.

«За договорами ОСЦПВ за допомогою «європротоколу» врегульовується кожна четверта страхова подія, що дозволяє обійтися без надання довідки з поліції та рішення суду про визнання одного з учасників винним у ДТП», – пояснює Володимир Шевченко, генеральний директор МТСБУ. Так, у січні–травні 2017 року з використанням «європротоколу» було виплачено близько 96,2 млн грн, що на 75,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Позитивно вплинула на скорочення термінів виплат і поява механізму прямого врегулювання (він передбачає, що відшкодування потерпілій стороні виплачує не страховик винуватця, а компанія, в якій автовласник придбав поліс ОСЦПВ), у рамках якого більшість відшкодувань здійснюється протягом 35 днів.

Але механізм прямого врегулювання все ще необов'язковий до застосування, і до нього добровільно приєдналося лише 17 компаній з 54, представлених на ринку ОСЦПВ. «Тому частка збитків, що компенсуються за допомогою прямого врегулювання страховиками, які беруть участь у цьому «проекті», поки що невелика і складає менше 30% (15% за даними МТСБУ. – Авт.)», – розповідає Андрій Перетяжко, глава Української федерації страхування (УФС).

І все ж платіжна дисципліна багатьох страхових компаній – на низькому рівні. Офіційна статистика МТСБУ говорить про те, що більш ніж у двох десятків страховиків терміни врегулювання істотно перевищують згадані 106 днів. У окремих гравців час від дати настання ДТП до дати виплати відшкодування (по збитку, нанесеному майну) становить 145–240 днів, а іноді затягується і до 280–360 днів. Наприклад, у таких СК, як «Галицька», «АСКА», «Евроінс Україна», UTICO, «Інтер-Поліс», «АСКО-Медсервіс», «Київський страховий дім», «Страховий капітал».

Крім того, у деяких страхових компаній нормою стала практика виплат тільки за скаргами клієнтів. Зокрема, за підсумками І кварталу, лідерами за кількістю претензій, що отримало МТСБУ, стали «Оранта» (14 скарг), «Еталон» (15 скарг), «Юнівес» (15 скарг), «Здорово» (16 скарг), «Провідна» (23 скарги), «Київський страховий дім» (25 скарг), UTICO (42 скарги).

Демпінг був і залишається однією з головних проблем ринку «автоцивілки». Навіть компанії з першої десятки не нехтують заниженням цін на поліси ОСЦПВ і виплатою невиправдано високих комісій агентам, до 50% і вище. У зв'язку з цим експерти прогнозують протягом року черговий виток банкрутств і відхід значущих гравців.

Тисне на страховиків збитковість. За оцінками УФС, сьогодні збитковість по ОСЦПВ знаходиться в середньому на рівні 70%. Приблизно півтора року тому вона була ще в межах 55–57%. «А оскільки адмінвитрати зберігаються на рівні 35–40%, виплачуються комісії, до них додаються витрати на бланки полісів, то всі компанії на цьому ринку працюють в мінус», – вважає Андрій Перетяжко.

Провокує зростання збитковості, а також частоти страхових випадків, і застосування «європротоколу». Плюс до всього, страхувальники частіше заявляють дрібні збитки, внаслідок чого навантаження на страховиків постійно зростає.

Почастішали випадки відмов або зниження сум страхових виплат. Несумлінні компанії намагаються уникнути відповідальності, вигадуючи приводи для зменшення розміру страхових виплат або й відмови у грошовій компенсації. «Часто буває, що страховик на свій розсуд встановлює або зменшує суму виплати. Хоча законодавство це забороняє робити без відповідної експертизи, за винятком, коли сторони (страхова компанія і потерпілі) досягли згоди про розмір страхового відшкодування», – наводить приклад Роман Оксанич, керівник практики банківського та фінансового права адвокатського об'єднання SupremaLex.

Серед найпоширеніших «напівзаконних» приводів для відмови юристи називають помилки і неточності в «європротоколі». Насправді вони не можуть бути безумовною підставою для невиплати без додаткового розслідування. Застосовують у якості відмови і факт неподання заяви в триденний термін після настання ДТП, хоча насправді у потерпілого є 30 днів з моменту повідомлення про страховий випадок. Також страховики можуть прискіпуватись до перекручених даних про ДТП, але відмова з цієї причини можлива тільки після додаткової експертизи.

У найближчих планах МТСБУ і страховиків – завершити впровадження електронного полісу ОСЦПВ, що замінить традиційні паперові договори. Робота над системою е-поліса почалася ще на межі 2014–2015 років. Але Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг затвердила Положення про особливості укладання електронних договорів ОСЦПВ лише в лютому 2017 року.

«Фактично, процес на фінішній прямій. Технічна складова готова, за винятком деяких нюансів, пов'язаних з криптографією (шифрування ЕЦП). Щодо правової складової, то всі необхідні нормативно-правові акти знаходяться на узгодженні у відповідних інстанціях. Тому все залежить від регулятора та інших держорганів», – підкреслює  Михайло Назарчук, голова відділу інтернет-маркетингу СК «Арсенал Страхування».

Але навіть за найоптимістичнішими прогнозами, сегмент «автоцивілки» позбудеться від паперових бланків не раніше лютого 2018 року.

Повний перехід до прямого врегулювання – не менш важливе завдання. «У Верховній Раді зареєстрований законопроект, згідно з яким передбачається поширити практику прямого врегулювання на всі страхові події», – каже Володимир Шевченко. Але ця ініціатива припадає пилом у парламенті не один рік, тому страховики вже не вірять, що депутати підтримають такі зміни.

Ринок намагається реалізувати механізм прямого врегулювання в рамках діючої нормативно-правової бази. Ще у квітні 2017 року це питання виносилося на розгляд загальних зборів страховиків – членів МТСБУ. Але для підтримки прямого врегулювання не вистачило голосів.

«Проблема в тому, що далеко не всі розуміють суть цього механізму. Ну, і компаніям, які працюють за принципом фінансової піраміди, він в принципі не потрібен. Проте я дуже розраховую, що ми повернемося до розгляду цього питання на чергових зборах членів бюро восени», – підкреслює Андрій Перетяжко.

Чергове зростання вартості полісів ОСАЦВ стане найболючішою новиною для автовласників. Хоча з початку 2017 року переважна кількість компаній і так збільшили ціну «автоцивілки» на 20–30% у рамках діючих тарифів і коригувальних коефіцієнтів, що впливають на вартість страховок. «Страховики втомилися твердити про те, що існуючі тарифи по ОСЦПВ уже давно не відповідають реаліям. Особливо з огляду на те, що після збільшення ліміту відповідальності (в 2016 році) вдвічі так і не відбулося значного зростання тарифів», – пояснює Марина Авдєєва, заступник голови правління СК «Арсенал Страхування».

Правда, поки що учасники ринку не беруться прогнозувати, коли можна очікувати перегляду тарифів. Але те, що у 2018 році ціни на ОСАЦВ знову виростуть, не викликає сумніву.