mind
Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Українські економісти – про очікування Світового банку

Цей матеріал також доступний російською
Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція
Фото Shutterstock

Світовий банк (СБ) зберіг свій прогноз щодо зростання українського ВВП у 2018 році на рівні 3,5%. Про це 10 квітня заявив Фарук Кхан, провідний економіст представництва Світового банку (СБ) в Україні, Білорусі та Молдові під час презентації нового економічного огляду і макроекономічного прогнозу для України. Разом з тим, за його словами, таке зростання буде можливим лише за умови проведення всіх необхідних реформ. Серед найголовніших Фарук Кхан назвав створення антикорупційного суду, введення ринку землі, приватизацію державних підприємств і реформування корпоративного управління в держбанках. «При проведенні всіх цих реформ економіка [України] може рости на 4% у 2019-2020 роках», – відзначили у Світовому банку. Якщо ж реформи загальмують, то Україні не варто розраховувати на зростання ВВП більше 2%, вважають експерти СБ.

При цьому, інфляція в Україні, за словами економіста офісу СБ Анастасії Головач, може скласти 10%, що вище за попередні прогнози НБУ (9,9%). Причиною для інфляційного стрибка слугуватиме збільшення мінімальної зарплати і рівня оплати праці держслужбовців.

Українські економісти на прохання Mind проаналізували ці очікування і розповіли, з якими основними ризиками належить зіткнутися в нинішньому році.

Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Григорій Кукуруза, економіст IMF group Ukraine:

Основний посил Світового банку дуже простий: якщо Україна не хоче мати справу з дефолтом після 2019-го року, коли лише фіксовані виплати за зовнішнім боргом сягнуть в середньому $6,5-7 млрд, потрібні термінові реформи і прискорення темпів економічного зростання хоча б до 5-6%. При цьому, найімовірніше, ми також будемо зобов'язані обслуговувати і ВВП-варранти, виплати за якими до 2025-го зафіксовано на рівні 1% ВВП (від $1,2 млрд до $1,7 млрд).

Очевидно, що країна гостро потребує збільшення припливу валюти на рівні хоча б $3-4 млрд, для чого необхідний політичний курс на реформи, підкріплений дійсно структурними змінами, а не переглядом методології перерахунку пенсій (що, до речі, абсолютно правильно, але несуттєво).
 
Якщо детально розглянути прогноз Світового банку на 2018 рік, то ми побачимо, що прискорення економічного зростання не прогнозується: 3,5% – це показник минулого року, скоригований на одномоментні втрати від блокади ОРДЛО (1%). Загальна інфляція оцінюється у 10-11%. Зростання доходів держбюджету при цьому заплановане на 16,07%. Дельту в 1,2% ВВП (а то й більше) – доведеться закривати збільшенням дефіциту бюджету, що при встановлених бюджетом 2,5% автоматично викидає нас за Маастрихтські норми і вимоги МВФ (3%).

Виконання держбюджету-2018 зажадає істотних зусиль з боку уряду і Національного банку, керівництво якого продовжують звинувачувати в збереженні високої облікової ставки, не звертаючи уваги на те, що саме завдяки цьому зберігається курсова стабільність.

Очевидно, що підтримувати податок на виведений капітал, введення якого в перший рік може привести до недонадходжень до бюджету в розмірі 20-25 млрд грн, ані Світовий банк, ані МВФ не стануть.

Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:

Цього року вся світова економіка покаже зростання близько 4%, у той час як економіка України, згідно з держбюджетом, повинна була показати 3%. І я вважаю, що цей прогноз – у 3% – був відносно реалістичним.

Тим часом, є низка потенційних ризиків.

Один з них – стан зовнішніх ринків. Українська економіка – експортозалежна, половину свого ВВП вона отримує саме за рахунок експорту, здебільшого сировинного. Причому, країна продає за кордон не енергетичну сировину – нафту, газ – яка дозволяє отримувати значні доходи, а примітивний недорогий експорт: метали, а також зерно та інші продовольчі продукти. У сучасному світі неможливо бути сильною державою, маючи подібного роду спеціалізацію.

На цей рік в умовах серйозних геоекономічних зрушень – торгова війна США і Китаю, проблеми в стосунках США з ЄС, ЄС з Китаєм, Росії з ЄС і США – можна припустити, що ситуація на сировинних ринках буде погіршуватися. Відповідно, й українська економіка опиниться в несприятливій ситуації. Якщо ж зовнішні ринки сприятимуть, то вона зможе нехай слабо, але зростати.

Другий потенційний ризик, який може призвести до зниження і без того скромних темпів зростання економіки України – неможливість її стимулювання монетарними методами. НБУ продовжить утримувати облікову ставку на високому рівні. Внутрішнє споживання залишатиметься млявим, а бізнес не отримає доступу до дешевих кредитів. Чекати змін на цьому фронті в 2018 році навряд чи варто. Отже, й економічне зростання опиниться під загрозою.

Третій ризик – популізм українських політиків, який вкрай негативно впливає на збільшення додаткових витрат державного бюджету. Приплюсуйте до цього колосальний рівень корупції і тотальне розкрадання, які теж не додають балів економічному зростанню.

Стимулювати українську економіку фіскальними методами теж немає особливої ​​можливості, оскільки країна живе в умовах дефіциту держбюджету – фіскальний простір відсутній як такий.

Виходячи з цього, реальне зростання буде меншим за 3%. Якщо не станеться дива і не почнуть реалізовуватися економічні реформи.

Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Іван Угляниця, фінансовий експерт:

Прогноз Світового банку – це, скоріше, заява із розряду чергового нагадування, що непогано було б робити хоча б якісь реформи, щоб почати вибиратись із економічного болота, в якому Україна знаходиться останні 10 років. Оскільки далі в заяві говориться, що за нинішнього стану речей важко очікувати зростання вище за 2%. Очевидно, що, як і в попередні роки, єдина ставка державного менеджменту щодо якогось прискорення економіки – це зовнішні ринки та ресурси.

Інфляція в Україні – це як квантова фізика, коли спроби виміряти певні величини та стани часток діють на самі частки. Так само, коли постійно перетасовується споживчий кошик, та й сам вміст/пропорції споживання в ньому викликають багато запитань, то коливаються й інфляційні показники. Навіть якщо абстрагуватися від технічного питання вимірювання інфляції, то все одно державні органи занадто оптимістичні в своїх заявах щодо її зниження та приведення до однозначного рівня.

Основний драйвер інфляції останніми роками – це регульовані ціни і тарифи, які держава постійно підвищує, і вони впливають на решту цін у ланцюгу. Аналогічно, з іншого боку, зростання частки держави в економіці з точки зору кількості зайнятих осіб, необхідність якось рятувати купівельну спроможність населення, яка постійно руйнується ростом регульованих тарифів і цін, перманентне очікування чергових або позачергових виборів та роздача різноманітних обіцянок підігріває зростання цін і в комерційному секторі, і з боку попиту на додачу до зростання матеріальних витрат.

Разом з тим слід зазначити, що зниження інфляції в сучасних українських реаліях не означатиме оздоровлення економіки, а є просто відображенням продовження стагнації та низького попиту, зниження купівельної спроможності населення, песимістичних очікувань як громадян, так і бізнесу.

Прогнози і реалії: наскільки зросте ВВП України та якою буде інфляція

Ерік Найман, керуючий партнер Capital Times Investment Company:

При проведенні необхідних реформ багаторічне реальне економічне зростання України складатиме  5-8%. Зростання на рівні 3,5% відображає відсутність або слабкість необхідних реформ у першому півріччі 2018 року. Тоді можна буде додати 2,5% першого півріччя і 4,5% на розгоні в другому півріччі, щоби вийти на середньорічний темп 3,5%.

Чи є підстави для такого прискорення? Без реальних реформ, звичайно ж, немає.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті