Чергове випробування: чим завершаться для економіки України нові протести

Напруження політичної ситуації традиційно серйозно впливає на українську економіку і фінансовий сектор. Активізація протестів цього тижня може стати справжнім випробуванням для української влади, якій доведеться реагувати не тільки на політичні, а й на економічні виклики.

17 жовтня ознаменувалося для України початком чергового протестного циклу. Цього разу в авангарді протесту стоїть позбавлений громадянства Міхеїл Саакашвілі та його партія «Рух нових сил». Перший день протестів у центрі столиці показав, що на відміну від спроб організувати масові мітинги у 2015 і 2016 роках, зараз потенціал акцій істотно вище, хоча він і не дотягує до передмайданної ситуації кінця 2013-го. Розвиток протестів залежатиме від великої кількості факторів, але вже зараз зрозуміло, що в останній квартал року сплеск заворушень не може не відбитися на діловому сегменті та макроекономічних показниках країни.

Що відбувається? Міхеїл Саакашвілі ініціював всеукраїнську акцію протесту, заручившись підтримкою громадських організацій. У перший день в акції взяло участь близько 5000 осіб. Влада при цьому вивела на вулиці декілька тисяч правоохоронців. У результаті сутичок постраждало мінімум чотири людини, був побитий народний депутат України Олег Барна, відбулася бійка між нардепом Володимиром Парасюком і керівником Управління держохорони Валерієм Гелетеєм, правоохоронці застосували спецзасоби. Наступна активна фаза протесту планується в четвер.

Хто в авангарді? Крім партії Саакашвілі, в акціях протесту беруть участь ВО «Свобода» Олега Тягнибока, Громадський рух «Хвиля» Віктора Чумака, партія «Альтернатива» Єгора Фірсова, партія «Демократичний альянс» (Василь Гацько та Вікторія Пташник), «Самопоміч» Андрія Садового, «Національний корпус» Андрія Білецького та партія «5.10» Геннадія Балашова. Компанія вкрай різношерста і поки без явного центру управління, хоча Саакашвілі зберігає публічне лідерство. Примітно, що протести проходять без явної участі фінансово-промислових груп, що не виводить політичне протистояння в площину економічних баталій. Жоден успішний протест в Україні без цього не обходився. У всякому разі, поки.

Чого вимагають протестувальники? Цього разу вимоги мітингувальників виявилися вельми конкретними при зовнішній хаотичності процесу. Принаймні якщо говорити про формальні претензії до влади. Йдеться про створення антикорупційного суду, запровадження пропорційної системи на наступних виборах і негайне скасування депутатської недоторканності (раніше йшлося про роботу цієї норми з 2020 року). Варто відзначити, що, незважаючи на суспільний запит, організатори мітингу не висувають на перший план скасування пенсійної, освітньої та інших непопулярних реформ і поки не форсують тему відставки уряду.

Що тепер? Окреслені вимоги може прийняти тільки Верховна Рада України, але президент Петро Порошенко, який оперативно прореагував на протести, може зняти з себе відповідальність за виконання вимог завдяки браку голосів у парламенті. З огляду на те, що кожне питання вкрай дискусійне і зачіпає інтереси не лише влади, а й опозиції, потрібної кількості голосів дійсно може не набратися.

Як відреагувала влада? Якщо президент висловив готовність піти на поступки влади, принаймні у питанні зняття недоторканності, то прем'єр Володимир Гройсман був набагато категоричнішим. Коментуючи протести під Верховною Радою, він заявив, що виступає проти тих, хто «руйнує країну всередині». Природно, Гройсман розуміє, що протести можуть скорегувати саме його плани. Зокрема, на пакет законопроектів, які уряд планував прийняти цієї осені.

Чи триватимуть протести? Так, з огляду на те, що учасники мітингу розташувалися з наметами на вулиці Грушевського, мінімум на тиждень організаційних сил у опозиції вистачить. Далі все залежатиме від дій влади і правоохоронців. Досвід Майдану показав, що навіть млявий протест завжди може отримати новий імпульс до розвитку з тих чи інших причин. Крім того, Верховна Рада виступатиме головним ньюсмейкером найближчими декількома днями й тим самим визначить вектор розвитку протесту.

Як це позначиться на фінансовому секторі? В останні кілька тижнів гривня веде відчайдушну боротьбу з доларом і змогла зміцнитися нижче психологічної позначки в 27 грн/$. Зараз же політична нестабільність може спровокувати чергову хвилю паніки і спекуляції й нанести ще один удар по національній валюті.

Чи вплинуть протести на співпрацю з МВФ? Тут все залежатиме від дій влади. У фінансовому вираженні до кінця цього року Україна має виплатити в рахунок погашення зовнішнього боргу $1,1 млрд і обслуговування – $1,47 млрд. Це досить великі гроші і серйозний іспит для влади в рамках співпраці з Фондом. У разі погіршення політичної ситуації сподіватися на отримання швидких траншей буде вкрай складно.

Утім, як стало сьогодні відомо за підсумками переговорів з керівництвом МВФ у Вашингтоні міністра фінансів Олександра Данилюка, Міжнародний валютний фонд категорично відмовився змінювати раніше погоджені з урядом України умови визначення ціни газу для населення на опалювальний сезон 2017–2018 років, що має призвести до її підвищення на 17,6%. Український уряд вимогу МВФ виконувати поки не збирається і має намір залишити ціну газу на теперішньому рівні до 1 квітня наступного року. Ця позиція, а також невиконання Україною ще цілої низки умов, робить практично неможливим продовження виділення кредитних коштів. А протести в центрі столиці можуть остаточно заморозити співпрацю з Фондом, враховуючи, наскільки складно проходять переговори за поточним траншем. Принаймні до кінця цього року.