Нумо, хлопці, працювати: які важливі для економіки країни закони розгляне Рада цього тижня
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Нумо, хлопці, працювати: які важливі для економіки країни закони розгляне Рада цього тижня

І чи всі із запланованих парламентом на розгляд економічних законопроектів спрямовані на покращення життя українців

Цей матеріал також доступний російською
Нумо, хлопці, працювати: які важливі для економіки країни закони розгляне Рада цього тижня
Фото УНIАН

Цього тижня парламент розгляне низку важливих для економіки країни законопроектів. Депутати вкотре спробують проголосувати за бізнес-омбудсмена та врешті-решт прийняти порядок денний своєї роботи на всю сесію.

Також ймовірно, що парламентарі терміново ухвалять законопроект із змінами до Кримінально-процесуального кодексу, оскільки завдяки попереднім змінам і так званим «поправкам Лозового», в Україні створилася небезпечна ситуація з судово-медичною експертизою і похованням небіжчиків.

Таке ставлення до законотворчої діяльності дуже характерне для українських законодавців, які нехтують ґрунтовною юридичною роботою над важливими документами. І не тільки вони, але й лобісти профільних галузевих законопроектів. Один з таких прикладів – у нашому огляді важливих економічних законопроектів, що будуть розглянуті на поточному тижні – з 13 по 16 березня. 

Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку

  • Номер і дата реєстрації. 0163 від 29.09.2017.
  • Автор. Президент України Петро Порошенко.
  • Альтернативні законопроекти. Відсутні.
  • Етап. Готується на голосування «за основу та в цілому».

Ціна питання. $150 млн.

Зміст. Законопроект дозволить отримати Україні від МБРР фінансування через державний Укрексімбанк для поліпшення доступу експортно-орієнтованих малих і середніх підприємств до довгострокового фінансування. Фінансування для проектів – на два роки, для поповнення обігових коштів – до шести місяців.

Хто виграє. Підприємства малого і середнього бізнесу, що працюють на експорт, Укрексімбанк.

Хто програє. Держава, яка бере на себе ризики, у випадку, якщо Укрексімбанк не зможе виконувати зобов’язання за кредитом.

Позиція парламентських юристів. Позитивний висновок.

Прогнозована позиція фракцій. Ратифікація буде підтримана більшістю.

Шанс на прийняття. Високий.

Оцінка Мind. Позика МБРР на суму $150 млн під гарантії України до 35 років з 4,5-річним пільговим періодом – це, безумовно, вигідна угода. Проте адміністративна процедура отримання коштів та звітність можуть бути складними для представників малого та середнього бізнесу. Особливо враховуючи тіньову складову бізнесу більшості українських підприємств. Також виникатиме питання прозорої політики Укрексімбанку щодо інформування та оформлення кредитів для МСБ – за якими критеріями відбиратимуться підприємства.

Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів)

  • Номер і дата реєстрації. 1910 від 02.02.2015.
  • Автор. Оксана Продан та ін.
  • Альтернативні законопроекти. Відсутні.
  • Етап. Готовий до другого читання.

Ціна питання. 120 млн грн надходження до бюджету – за оцінкою авторів законопроекту.

Зміст. Пропонується зменшити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування стосовно операцій з ювелірними виробами з 10% вартості основного дорогоцінного металу до 2% (в редакції першого читання – 1%).

Хто виграє. Підприємства, що працюють на ринку ювелірних виробів.

Хто програє. Теоретично, державний бюджет – від зменшення надходжень. Хоча лобісти законопроекту обіцяють, навпаки, збільшення відрахувань, оскільки підприємства запрацюють і податкові надходження зростуть.

Позиція парламентських юристів. Принципові зауваження суто юридичної неузгодженості документу.

Прогнозована позиція фракцій. БПП, НФ, «Батьківщина»  – «за» (автори законопроекту), решта фракцій і груп – залежить від здатності лобістів домовитися.

Шанс на прийняття. Високий.

Оцінка Мind. Лобістський законопроект, за яким стоїть Союз ювелірів України та гравці ринку ювелірних виробів. Незалежно від його наслідків, звертає на себе увагу низький юридичний рівень підготовки документу – автори заплутались у владних повноваженнях органів державної влади. Якщо зауваження юристів не будуть усунуті, автори самі собі зроблять ведмежу послугу – отримають на виході непрацюючий документ. Загалом законопроект критично не впливає на державний бюджет і теоретично дійсно може пожвавити розвиток ювелірної промисловості в Україні. У 2013 році в Україні оброблювалося 46 тонн золотих ювелірних прикрас. До того ж слід зауважити, що слабкість ювелірної промисловості в країні не дозволяє вирішити і питання хижацького видобутку та незаконного вивезення необробленого бурштину закордон.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію»

  • Номер і дата реєстрації. 7123 від 19.09.2017.
  • Автор. Кабмін.
  • Альтернативні законопроекти. Відсутні.
  • Етап. Готовий до першого читання.

Ціна питання. Неможливо навіть приблизно вирахувати фінансові наслідки прийняття законопроекту, оскільки він прямо впливає на питання безпеки і якості життя громадян.

Зміст. У проекті вносяться зміни до 127 (!) законодавчих актів. У цих змінах із низки документів вилучаються норми щодо обов’язковості додержання екологічних та інших стандартів та встановлюється добровільність застосування відповідних стандартів або взагалі вилучаються будь-які посилання на «стандарти» із заміною цього терміну на терміни «норми», «вимоги» тощо.

Хто виграє. Недобросовісні підприємства різних сфер діяльності, що отримають можливість знижувати якісні характеристики товарів та послуг з точки зору безпеки споживачів, таким чином мінімізуючи власні витрати.

Хто програє. Громадяни країни, споживачі.

Позиція парламентських юристів. Системні зауваження, що мають бути враховані.

Прогнозована позиція фракцій. Законопроект підтримує більшість, проти може виступити «Опозиційний блок».

Шанс на прийняття. Високий.

Оцінка Мind. Уряд, як завжди, замість глибокого аналізу та врахування всіх можливих «за» та «проти» одним махом скасовує механізми державного контролю щодо безпеки цілої низки товарів та послуг, виробничої діяльності підприємств. Більше того, в багатьох випадках така «лібералізація», як слушно відзначають парламентські юристи, йде за межі європейських вимог і стандартів. Подібні механістичні дії можуть призвести до негативних наслідків, які ми вже спостерігаємо, наприклад, на ринку харчових продуктів у частині якості продукції та повної безконтрольності суб’єктів господарювання на ньому. Так, за заявою начальника управління Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві Олега Рубана, не менше 30-50% продуктів харчування в Україні є фальсифікованими та можуть викликати хвороби чи отруєння.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті