Здобич флібустьєра: як торгувати скрапленим газом

Незважаючи на уповільнення реформи українського газового ринку, спровокованого політичними факторами, його інтеграція з європейським залишається неминучою перспективою, задекларованою в національному законодавстві. Це означає, що Україна з часом почне все активніше брати участь у міжнародній торгівлі газом для диверсифікації поставок. У результаті такого процесу дедалі помітнішу роль у структурі енергоспоживання країни може відігравати скраплений природний газ (СПГ).

На вищому політичному рівні вже звучали заяви, що Україна хоче організувати імпорт СПГ зі США і Катару через Польщу, Литву і Туреччину. Хоча до масштабних проектів справа тільки йде, специфіка торгівлі СПГ привертає все більше уваги вітчизняних трейдерів.

Mind зібрав найбільш яскраві і актуальні факти про СПГ-бізнес, які розкривають його сучасну специфіку і суть торгівлі.

Що на порядку денному? Світовий газовий ринок швидко змінюється. Розвиток технологій скрапленого природного газу (СПГ) і його морського транспортування лише підсилює цю динаміку, залучає в торгівлю нові країни, стимулює ускладнення ланцюжків розподілу потоків, а також використання різноманітних торгових схем і моделей.

Це створює передумови для того, щоб обсяги морського транспорту СПГ в міжнародній торгівлі поступово наздогнали мережевий газ, тобто той, що передається по системі трубопроводів. Для того аби витримати конкуренцію, компанії влаштовують справжню битву за зниження витрат. Адже тільки виробники скрапленого газу з найнижчими витратами можуть почуватися впевнено на цьому вкрай мінливому ринку, де ціни відрізняються високою волатильністю, а попит – невизначеністю.

Наприклад, у 2017 році, за статистикою Enerdata World LNG Database, світове споживання скрапленого газу стрімко зросло – на 11%. Такий стрибок забезпечив Китай, раптово відмовившись на користь газу від використання вугілля для теплопостачання міст. Свій внесок у підвищення попиту на СПГ може зробити також і Саудівська Аравія – володар шостих за обсягом запасів газу в світі в цьому році стала шукати стабільних постачальників СПГ, аби забезпечити енергетичний баланс усередині країни.

Портрет ринку. За своїм характером ринок СПГ все більше нагадує нафтовий – він ускладнюється, але одночасно стає гнучкішим. Трапляється, що СПГ-танкер шляхом до покупця змінює свій первісний маршрут – це означає, що паливо перекупив новий власник.

Прагнення до скорочення ризиків стало стимулом для появи в СПГ-сегменті портфельних гравців, які не лише займаються трейдингом, але також інвестують у створення інфраструктури та логістику для оптимізації транспортних витрат і ефективного доступу до імпортерів. Нові потужності зі зрідження, які зараз будуються, до 2020 року повинні збільшити обсяг світової пропозиції СПГ на 50%.

Найбільш складно передбачуваний ринок скрапленого газу – в Європі. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, в залежності від сценарію, попит на СПГ у країнах ЄС до 2030 року може збільшитися в широкому діапазоні: на 15-65 млн т (до 55-125 млн т). Але тут споживачі також дуже чутливі до його ціни через наявність жорсткої конкуренції скрапленого газу з трубопровідним. Тому для країн Євросоюзу СПГ, швидше за все, буде відігравати балансуючу роль.

Одним із стимулів для інтересу європейських споживачів до СПГ останніми роками стало зниження видобутку на найбільшому родовищі газу Гронінген у Нідерландах. Його відкриття на початку 1960-х спричинило появу однойменної концепції довгострокового газового контракту з ціною газу, прив'язаною до вартості його заміщення (згодом цю модель взяв за основу «Газпром», вибудовуючи свої відносини з європейськими партнерами і «Нафтогазом»). Тепер у минуле відходить і масштабний видобуток на Гронінгені, і довгострокові газові контракти.

Як оформляти? У випадку з договорами на поставку СПГ також відбувається їхня еволюція: скорочується тривалість, знижуються обсяги, ціна більше не формується виключно на основі прив'язки до нафтових котирувань.

