Спіймали й відпустили: як мобільні оператори безкоштовно працюють на силовиків
І чому поліція – не перешкода для злочинців

У жовтні мобільний оператор «Київстар» отримав понад 3750 ухвал суду про тимчасовий доступ до речей і документів з правоохоронних органів, «Vodafone Україна» – 2800, lifecell – 2400. Такі дані можна знайти в судовому реєстрі. Чого хочуть силовики від мобільних операторів? Невже поліція все ж таки почала розслідувати величезний «потік» крадіжок телеком-обладнання? На ці та інші запитання шукав відповіді Mind.
Чого хочуть правоохоронці? Кожен мобільний оператор щорічно отримує понад 20 000 ухвал суду про тимчасовий доступ до речей і документів. По суті – це запити на отримання інформації. У більшості випадків силовики просять допомогти їм знайти злодіїв. «Оператор повинен надати дані про місцезнаходження абонента в зоні дії тієї чи іншої базової станції (прив'язка до місцевості), з ким відбувалося з'єднання конкретного користувача (голосові виклики, SMS тощо), допомогти в ідентифікації», – пояснюють у прес- службі «Vodafone Україна».
Часом не обходиться без анекдотичних ситуацій. «Найчастіше курйози трапляються через нерозуміння, про які обсяги даних йдеться. Одного разу нам надійшов запит на моніторинг місцевості протягом місяця за фактом крадіжки двох свиней, – розповідають у «Vodafone Україна». – Подібних курйозів небагато. Ми ведемо роз'яснювальну роботу, яка допомагає підвищувати ефективність і нам, і правоохоронним органам. Адже надавши запит на величезний масив даних, слідчому потрібно його потім обробити».
Санкції за «забудькуватість». Невиконання «прохань» силовиків загрожує кримінальною відповідальністю за ст. 382 КПК України. Воно карається штрафом від 500 до 1000 НМДГ (8500–17 000 грн) або позбавленням волі до трьох років. «На додачу» може бути проведено обшук з метою пошуку документів, зазначених у запиті.
«В ухвалах суду, як правило, зазначається термін виконання – один місяць, або вказується конкретна дата, до якої діє рішення. Іноді цей термін обмежується судом двома тижнями», – розповідає начальник відділу фізичної та технічної безпеки lifecell Дмитро Крилов.
Гранти силовикам. У операторів створені цілі відділи, які відповідають на запити. Наприклад, у підрозділі з надання інформації правоохоронним органам «Vodafone Україна» працює сім співробітників. Мобільні оператори не розголошують, скільки їм коштує оплата праці такого персоналу. Припустимо, що у співробітників середня за українськими мірками зарплата. Тож мобільні оператори витрачають понад 750 000 грн щорічно на допомогу в затриманні злодіїв.
Чи є результат? «Певний відсоток запитів – з уже підготовленою за ними інформацією – залишається незатребуваним ініціаторами», – розповідають у «Vodafone Україна». Простіше кажучи, силовики не забирають зібрані для них дані.
Але це дрібниці. KPI силовиків оператори ілюструють розкриттям крадіжок телеком-обладнання. «Статистика крадіжок – жахлива. За даними асоціації ТЕЛАС, у період з 2015 року по перше півріччя 2018-го зафіксовано понад 90 000 випадків протиправних дій щодо майна операторів. У результаті гравцям ринку завдано збитків у розмірі близько 1,1 млрд грн», – розповідає директор з регуляторного забезпечення бізнесу «Київстар» Олександр Когут.

Але до розгляду в судах доходить дуже малий відсоток кримінальних справ, відзначають усі оператори. І наводять свої дані. «Станом на 25 жовтня 2018 року в Національну поліцію передано 245 матеріалів за фактами крадіжок. Органами поліції порушено 233 справи, завершено лише чотири кримінальні провадження, затримані 36 правопорушників. Матеріальні збитки для компанії – понад 3,6 млн грн. Порівняно з попереднім роком, кількість крадіжок збільшилася на 15%», – розповідають у «Vodafone Україна».
«У 2018 році на обладнання базових станцій lifecell скоєно понад 700 злочинних посягань. Приблизно 2–3% справ дійшло до суду. Слідство триває досить довго. Наприклад, щодо злочинів, здійснених ще в січні, тільки зараз виносяться судові рішення», – зазначає Дмитро Крилов.
Місія нездійсненна? На перший погляд, складається враження, що слідству протистоять невловимі «13 друзів Оушена». Не під диктофон телекомщики іронізують, що ці невловимі вже затримані на місці злочину енну кількість разів і передані поліції. У «Київстар» наводять конкретний приклад. «Нещодавно в Дніпрі затримали групу зловмисників, на рахунку якої 100 випадків крадіжок устаткування у різних телеком-операторів. Патрульна поліція їх затримувала чотири рази, але в подальшому представники органів досудового розслідування (слідчі і прокуратура) їх відпускали», – розповідає Олександр Когут. Таких епізодів вже сотні.
Діють організовані злочинні угруповання? «Крадіжки обладнання здійснюються групами осіб з використанням техніки, зломом приміщень, де розташоване обладнання базових станцій. Нерідко злочини скоюють одні й ті самі особи», – підкреслює директор з регуляторного забезпечення бізнесу «Київстар».
У lifecell повідомляють, що за 10 місяців 2018 року затримали 20 кримінальних груп у складі 45 осіб, які систематично зазіхали на майно компанії. З них в Київському регіоні – 4 групи (9 осіб), Одеському – 1 група (3 людини), Дніпропетровському – 10 груп (24 людини), Харківському – 5 груп (9 осіб). Однак позитивної динаміки в розкритті злочинів – немає.

Чому поліція – не перешкода злодіям? Оператори вже не перший рік б'ють на сполох, звертаючись за допомогою до депутатів, уряду, вищих поліцейських чинів. Ті висловлюють «глибоку стурбованість», а ситуація з кожним роком лише погіршується. Оператори виділяють цілу низку причин цієї «снігової кулі».
Немає справи – немає крадіжки. «Однією з причин безкарності залишається боротьба підрозділів поліції за статистичні показники розкриття злочинів. Головним способом їх поліпшення залишається нереєстрація повідомлень про злочин. За нашими даними, більш ніж за 200 заявленими фактами крадіжок правоохоронні органи взагалі не відкрили кримінальних проваджень, заяви не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А з метою приховування своїх неправомірних дій вони жодного разу не повідомили нам про прийняте рішення, чим порушили права заявника, передбачені КПКУ», – вважає Дмитро Крилов.
Слабка «зацікавленість» слідства і прокуратури в розкритті злочинів. «Більшість затримань – результат роботи патрульної поліції, груп швидкого реагування і співробітників самого оператора. А підрозділи карного розшуку майже у всіх регіонах країни фактично не займаються розкриттям злочинів, пов'язаних з крадіжками обладнання з базових станцій операторів. Під час проведення слідства, як правило, розслідуються тільки ті справи, де злочинців затримали на місці злочину. Причетність затриманих до інших злочинів проти устаткування операторів карним розшуком зазвичай не перевіряється», – вважає Дмитро Крилов.
Оператори публічно не пояснюють, чому слідчі і прокурори відпускають злодіїв. Також не коментують можливі розміри гонорарів за «втрату доказів» тощо.
І сліду не було. «Більшість крадіжок трапляється в сільській або віддаленій від населених пунктів місцевості. Це ускладнює оперативне затримання зловмисників у момент скоєння злочину і по гарячих слідах», – відзначають у «Vodafone Україна».
Оштрафували – і вільний. Дива часом трапляються: невеликий відсоток кримінальних справ доходить до суду. Але там злодії відбуваються легким переляком. Справа в тому, що більшість кримінальних проваджень відкривається за першим – найм’якшим пунктом ст. 185 ККУ («Крадіжка») або за ст. 360 ККУ («Навмисне пошкодження ліній зв'язку»). «Злочинців, як правило, очікує лише штраф. Його максимальний розмір сягає 3400 грн. У вкрай рідкісних випадках суди виносять вирок у вигляді трьох років позбавлення волі. З огляду на незначне покарання і, як наслідок, небажання правоохоронців розслідувати, з їх точки зору, дрібні порушення, ситуація з крадіжками на телеком-ринку досягає такого грандіозного масштабу», – пояснює Олександр Когут.
«Як правило, затриманих осіб не заарештовують рішеннями суду, що стимулює їх до подальших протиправних дій», – доповнюють у прес-службі «Vodafone Україна».
Чому слідство майже не кваліфікує крадіжки за 2–5 пунктами ст. 185 ККУ – ще одне риторичне запитання. Хоча опис цих пунктів збігається з картиною злочинів: крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб (п. 2), поєднана з проникненням у приміщення (п. 3), у великих розмірах (п. 4), в особливо великих розмірах або організованою групою (п. 5). І відповідальність за цими пунктами набагато вища – до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Грошей нема, та ви тримайтесь. «Більшість затриманих – сільські жителі з офіційно низьким рівнем матеріального достатку. Це є перешкодою до компенсації матеріального збитку компанії в рамках цивільних позовів у кримінальних справах», – розповідають у «Vodafone Україна».
Процвітання скупників краденого. «Стимулює злочинну діяльність наявність розгалуженої мережі пунктів збуту крадених елементів телекоммереж, якими виступають пункти прийому металобрухту. Вони без зайвих питань приймають крадене», – вважає Когут. Схожу думку висловлюють у «Vodafone Україна»: «Одна з причин того, що відбувається, – недостатній контроль пунктів приймання металобрухту, куди здаються викрадені акумуляторні батареї та фідери».
Періодично політики і чиновники оголошують війну скупникам, голосно заявляють, що «зневажають корумпованих поліцейських, які кришують пункти прийому металобрухту». Але, мабуть, «феніксів» піаром не візьмеш. Когут підкреслює, що потрібно посилити частоту і якість заходів держнагляду над пунктами прийому металобрухту. Де-юре, їх повинні проводити місцеві державні адміністрації.
Mind направив запит до Нацполіції України з проханням пояснити причини того, що відбувається, як і причини низького розкриття подібних правопорушень у цілому. До моменту публікації матеріалу відповіді не отримано.
Де вихід з глухого кута? Найпростіший – виконання посадових обов'язків поліцією – в описаній ситуації виглядає як утопія. У 2017 році IT-комітет ВР провів у Дніпрі (що лідирує з крадіжок у регіоні) засідання з правоохоронцями міста і області. «Показове побиття» вдалося. Цілий місяць в місті і області було затишшя: знизилося число крадіжок, поліція затримувала порушників і навіть реєструвала кримінальні провадження. Але незабаром Дніпро знову «відвоював» своє «почесне звання».

Оператори сподіваються, що допоможуть зміни в законодавстві. «Щоб переломити ситуацію, потрібно посилити відповідальність за пошкодження телеком-мереж, ввівши спеціалізовану норму до ККУ», – пропонує директор з регуляторному забезпечення бізнесу «Київстар».
За його словами, також необхідно посилити порядок прийому на металобрухт елементів телеком-мереж, паралельно заборонивши приймати їх у фізосіб. «Кабель, дроти або їхні частини, інша кабельна і провідникова продукція з вмістом міді, інших кольорових і дорогоцінних металів, технічні засоби телекомунікацій та споруди електрозв'язку є вузькоспеціалізованим обладнанням. Вони використовуються лише операторами, провайдерами і не застосовуються населенням в побуті», – підкреслює Олександр Когут.
У Верховній Раді вже накопичилося чимало законопроектів з цими нормами. «Найбільш комплексний – законопроект №8544, зареєстрований групою народних депутатів. «Київстар», як і вся галузь, сподівається на його розгляд і прийняття парламентом вже під час поточної сесії», – резюмує Когут.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].