Аластер Льюкіс: «За допомогою фінтеху можна повернути клієнтів у центр фінансової екосистеми»

Аластер Льюкіс – британський бізнесмен та підприємець, відомий своїми здобутками у сфері фінансових технологій. У 2003 році Льюкіс заснував компанію Monitise, яка надавала широкий спектр фінансових послуг. За час роботи Льюкіса в якості СЕО компанія виросла до капіталізації у $2 млрд та 1500 співробітників на чотирьох континентах.

У січні 2014-го Аластер Льюкіс був призначений діловим радником прем'єр-міністра Великої Британії з питань фінтеху. Mind вдалося розпитати Льюкіса про майбутнє банківської системи, фінансові технології та інновації напередодні його виступу на форумі UNIT Fintech Forum 2018, який відбудеться 19 квітня в Києві.

– В якій мірі держава повинна регулювати фінансову систему загалом, та зокрема ринок криптовалют?

– Останнім часом Велика Британія працює над тим, аби впровадити глобально визнане нормативне регулювання Right touch, яке вимагає мінімального законодавчого втручання, однак спрямоване на забезпечення співпраці між державою і промисловим сектором.

Ми переконані, що ця модель, яку ефективно використовують в усьому світі, є найкращим способом підтримання стабільності фінансової системи та сприяє розвитку провідних інновацій.

Не можу казати за регулятора, але мені здається, що зважаючи на існуючу нестабільність криптовалют сьогодні, необхідно значно детальніше вивчити й дослідити дане питання, перш ніж запроваджувати інструкції та регуляторні заходи. Вважаю, варто бути дуже обережними там, де фінансові системи стикаються із подібною ринковою нестабільністю.

– Чи можна говорити, що жорстке регулювання стимулює сферу фінансових технологій? А електронні гроші та криптовалюти є способом обійти законодавче регулювання?

– У Британії ми щиро віримо у дієвість регулювання формату right touch, при якому регулятор тісно взаємодіє із промисловим сектором, аби знайти й прийняти рішення, які дійсно працюють.

Ліцензування електронних грошей – це не обов’язково спосіб обійти регулятора. Це радше результат співпраці, сприяння конкуренції у сфері здійснення банківських роздрібних операцій, а також ключовий атрибут для зростаючого у Великій Британії конкурентного банківського простору та прозорої банківської діяльності.

– Які, на вашу думку, основні фінтех-тренди у 2018-му? Яких змін зазнає ця сфера протягом наступних п’яти років? І які проривні фінтех-технології вже існують?

– Я зацікавлений у тому, щоб за допомогою фінансових технологій повернути клієнтів у центр фінансової екосистеми, і разом з тим забезпечити постачання банками важливих послуг, які підтримують основу суспільства. Зв’язок між малим та середнім бізнесом і споживачами роздрібних банківських послуг стане ключовим елементом у даному питанні. Чи завдяки платежам, чи системі лояльності клієнт повинен бути впевнений, що ціннісні пропозиції фінтеху спрямовані, в першу чергу, на нього.

Штучний інтелект та автоматизація також мають дуже важливу роль для розвитку, оскільки вони дають нам не тільки можливість збільшити продуктивність промисловості, але й спроможність перекваліфіковувати працівників для захисту робочої сили у цьому адаптивному середовищі.

– У 2015 році ви зазначили: «Я хочу, щоб  світ сказав: «Ми визнаємо Велику Британію всесвітнім центром фінансових технологій». Чи справдилося ваше бажання? Як вплинув на це Brexit? Яке місто варто вважати фінансовою столицею світу сьогодні? А яке стане нею у 2023-му або 2028-му?

– На сьогодні існує декілька світових центрів фінансових технологій, і Велика Британія безперечно – один із них. За Індексом глобальних фінансових центрів (GCFI), який розраховує Z/Yen Group, Лондон є провідною столицею фінансових послуг, що вважається ключовою компетенцією для будь-якого фінтех-лідеру. Я з нетерпінням очікую співпраці із новаторами та рішучими й спритними підприємствами, для створення великої кількості нових, пов’язаних між собою хабів по всьому світу.

– Яким чином блокчейн-технологія змінить світ економіки та безпосередньо банківську систему? У яких напрямках вона виявиться перспективною, а де – матиме менше шансів?

– Хоча досі існує безліч питань щодо застосування блокчейну та криптовалюти масовою аудиторією, безсумнівно, ця технологія є потенційно проривною для галузі фінансових послуг. Тому і CEO, і CIO (Chief Information Officers) вищих фінансових установ інвестують гроші для того, аби бути в змозі пристосуватися до потенційних змін на ринку, які можуть бути спричинені даною технологією. По-суті, за наявності ринкової неефективності, будь-яка технологія, і не лише блокчейн, може стати причиною краху.

Однак у кінцевому результаті саме цей вплив підвищить цінність для клієнта, і саме тому не лише поява блокчейну, але й розвиток фінансових технологій загалом є таким захоплюючим процесом.

– Мобільні гаманці та безконтактні платежі: невже готівці прийшов кінець?

– Якщо проаналізувати історію грошей із самого початку їхнього існування, зміни відбувалися регулярно, а згодом лише частішали. Паперовим грошам знадобилося майже 400 років, перш ніж вони були прийняті усім світом. Перша банківська картка, яка називалася Charg-it, була презентована в 1946 році. І лише сьогодні, аж через 72 роки, безконтактні технології досягли всезагального використання. Варто зазначити, що ці інновації впроваджуються все швидше й швидше, беручи до уваги, що ринкова капіталізація біткойну конкурує з деякими найбільшими світовими банками.

Ці технології, зокрема, безконтактні платежі, мають неймовірний ефект, який дозволяє меншому бізнесу та його власникам взаємодіяти з клієнтами набагато краще, а також дає можливість малому бізнесу контролювати управління своїми цифровими рахунками. Це розкіш, якою декілька років тому були наділені лише найбільші торгові мережі. Ми бачили прекрасний ефект від того, як транспортна система Великої Британії перейняла безконтактну технологію Oyster, аби оптимізувати потоки пасажирів у години-пік. Це радше прагнення підвищити продуктивність у нашому повсякденному житті, аніж просто ліквідувати готівку. Ми все ще звертаємося до платіжних механізмів, для яких потрібна готівка. Проте завдяки цим технологіям ми пропонуємо більший вибір для споживача, і як представники даної галузі – цим пишаємося.

На макрорівні, усвідомлюючи, що близько 40% дорослого населення у світі не має банківських рахунків, складно уявити, що готівка вже виходить з ужитку, проте якщо технології створюють новий, безпечніший і швидший спосіб для мінової вартості, ми повинні захоплюватися цим, безперечно.

– Шелдон Купер (персонаж із серіалу «Теорія великого вибуху») одного разу зауважив: «Я вірю, що коли роботи повстануть, саме банкомати очолять їхній заколот». Що ви думаєте про цю вражаючу і, водночас, лякаючу технологію?

– Штучний інтелект розвивається щодня, і стає все більш розповсюдженим у нашому повсякденному житті. Інформація про технології та ризики, які несе штучний інтелект, нерідко потрапляє на перші шпальти, однак частіше із хибних причин. Не можна забувати, що ці засоби були створені, аби допомагати нам і сприяти нашому прогресу, а не перешкоджати йому. Те, як ми взаємодіємо і управляємо розвитком штучного інтелекту, має бути основоположною проблемою, а наша мета, як сказала Джинні Рометті, повинна полягати в тому, щоб «замість штучного інтелекту розширювати межі власного».

У фільмі Стівена Спілберга «Штучний інтелект» доктор Хоббі сказав: «Найбільший людський дар – це можливість слідувати за своїми мріями». Штучний розум повинний допомагати нам досягти цього.

– Із розвитком фінансових технологій банківські функції будуть зменшені до «адміністрування та обробки». Ви погоджуєтеся із таким твердженням? Які функції, на вашу думку, не можна буде замінити за допомогою фінансових технологій?

– Ключова компетенція і, можливо, ресурси, якими володіють діючі банки, це структура, що підтримується найсуворішими положеннями фінансового регулювання. Саме акредитація завжди буде складним завданням для фінансових технологій та конкуруючих банків. Однак, саме у цьому співпраця між новаторами у сфері технологій і існуючими банками зможе сприяти покращенню системи надання фінансових послуг.