Коронавірус COVID-19
Захворіло у світі
723,740 осіб
Померло у світі
34,018 осіб
Вилікувалось у світі
152,042 особи
Захворіло в Україні
480 осіб
Померло в Україні
11 осіб
Вилікувалось в Україні
6 осіб
Джордж Сорос і неоконсервативні рухи: анатомія конфлікту

Джордж Сорос і неоконсервативні рухи: анатомія конфлікту

Що спричинило тиск на неурядові організації в Європі

Цей матеріал також доступний російською
Джордж Сорос і неоконсервативні рухи: анатомія конфлікту
Джордж Сорос
Фото: shutterstock.com

31 серпня 2018 року угорський офіс Фонду Сороса «Відкрите суспільство» буде остаточно зачинено. Увесь персонал – а це понад 100 спеціалістів, лише половина з яких місцеві – тимчасово перебазується до офісу у Відні. Надалі центральноєвропейська штаб-квартира фонду, яка з 1984 року незмінно перебувала в Будапешті, продовжить діяти в Берліні.

На такий вчинок правління фонду змушене було піти внаслідок тиску угорського уряду, зокрема, прийняття пакету законів «Стоп Сорос», запевняє президент фонду Патрік Гаспар. У свою чергу прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що «не буде жалкувати, якщо фонд залишить Угорщину», цитує політика Reuters.

Mind розбирався в історії конфлікту та наводить приклади прецедентів тиску на неурядові організації в Європі.

Що таке фонд «Відкрите суспільство»? Фонд виник у 1979 році з ініціативи американського фінансиста, біржового трейдера, інвестбанкіра та публіциста Джорджа Сороса. Мета і філософія його діяльності відтоді лишаються незмінними – фінансування некомерційних проектів з підтримки й розвитку неоліберальних моделей суспільної організації, ефективної державної регуляції та протидії корупції. Окремим вектором діяльності фонду є підтримка незалежної журналістики та наднаціональних освітніх проектів, як-от мережа Європейських університетів, заснованих у Будапешті, Празі, Варшаві й Санкт-Петербурзі.

Власне, наймасштабнішим проектом фонду в Угорщині є Центрально-Європейський університет, міжнародний вищий навчальний заклад з англійською мовою викладання. На початок 2018 року загальні інвестиції фонду на університет та стипендіальні програми від початку його створення у 1990 році становили майже мільярд доларів.

Варто уваги те, що стипендіатами фонду для навчання за кордоном були декілька засновників правлячої в Угорщині партії «Фідес – Угорський громадянській союз», зокрема прем’єр Віктор Орбан, запеклий супротивник самого існування соросовських проектів в Угорщині.

Якою була риторика конфлікту? На перший погляд, вона доволі банальна: консерватизм і «танки наши быстры». Десь у такому контексті виступають протисоросівські політики в Угорщині з початку 2015 року. Тільки замість «танків» – апеляції до християнської традиції та антимігрантських страхів, які начебто несе ідеологія лібералізму й наднаціональних цінностей. Якщо замість «мігрантського» питання поставити антиглобалізм, вийде практично те саме, на чому не перший рік педалюють путінські ідеологи «експортного» формату (Наталя Нарочницька, Микита Михалков, Олександр Дугін та ін.).

Квінтесенцію усіх цих посилів сформулював заступник голови правлячої партії Угорщини Сілард Немет. На його думку, «імперія Сороса» складається з «псевдогромадянських організацій, які отримують кошти з метою розчищення шляху для глобального бізнесу й світу політкоректності, крокуючи через голови національних урядів».

Його думку продовжив, хоча й не так вульгарно, прем’єр Орбан. «Ми працюємо над будівництвом християнської демократії старого зразка, вкоріненої у європейських традиціях, віримо у важливість нації. Ми не хочемо поступатися жодній наднаціональній бізнесовій або політичній імперії… Ми нарахували зо дві тисячі осіб, які під час виборчої кампанії працюють на те, аби повалити уряд і встановити новий промігрантський кабінет, прийнятний для Джорджа Сороса. Ми точно знаємо всі їхні прізвища і на кого вони працюють в інтересах перетворення Угорщини на країну мігрантів», – заявив місцевим ЗМІ прем’єр-міністр.

У самій правлячій партії «Фідес» вважають, що перемога Трампа на виборах у США сформувала міжнародний контекст витіснення подібних фонду Сороса «дошкульних організацій» по всій Європі. «Все стане явним, звідки до них надходять кошти, з якими таємними службами вони пов’язані й чиїм інтересам служать», – заявив Немет.

До речі, чимало передвиборчих роликів штабу Трампа зображували Сороса як антигероя, закликаючи голосувати за захисника інтересів простих американців від «глобальних приватних інтересів».

Саме під таким ідеологічним «соусом» підтримані Соросом організації – а це понад десяток структур тільки на батьківщині філантропа – були обвинувачені в організації антиурядових виступів та підриві авторитету посадовців у країнах Східної Європи й самій Угорщині – начебто під виглядом боротьби з корупцією.

Загалом, як повідомляє The New York Times, на протисоросівську кампанію в медіа уряд Угорщини впродовж останніх двох років витратив понад 100 млн євро. Це пропагандистські постери, білборди та компрометуючий контент у провладних медіа щодо окремих учених і громадських діячів. Подеколи з антисемітськими конотаціями.

Як результат, в Угорщині під загрозою згортання діяльності опинилися такі установи, як Transparency International, Гельсінський правозахисний комітет і навіть Центрально-Європейський університет – найбільш значимий проект Сороса в усьому Європейському регіоні.

Прецеденти: чим завинили NGO? Загалом угорська кампанія проти Сороса багато у чому наслідує приклад закону проти «іноземних агентів» у РФ та риторику прокремлівських медіа.

Росія. Там у законі, прийнятому в 2012 році, йшлося про громадські організації, які отримують донорське фінансування з будь-яких джерел з-за кордону. Згодом цей закон був доповнено поняттям про «політичну діяльність» та реєстром «небажаних іноземних агентів», до яких, власне, й потрапив фонд «Відкрите суспільство».

Специфіка у тому, що під ознаки «політичної діяльності» у РФ може потрапити практично все, що хоч якось стосується моніторингу функціонування державних інститутів чи проведення соціологічних досліджень.

Це не лише спостереження за перебігом виборів чи публічні виступи, які формують громадську думку. Російське право інтерпретувало це як активність, що здійснюється з метою «впливу на прийняття державними органами рішень, спрямованих на зміну проведеної ними державної політики».

Тобто навіть боротьба за права інвалідів чи моніторинг корупції, згідно з духом російського закону, є «впливом» на органи влади щодо здійснюваної ними державної політики. Вже не кажучи про правозахисників чи активістів «Меморіалу», які своїми викриттями й розшуками підривають здійснювану державними органами політику пам’яті, спрямовану на регенерацію сталінізму та естетики тоталітарної доби.

Суперечки довкола інтерпретації нового закону та супроводження його підзаконними актами тривали недовго. У 2014 році Конституційний суд РФ поставив крапку в дискусіях щодо процедури та критеріїв включення до реєстру «іноземних агентів». Відповідно, до фігурантів цього реєстру застосовується більш жорсткий перелік вимог щодо фінансової звітності та нормативного регламенту. Саме через адміністративний тиск фонд Сороса у 2015 році остаточно згорнув свою діяльність у Росії.

Ізраїль. Аналогічна політика в останні два роки реалізована і в Ізраїлі, хоча й з урахуванням незрівнянно вищого, ніж в РФ, рівню свободи слова. Там із 2016 року функціонує закон «Про прозорість некомерційних організацій», який зобов’язує до публічної фінансової звітності неурядові установи з іноземним фінансуванням.

Як і в Угорщині, закон спрямований передусім на одну єдину громадську організацію – «Шоврімштіка» (з івриту: порушення мовчанки). Вона системно займається розслідуваннями та оприлюдненням фактів негуманного ставлення ізраїльських військових та поліції до палестинського населення західного берегу річки Йордан. До організації належать чимало ветеранів ЦАХАЛу та правозахисників, які допомагають палестинцям у боротьбі за свої права в ізраїльських і міжнародних судах.

Упродовж 2012–2014 років організація отримала понад мільйон доларів донорської допомоги від урядів країн ЄС, зокрема 200 000 євро від керівництва Євросоюзу. Представники правлячої партії Лікуд переконані, що активісти цієї організації зраджують ізраїльським інтересам. Цікаво, що розробники закону, які представляють найвпливовіше лобі в Мінюсті Ізраїлю, є вихідцями з СРСР.

США. Із певними нюансами, прелюдією політики адміністративного контролю громадських об’єднань з іноземними інвестиціями був закон, прийнятий у США в 1938 році – Foreign Agents Registration Act. Але тоді це було спричинено тим, що нацистська Німеччина намагалася впливати на думку пересічних американців щодо антисемітизму та анексії Судетів й робила це через громадські пронацистські організації.

Фото: shutterstock.com

Отже, якщо полювання на неурядові установи однозначно винайшли не в Угорщині, то саме в уряді Орбана цей Hexenjagd (з німецької: полювання на відьом) підняли на нечувану для демократичного світу висоту політичної демагогії й популізму.

Who is Mr Soros? Джордж Сорос – 87-річний американський мільярдер, який народився й виріс в Угорщині. Аби врятуватися від нацистських репресій, його батько, видатний адвокат та активіст єврейської громади Будапешта, змінив прізвище зі Шварц на Шорош.

З 1947 року родина Шорошей остаточно емігрувала до Великобританії, де майбутній фінансист і філантроп вчився у Лондонській школі економіки, зокрема у знаменитого філософа та соціолога Карла Поппера. Останній був вихідцем із Австрії, та як ніхто інший розумів, що негаразди європейської цивілізації у ХХ сторіччі напряму пов’язані з культивацією принципів закритого суспільства – колиски нацизму та марксизму.

Так народилася філософія відкритого суспільства, що спиралася на рівні можливості, свободу підприємництва та пріоритет індивідуального над колективним. Це й стало предметом філантропічної діяльності Джорджа Сороса, яку він офіційно розпочав у 1979 році – після того як його інвестиційна компанія Quantum Groupof Funds заробила йому першу сотню мільйонів доларів.

У біржових практиках Сорос першим став використовувати методи арбітражу в торгівлі – коли спекулятивні операції відбуваються в короткому часовому проміжку з великою ймовірністю коливання ціни. Іноді таким методом Сорос міг заробити до $40 млн лише за добу, як це одного разу сталося через різке коливання курсу японської єни.

«Сорос шукав помилки у звітності компаній і продавав акції раніше, ніж вони починали падати в ціні. Водночас купував акції компаній, які витримали кризу, вважаючи, що ті набули фінансового імунітету й будуть тільки розвиватися у подальшому», – пояснює методи роботи Сороса біржовий консультант Вадим Горякін.

У результаті Сорос навіть після гучних провалів, звичайних для кожного трейдера, завжди повертався на вершину успіху, ані на мить не забуваючи про ідею відкритого суспільства.

Про філантропічні проекти Сороса. Вони розгортаються з кінця 1970-х років – у добу апартеїду та останнього спалаху расового протистояння в США. Тоді Сорос коштами своєї фундації почав підтримувати прагнення чорношкірої молоді Південно-Африканської Республіки до навчання в університеті Кейптауна. Він виходив з переконання, що здібності людей визначає не походження, а доступ до можливостей, передусім освітніх.

Саме цим переконанням він мотивував заснування свого найбільшого європейського проекту – Центрально-Європейського університету, який відкрився в Будапешті в 1990 році. Це був не перший проект на батьківщині філантропа. В Угорщині фонд діяв ще за часів соцтабору, опікуючись забезпеченням бібліотек важкодоступною літературою, а також видавав школярам молоко. Водночас фонд надавав фінансову підтримку дисидентам «Солідарності» в Польщі та «Хартії-77» у Чехословаччині.

Сьогодні фонд Сороса фінансує мережу фундацій, які працюють у більш як сотні країн світу – насамперед у Центрально-Східній Європі, країнах колишнього СРСР та Африці. Все це – інфраструктура, яка поширює інформацію про відкрите суспільство й вчить громадян захищати його цінності.

У 2017 році Джордж Сорос передав фондові більшу частку своїх статків – $18 млрд з $23 млрд сукупних активів його компаній (за оцінками Forbes). Таким чином, фонд «Відкрите суспільство» посів другу сходинку в рейтингу найбільших світових філантропічних проектів після створеного трьома роками раніше фонду Білла і Мелінди Гейтс, зазначає The Wall Street Journal.

Про український бренд фонду – «Відродження». Фонд Сороса в Україні діє під брендом «Відродження». Найбільш значущими проектами за два з половиною десятиліття роботи фонду в нашій країні, на думку його виконавчого директора Олександра Сушка, є: посилення впливу українських громадських організацій на процес здійснення публічної політики держави, формування проектів державних рішень, залучення активних громадян до впровадження громадського контролю виконавчої гілки влади. Також становлення на державному рівні системи безоплатної правової допомоги, істотне послаблення корупції при вступі до вишів через запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, покращення доступу до низки лікарських засобів, наприклад, потрібних для боротьби з гепатитом С, тощо.

Сукупний бюджет за 2017 рік становив близько 150 млн грн, без додаткових донорських джерел від урядів країн ЄС, уточнив Сушко. Найбільшим бенефіціаром грантової допомоги за підсумками 2016 року був Донецький національний університет, що емігрував у 2014 році до Вінниці. Проект отримав сукупну допомогу обсягом 7 млн грн через громадську організацію Інститут соціальних досліджень та аналізу, яка виступила фундатором цього університету. Другим за обсягами донорської допомоги є Український кризовий медіацентр – понад 5,6 млн грн.

Принципова відмінність фонду «Відродження» від його аналогів у Європі, на думку Сушка, полягає у національній складовій. «Акцент на відродженні, закладений у назву, стосується відродження українського народу після епохи тоталітарного режиму, відродження як нації. Саме такий сенс було сформульовано внаслідок особистого спілкування засновника фонду із українськими інтелектуалами, зокрема Іваном Дзюбою», – підкреслює Сушко.

Джордж Сорос
Фото: shutterstock.com

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті