Уроки трагедії в Аризоні: чи є майбутнє у безпілотників Uber

Uber досі є непублічною компанією, отже достеменно стверджувати, наскільки боляче по капіталізації бренду вдарила трагедія в Арізоні, внаслідок якої загинула жінка-пішохід, поки що важко. Але з неофіційних джерел відомо, що інцидент такі зачепив ринкову репутацію Uber, чим істотно пришвидшив одну з найбільших угод компанії з продажу нею свого бізнесу на азійському ринку. Бенефіціаром цієї угоди, закриття якої станеться за кілька місяців, є найбільший регіональний конкурент Uber – малайзійська компанія Grab, йдеться у повідомленні Reuters від 25 березня 2018 року.

Декларації про наміри з’явилися недарма, адже призупинення випробувань безпілотного електрокара істотно підриває оптимізм власників Uber перед виходом на перше IPO, заплановане на 2019 рік.

Попри катастрофічні збитки у більшості країн світу, де Uber давно опинився провідним логістичним оператором і перевізником, компанія невпинно набирала оберти саме за рахунок того, що грань між її логістичним і ІТ-бізнесом є доволі аморфною. Коефіцієнт S&P (вартість-виручка) Uber традиційно був на порядок вищий, аніж у інших глобальних гравців. І все завдяки тому, що компанія кваліфікується не як транспортний оператор, а саме як фінтех-стартап.

Тривалий час позабіржова оцінка компанії, яка напередодні сягнула майже $70 млрд, зростала саме на хвилі очікуваного прориву в технологіях, що дозволили б на 80% скоротити собівартість експлуатації транспорту за рахунок скасування видатків на пальне та водійську працю. Якщо з переходом на безпаливні технології у компанії, начебто, все гаразд, то в частині запровадження автопілотів несподівано виникла проблема.

Що сталося в Аризоні? Так, 19 березня 2018 року під час випробувань безпілотник Uber моделі Volvo XC90 на швидкості 65 км/год збив жінку-пішохода, яка внаслідок зіткнення загинула. Це перша людська жертва безпілотників попри близько 20 млн км пробігу по території США, як порахували аналітики Morgan Stanley.

У відповідь не лише Uber, а й Toyota заявили, що призупиняють на невизначений термін випробування безпілотних електрокарів у реальних умовах до завершення офіціального розслідування причин трагедії.

Попри те, що пішохід грубо порушував правила безпеки – перетинав двосмугову автодорогу в нічний час на погано освітленій ділянці, у місці, де не було передбачено пішохідного переходу – аварія викликала чимало запитань саме до надійності системи керування ризиками безпілотного транспорту.

Судові інженери з Wexco International, які моделюють аварійні ситуації, запевнили, що пішохід з’явився у полі зору камери безпілотника щонайменше за дві секунди до інциденту. Цього достатньо, щоб на швидкості 65 км/год 95% водіїв встигли активувати гальма й уникнути трагедії. Однак бортовий комп’ютер цього не зробив. Автомобіль не змінив ані траєкторії, ані швидкості руху.

Причини можуть бути лише дві: помилка лазерного сенсора або дисфункція бортового комп’ютера, який визначає сторонні ризики, запевняє Майк Ремсі, експерт дослідницького центру з розробки та тестування безпілотних транспортних систем Gartner Inc. Система забезпечує контроль у радіусі щонайменше 100 м у межах траєкторії руху. При цьому система бачить уночі навіть краще, ніж удень, наголошує він у коментарі для Bloomberg.

How it works? Транспортні автопілоти розробляють лише декілька компаній у світі. Технологія включає алгоритм розпізнавання зображень із камери з високим рівнем світлочутливості та лазерним сенсором. Камери передають зображення на бортовий комп’ютер, який обробляє їх на предмет, так би мовити, «стоп-знаків». Система змушує двигун пригальмовувати або уповільнюватися, залежно від місцезнаходження «стоп-знаку», а також зупиняє двигун в конкретних GPS-точках.

Кейс Uber продемонстрував, що система не реагує на ризики миттєво. Експерти Wired зазначають, що система в інтересах мінімізації навантаження на процесор обчислює траєкторію лише рухомих об’єктів, а об’єкт, який різко розпочав рух, перетворившись з нерухомого на рухомий, для системи розпізнавання автопілота на якусь мить втрачає «контрастність».

Отже, одна з проблем, яка гальмує широке впровадження автопілотів, це нестача потужності систем комп’ютерної обробки зображень, зроблених на певній швидкості руху.

Чому прогрес не спинити? Відлік жертв, які загинули під колесами автомобілів, розпочався з інциденту, що стався в Лондоні 1896 року. Максимальна швидкість автомобіля тоді становила 7-9 км/год. Водій автівки навіть не був покараним за смерть пішохода, адже трагедія була визнана саме наслідком невпинно набираючого оберти прогресу, а не людського фактору.

Перша загибель під колесами електрокара сталася трьома роками згодом, але вже у Нью-Йорку. За кожним разом обурена публічність на всіх шпальтах закликала повернутися до добрих старих кебів (хоча під колесами кінних упряжей люди, як відомо, так само гинули). Проте невдовзі галас вгамувався, адже розвиток прогресу було визнано невпинним. А прогрес, як і мистецтво, передбачав жертви.

Мабуть, у випадку з пішоходом-порушником в Арізоні вийде так само. І, попри відчутний «переляк» розробників, ніхто не зупинятиметься в розвитку безпілотних технологій, а по мірі наближення до ІРО акції Uber лише набуватимуть ваги.