Зазвичай СПГ торгують у рамках двосторонніх угод – master sales agreements (MSAs). Вони вимагають численних обопільних узгоджень для кожного окремого договору. На даний час учасник ринку СПГ повинен узгодити до сотні MSAs з усіма своїми контрагентами, перш ніж приступати до фактичної торгівлі, витрачати багато часу і зусиль на цю діяльність. На нафтовому ринку основною контрактною рамкою є стандартизовані general terms and conditions (GTCs). Рухді Маалуф, керівник нафтогазового напряму в юридичній компанії De Gaulle Fleurance & Associes, вирішив кардинально поліпшити ситуацію. Він став автором першого «LNG GTCs 2018» – шаблону стандартізрованного контракту, який може серйозно скоротити транзакційні витрати на укладення угод з СПГ. У відкритому доступі він з'явився два тижні тому, 12 червня. Новий універсальний контракт для поставок СПГ має пожвавити трейдинг і ліквідність ринку СПГ, а також сприяти розвитку торгівлі.

Що на біржах? Розширює свій вплив на ринок СПГ і біржова торгівля газом. Місяць тому малазійська національна нафтокомпанія Petronas вперше продала танкер зі своїм скрапленим газом через перший електронний торговий майданчик СПГ- GLX.

Цей майданчик запрацював на півтора року пізніше обіцяного терміну, і відразу став доволі популярним місцем. його учасниками вже стали понад 40 найбільших продавців і покупців СПГ з Азії, Північної Америки, Європи, Австралії та Близького Сходу.

Яких нововведень чекати? У 2018 році відбудеться, мабуть, найпрогресивніша подія для СПГ-бізнесу: британсько-голландська корпорація Shell, що має величезний досвід на газовому ринку, а також технології зі скраплення природного газу, планує запустити в роботу перший у світі плавучий завод з виробництва скрапленого природного газу FLNG Prelude. За оцінками британської компанії Westwood Global Energy, вартість проекту склала $12 млрд.

Конструктивно Prelude являє собою величезну баржу завдовжки 488 м, завширшки 74 м загальною висотою 105 м. Разом із вантажем вона важить 600 000 тон – як шість атомних авіаносців. Інженери Shell пишаються тим, що їхній плавучий завод займає всього чверть площі аналогічного сухопутного підприємства.

Prelude планують експлуатувати в Тиморському морі. Ставши над однойменним родовищем газоконденсату, плавучий завод чверть століття вироблятиме і відвантажуватиме споживачам настільки затребуване вуглеводневе паливо. А коли закінчиться газ там, його перетягнуть в інше місце. «Мандрівне» підприємство з виробництва СПГ може переміщатися від одного родовища до іншого, причому запаси родовищ можуть бути порівняно невеликими. Отже, численні малі родовища, які мають у загальній сумі величезні запаси природного газу, можуть стати комерційно рентабельними.

Чого побоюватися? З технологічної точки зору, процес виробництва і транспортування СПГ вельми безпечний. Але при доставці палива залишаються військово-політичні ризики. Мілітаризація Світового океану, розвиток глобальних терористичних структур і нова хвиля піратства роблять менш надійними будь-які перевезення морем. Але в цьому напрямку вже докладено серйозних зусиль для зміцнення безпеки. З 2004 року діють морські антитерористичні правила, які наказують всім судам, залученим до світової торгівлі, обладнати «тривожні кнопки» – при їх натисканні автоматично передаються повідомлення про напад піратів, видаються координати місця розташування судна.

Хоча танкери з нафтою є набагато бажанішою здобиччю піратів, випадки нападу на танкери-газовози також трапляються.

Останній інцидент, про який повідомляли інформаційні агентства, стався восени 2016 року. Тоді біля південного узбережжя Ємену пірати атакували СПГ-танкер Galicia Spirit, який йшов під прапором Іспанії. Судновласник – компанія Teekay Shipping Corporation, розслідувавши подію спільно з експертами з морської безпеки, припустила, що напад був терактом за участю смертників. Але танкер врятувало диво – вибухівка здетонувала завчасно, і човен з терористами вибухнув за 20 м від кінцевої мети. В результаті Galicia Spirit отримав незначні пошкодження, ніхто з членів екіпажу не постраждав.

Ще в 2004 році в звіті Сандійских національних лабораторій, підготовленому на замовлення уряду США, був зроблений висновок, що напад терористів на танкер-газовоз може бути вельми руйнівним і призвести до великих жертв. Але він є дуже малоймовірним. Великі танкери-газовози занадто великі, і пірати часто не можуть їх захопити. Крім того, зловмисники просто не знають, що з такими судами робити.