mind
Крок вперед – два назад: чому питання Антикорупційного суду все ще не вирішено

Крок вперед – два назад: чому питання Антикорупційного суду все ще не вирішено

І чи є шанси на прийняття відповідного закону у другому читанні вже наступного тижня

Цей матеріал також доступний російською
Крок вперед – два назад: чому питання Антикорупційного суду все ще не вирішено
Фото: прес-центр президента України

Погоджувальна рада та засідання профільного комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, що так і не відбулося, показали, що спаринг між владою і Заходом у питанні створення в Україні Антикорупційного суду триває. Війна йде за кожну правку. Адже на кону не тільки кредит МВФ і лояльність західних партнерів, але й президентські вибори, в яких новостворений Антикорупційний суд може зіграти далеко не останню роль.

Український політикум по-справжньому вміє дві речі. Блискавично приймати законопроекти, коли у них є політична необхідність, як це часто відбувається в кадрових питаннях, і безнадійно затягувати прийняття документів, які надмірно шарпають депутатські нерви. Питання створення Антикорупційного суду, який повинен завершити юридичний цикл розслідувань НАБУ і САП, належить саме до другої категорії. У березні депутати зробили важливий, але особливо ні до чого не зобов'язуючий крок – прийняли документ у першому читанні. Через три місяці настав час завершити розпочате, але виявилося, що у темі досі більше запитань, ніж відповідей.

Чому не можна просто прийняти у другому читанні документ у тій же редакції? Бо перша редакція, подана президентом України Петром Порошенком і проголосована 282 голосами (№7440), не до кінця влаштовує Захід. Ключові претензії – юрисдикція Антикорупційного суду має поширюватися на справи НАБУ і САП і розширення повноважень Громадської ради, яка бере участь у відборі суддів.

Поки що в документі передбачено, що і ГПУ, і МВС теж можуть звертатися до нового суду (так звана предметна юрисдикція), а думка Громадської ради може бути ветована Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Фактично у першому випадку порушується своєрідна ексклюзивність Антикорупційного суду, а в другому – громадський контроль стає швидше церемоніальним нюансом, а не реальною противагою.

Чому влада поспішає? Незважаючи на відсутність особливого бажання створювати новий орган з широкими повноваженнями, влада розуміє, що далі тягнути час не можна. У квітні стало зрозуміло, що отримання наступного траншу від МВФ розміром у $2 млрд прямо пов'язане з прийняттям законопроекту про Антикорупційний суд у другому читанні.

З огляду на те, що останній кредит МВФ Україна отримувала понад рік тому, особливих варіантів для маневру немає. До всього іншого, питання Антикорупційного суду як умова для отримання кредиту має вигляд не настільки критичний, як введення антисоціальних заходів перед виборчою кампанією.

Як перетягують політичний канат? За останні три місяці питання Антикорупційного суду стало предметом внутрішніх політичних баталій. При реальній незручності теми практично для всіх політичних гравців, кожен намагається демонструвати свою відданість ідеї створення нового органу.

Так, спочатку президент заявив про те, що суд може бути створений вже у травні, потім глава МВС Арсен Аваков закликав припинити спекуляції навколо теми. Не відставав і спікер парламенту Андрій Парубій, який закликав депутатів завершувати дискусії. Очевидно, що жоден український політик не хоче асоціюватися із затягуванням прийняття документа.

Чому не відбулося засідання профільного комітету? Ще вранці 16 травня стало зрозуміло, що тема Антикорупційного суду буде найдискусійнішою в Раді. Ключові баталії мали розгорнутися на засіданні комітету з питань правової політики і правосуддя, яке було заплановано на другу половину дня. Але його так і не провели.

Як альтернатива відбулася закрита зустріч голови комітету Руслана Князевича з цілою низкою українських чиновників і представників Кабміну. Серед них заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, міністр юстиції Павло Петренко, а також члени комітету Леонід Ємець, Василь Яніцький, Олександр Черненко та інші. Своєрідна кулуарність багато в чому пояснювала загострення пристрастей щодо законопроекту.

Що запропонували МВФ? Як стало відомо раніше, українська сторона пропонує МВФ компроміс щодо проблемних питань законопроекту. Зокрема, Леонід Ємець повідомив, що для вирішення претензії про повноваження громадської ради пропонується два варіанти.

Перший – громадська рада експертів, їх семеро людей, приймає рішення про вето згідно з тим відсотком, яким було прийнято це рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС). Другий – якщо ВККС проти цього вето, воно направляється на спільне засідання міжнародної ради експертів і ВККС, які можуть його подолати лише двома третинами голосів. Тепер влада чекає відповіді від МВФ з цього питання. Доля розбіжностей відносно юрисдикції поки залишається невідомою.

Встигнуть або не встигнуть? Спочатку спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що законопроект про Антикорупційний суд має бути розглянутий в парламентському залі наступного тижня. Але поки що ситуація така: засідання профільного комітету пройшло у закритому і неофіційному форматі. До документа подано близько 2000 правок, які ще не розглядалися.

Зворотного зв'язку від МВФ з приводу компромісних пропозицій української влади поки немає. Все це робить шанси на прийняття документа в другому читанні вже на наступному тижні вкрай малими. Але все може змінитися у разі отримання схвалення від МВФ. Як показує практика українського парламентаризму, такий поворот може прискорити Верховну Раду до космічної швидкості.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті