facebook.com
mind
«Усе йде за планом»: про що говорив прем'єр Гройсман на підсумковій прес-конференції
Спецпроект

Аграрна реформа

Проект реалізує Mind спільно з громадським об’єднанням «Інтерньюз-Україна», за підтримки Посольства Фінляндії в Україні

«Усе йде за планом»: про що говорив прем'єр Гройсман на підсумковій прес-конференції

І чого чекати від роботи Кабміну в 2018 році

Цей матеріал також доступний російською
«Усе йде за планом»: про що говорив прем'єр Гройсман на підсумковій прес-конференції
Фото УНIАН

Минулої п'ятниці, 22 грудня, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман провів підсумкову прес-конференцію, присвячену результатам роботи уряду в році, що минає. Судячи з тез прем'єра, очікувати різких кроків від влади у передвиборний рік навряд чи варто: економічна модель рухатиметься за «шахматкою» останніх трьох років. Mind проаналізував основні тези глави Кабміну на предмет їх відповідності реальній ситуації і в контексті того, які проекції закладає уряд на наступні 12 місяців своєї роботи.

Майже півторагодинна прес-конференція Володимира Гройсмана пройшла в консервативному для сучасної України дусі. Багато слайдів, цифр, відсилань до минулих років і старих тез, які кочують із виступу в виступ. Прем'єр упевнений в тому, що країна рухається в правильному напрямку і демонструє досить високі результати. На тлі відсутності альтернативного порядку денного і чітких меседжів від опозиції, це дає йому підстави будувати аналогічні плани і на наступний рік. У пріоритеті так само агросектор, енергетична безпека і боротьба за зростання номінальної заробітної плати.

Додаткова вартість – перш за все. Ключова теза прем'єра – країна повинна боротися за додану вартість. З цим складно сперечатися, особливо з огляду на хронічну сировинну орієнтованість української економіки. Ось тільки драйвери для зростання доданої вартості прем'єр чомусь бачить в аграрному секторі, який апріорі не вельми високотехнологічний.

Як приклад Володимир Гройсман озвучив цифру в 4 млрд грн – саме стільки вперше виділено на підтримку тваринництва в Україні. Згадав він і нинішній розвиток сільгоспмашинобудування. При цьому абсолютно не торкнувся теми стагнації вітчизняного машинобудування та літакобудування, які свого часу генерували найбільшу додану вартість у країні. А на тлі проблем ЗАЗу, «Південмашу» і «Антонова» ця тема особливо актуальна.

3200 грн – це лише початок. Особливу увагу Гройсман приділив зростанню мінімальної заробітної плати – з відсиланням до резонансного рішення про підвищення «мінімалки» до 3200 грн. У наступному році Кабмін планує збільшити цей показник до 3723 грн. Це в черговий раз показує прихильність влади статистичним показникам: досвід підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн показав, що збільшення цього параметра не особливо пов'язане зі зростанням реальних доходів українців.

Аналогічна ситуація – і з середньою заробітною платою. Прем'єр з оптимізмом говорить про можливість наблизити рівень середньої зарплати до 10 000 грн вже в наступному році, абсолютно не враховуючи зріз по регіонах і галузевий розподіл. Адже суть соціально-економічної політики держави повинна полягати не в оновленні даних Держстату, а в підвищенні вартості праці громадян і розширенні їхніх трудових прав. Але поки що більше половини економіки знаходиться в «тіні», говорити про це не доводиться.

Валютна несподіванка. Прем'єр не згоден з тим, що в країні існують серйозні валютні ризики на 2018 рік. Мовляв, закладена в бюджеті цифра в 29,3 грн за долар – суто технічна. Реальні ж показники залежатимуть від темпів впровадження реформ та економічного зростання. З огляду на досвід останніх років, варто зазначити, що спекулятивна і сезонна складові вносять в котирування гривні часом набагато більші корективи, ніж бюджетні «маяки». Навряд чи в 2018 році в цьому плані щось радикально зміниться.

Земельній реформі – бути? Найважливіша теза Гройсмана – актуалізація теми земельної реформи. Прем'єр дав зрозуміти, що виступає за вільний оборот земель, але тільки серед дрібних фермерів, а не великих корпорацій. «Я за те, щоб фермер володів землею, щоб мав доступ до кредитних ресурсів, щоб була робота в селі», – упевнений прем'єр. Але без деталізації у вигляді профільного закону ці меседжі не мають жодної політичної й економічного ваги. Поки що, чим менше публічності в земельних питаннях, тим більше чуток і спекуляцій народжується на цю тему. При цьому цікаво, як прем'єр збирається розділяти дрібних фермерів і великі компанії, з огляду на те, що в українському законодавстві існує тисяча і одна цілком легальна схема обходу будь-яких статутних та інших обмежень.

І знову тема «литовців». Висловився Гройсман і стосовно болючої для суспільства теми нерозмитнених автомобілів. Але максимально абстрактно. Правила повинні бути одні для всіх. Безпека і порядок – понад усе. Мита – потрібно обговорювати. Але, на жаль, дискусія на таких позиціях ведеться вже давно. При цьому дуже не вистачає спільного бачення влади щодо вирішення цієї проблеми. І підсумкова прес-конференція могла б стати цілком вдалим моментом для озвучування цієї позиції. Поки ж очевидно, що влада не знає, що робити з проблемою «литовців», яка перекочовує в новий 2018 рік у статусі невирішеної.

Резюме. Сенсації від виступу Володимира Гройсмана на підсумковій прес-конференції ми не отримали. Нової економічної політики, принципово нового курсу в 2018 році чекати не варто. Для цього немає ні внутрішнього запиту, ні зовнішніх умов. Отже, з огляду на нестабільність настроїв у суспільстві, влада буде максимально уникати різких рухів, особливо в умовах передвиборного 2018 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті