Розбір польоту фантазії: що ховається у законопроектах «Весни реформ»

Розбір польоту фантазії: що ховається у законопроектах «Весни реформ»

Які новації закладено в ці документи і наскільки вони життєздатні в сучасних економічних та політичних умовах

Этот текст также доступен на русском
Розбір польоту фантазії: що ховається у законопроектах 	«Весни реформ»
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, міністр фінансів Олександр Данилюк, заступник міністра фінансів Сергій Марченко (справа наліво) на засіданні Верховної Ради України
Фото УНIАН

31 січня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час урядового засідання анонсував пакет з 35 законопроектів, об’єднаних під загальною назвою «Весна реформ». Ухвалення цих документів, на переконання голови Кабміну, має забезпечити зростання ВВП країни до 5–7% на рік. Основний акцент у презентованій Гройсманом програмі зроблений на дерегуляції та поліпшенні бізнес-клімату, захисті прав підприємців, спрощенні доступу бізнесу до фінансування і стимулюванні інновацій.

Більш детально ознайомитись з урядовими ініціативами можна у нашому попередньому матеріалі. Тепер же Mind пропонує читачам більш детальний аналіз. Ми розпочинаємо цикл публікацій, у яких, окрім змісту запропонованих законопроектів, їхніх лобістів, економічного підгрунтя, даємо власну суб`єктивну оцінку цим документам.

Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена

Номер і дата реєстрації. 4591 від 05.05.2016

Автор. Кабінет міністрів України.

Етап. Прийнято в першому читанні 31.05.2016. Включено до порядку денного 03.10.2017.

Ціна питання. 10 млрд грн на рік – прогнозований економічний ефект «врятованих» грошей, якщо відштовхуватися від поточних результатів діяльності існуючої Ради бізнес-омбудсмена. Фінансування структури здійснюється коштом  країн-донорів.

Зміст. Законопроект регламентує функціонування в Україні інституту бізнес-омбудсмена, тобто офіційної особи, яка матиме повноваження захищати інтереси бізнесу перед державою. В країні вже діє Рада бізнес-омбудсмена, яка впроваджена постановою Кабінету міністрів від 26.11.2014 р. № 691.

Формально необхідність прийняття окремого закону передбачена Меморандумом про взаєморозуміння щодо підтримання української антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року між Кабінетом міністрів України та міжнародними і українськими бізнес-організаціями.

Хто виграє. Приватні підприємці незалежно від розміру бізнесу. Уряд матиме ще один привід поставити собі «плюсик», звітуючи перед західними партнерами.

Хто програє. Теоретично посилиться «головний біль» бюрократичного апарату держави, що чинить перепони для розвитку підприємництва.

Прогнозована позиція фракцій. Законопроект теоретично влаштовує всі фракції.

Шанс на прийняття. Високий, проте законопроект не має яскраво виражених лобістів, які б пришвидшували його прийняття.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Mind. Інститут бізнес-омбудсмена існує у багатьох країнах і довів свою ефективність. В Україні він матиме радше символічну роль, оскільки повноваження звужені до можливостей звертатися напряму до вищих посадовців країни і то лише за обмеженим графіком.

Суттєвого впливу на економічні реформи в Україні закон не матиме, у кращому випадку додасть балів Україні в міжнародних рейтингах. Проте як додатковий важіль впливу на владу та канал комунікації з нею, закон про бізнес-омбудсмена безумовно є корисним.


Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб'єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб'єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Номер і дата реєстрації. 7326 від 20.11.2017

Автор. Народний депутат Кіраль С.І. («Самопоміч») та інші.

Етап. Готується до першого читання.

Ціна питання. Неможливо прорахувати конкретний економічний ефект, проте варто очікувати зменшення надходжень до державного бюджету від штрафів. Відповідно підприємці мають можливість зберегти кошти.

Зміст. Закон вносить зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю України, Про державну службу, Про торгово-промислові палати в Україні. Ці зміни у комплексі спрямовані на посилення відповідальності посадових осіб, які здійснюють державний контроль за діяльністю підприємців, розширює випадки їхньої відповідальності, посилює штрафні санкції.

Поряд з цим закон розширює повноваження самоврядних консультативно-дорадчих органів при органах влади в частині складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Хто виграє. Приватний бізнес, самоврядні громадські організації (наприклад, спостережні ради) при органах державної влади, торгово-промислові палати.

Хто програє. Посадові особи – чиновники, що здійснюють державний контроль за суб’єктами господарювання, а також державні службовці, які отримають додатковий пункт перевірки на наявність вчинення адміністративних правопорушень.

Прогнозована позиція фракцій. Більшість фракцій підтримає законопроект.

Шанс на прийняття. Середній. Законопроект перебуває на початковій стадії парламентського розгляду і тільки готується до першого читання. Все це знижує шанси на його прийняття. Плюс варто очікувати спротиву представників виконавчої влади.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Mind. Законопроект має певне популістичне забарвлення, оскільки деформує правове поле в бік суб`єктів господарювання, безапеляційно представляючи державу та її представників як носіїв негативного впливу. Це дискусійне питання, враховуючи, що представники бізнесу на будь-якому рівні іноді неправомірно зловживають послабленням державного контролю.

Мають місце випадки, коли самоврядні громадські організації при державних установах зловживають повноваженнями і використовуються як майданчики для лобізму та тиску на чиновників. Законопроект потребує громадського обговорення та збалансованої оцінки.


Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб'єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів

Номер і дата реєстрації. 7373 від 07.12.2017.

Автор. Продан О.П. та колектив.

Етап. Готується до першого читання.

Ціна питання. Неможливо прорахувати конкретний економічний ефект, проте варто очікувати збільшення надходжень до державного бюджету від штрафів, але ця сума менше статистичної похибки. У той же час закон матиме стимулюючу роль для розвитку бізнесу і як наслідок збільшення надходжень до бюджету від податків.

Зміст. Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає посилення адміністративної відповідальності посадових осіб у сфері роботи дозвільної системи (ліцензування, видача дозволів суб’єктам господарювання).Поряд з цим розширюється коло осіб, які мають право складати відповідні протоколи, головним чином за рахунок представників громадськості.

Хто виграє. Підприємці.

Хто програє. Умовно «програють» державні службовці в системі дозвільної системи, відповідальність яких посилюється.

Прогнозована позиція фракцій. Більшість фракцій підтримає законопроект.

Шанс на прийняття. Середній. Законопроект перебуває на початковій стадії парламентського розгляду і тільки готується до першого читання. Усе це знижує шанси на його прийняття.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Mind. Закон має позитивний для бізнесу зміст, але не має вагомого впливу на покращення економічної ситуації в країні і носить «косметичний» характер.


Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

Номер і дата реєстрації. 7473 від 29.12.2017

Автор. Кабінет міністрів України.

Етап. Готується до першого читання.

Ціна питання. Впровадження нових спрощених механізмів контролю теоретично знизить витрати держави і суб`єктів ЗЕД на адміністрування. 

Зміст. Законопроект має системний характер і впроваджує інститут авторизованого економічного оператора – підприємства експортера або імпортера, яке б мало вищий ступінь довіри з боку митниці, і як наслідок – пільги та спрощення при митному оформлені товарів.

Новація є усталеною практикою європейських митниць. Закон підготовлено відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Хто виграє. Українські суб`єкти зовнішньо-економічної діяльності.

Хто програє. Законопроект не має відвертих супротивників.

Прогнозована позиція фракцій. Більшість фракцій підтримає законопроект.

Шанс на прийняття. Середній. Законопроект перебуває на початковій стадії парламентського розгляду і тільки готується до першого читання. Усе це знижує шанси його прийняття.

Альтернативні законопроекти. Відсутні

Оцінка Mind. Законопроект, хоча і спрощує митне оформлення, сам досить великий і переобтяжений нормами, що може ускладнювати для суб`єктів ЗЕД митні процедури. Потребує вивчення і конкретний зиск та ефективність запропонованих процедур – чи не були вони викривлені і ускладнені порівняно з країнами ЄС.

Більше того, у перехідних положеннях законопроекту визначено, що у перший рік дії закону «пільговиків» може бути не більше 10, а у другий рік – 50. Таким чином закон, навіть у випадку його прийняття, найближчим часом не матиме впливу на економіку України. До того ж обмежена кількість пільгових дозволів створює передумови для корупції, хоча профільний комітет парламенту такого ризику не вбачає.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло