«Зелений» прорив: де в Україні чекати нових вітряків та сонячних парків

Україна має амбітні плани щодо розбудови відновлювальної енергетики. Один лише енергохолдинг ДТЕК до кінця 2019 року планує довести потужності своєї «зеленої» генерації до 1 000 МВт. Фактично, це дорівнюватиме потужності одного блоку будь-якої української АЕС. Загальний обсяг інвестицій складе понад $1 млрд.

«Якщо порівняти, скільки в Європі на сьогодні виробляють вітрогенератори і блоки АЕС, то вітряки виробляють на порядок більше енергії. Також можна подивитися на розбудову нових потужностей  генерації у світі за останні 10 років: більше половини – це генерація, що використовує відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Майбутнє за енергією вітру, сонця, води», – вважає В’ячеслав Феклін, представник General Electric в Україні.

Близько 500 МВт відновлювальних джерел ДТЕК будує саме зараз. Мова йде про Нікопольську сонячну станцію на 200 МВт, Приморську вітрову станцію на 200 МВт, та Орловську вітрову станцію на 100 МВт. Перевага, надана вітроенергетиці, відповідає трендам сьогодення: вже зараз у Європі вітрогенерація виробляє 30-32% електроенергії, і найближчим часом цей показник сягне 35%.

Чому Приморську станцію будують сьомий рік? Перша черга Приморської ВЕС на 100 МВт (у Приморському районі Запорізької області) – один з довгобудів альтернативної енергетики в Україні. Спорудження розпочалося ще у 2011 році, але в 2014-му роботи були призупинені і відновилися лише у 2016-му. Перша черга складатиметься з 26 вітротурбін потужністю 3,8 МВт кожна, і має бути закінчена вже до нового року. А на початку 2019 року підключена до об’єднаної енергосистеми України.

Втім, будівництво мало не зупинилося знову. Вітротурбіни виробництва General Electric мають висоту башти 110 метрів (на 8 метрів вище монументу Батьківщини-матері у Києві), довжину лопаті – 65 метрів, діаметр вітроколеса – 130 метрів. Везти їх суходолом неможливо, тож вони постачалися до України морем у порт Бердянськ.

Влітку російські прикордонники біля окупованого Криму почали зупиняти судна, що йшли в порти України. Судно з комплектуючими вітротурбін простояло на рейді майже місяць. Було втрачено час, і зараз його наздоганяють.

Паралельно ДТЕК почав підготовку до будівництва другої черги Приморської ВЕС також на 100 МВт. Було підписано відповідний меморандум із Запорізькою облдержадміністрацією. А 17 жовтня укладено угоду із General Electric на постачання ще 26 вітротурбін по 3,8 МВт для другої черги. Вони надійдуть в Україну у 2019 році. Друга черга ВЕС має запрацювати до кінця наступного року. Тож, загальна потужність станції становитиме 200 МВт.

«Фактично на Приморській ВЕС ми створюємо вітрину нових технологій. Тут встановлюються турбіни, які лише минулого року були представлені в Європі. Нові турбіни мають низку нових характеристик: лопаті обертаються в залежності від напряму вітру, вони вже можуть працювати навіть при слабкому вітерці, витримують більший діапазон температур. Також ми будуємо тут першу цифрову підстанцію для об’єктів ВДЕ, яка значно підвищить надійність роботи вітрової станції», – розповідає В’ячеслав Феклін, представник General Electric в Україні.

Як поповнити місцевий бюджет? Однією з важливих умов розвитку проектів «зеленої» енергетики є співпраця з місцевою владою, місцевими громадами та населенням. На сьогодні інвестиції лише в промисловий об’єкт вже не розглядаються. Не можна поліпшувати екологію і не розвивати інфраструктуру навколо об’єкта.

«Вітрові станції дозволять знизити викиди СО2 та пилу на сотні тисяч тон, що для промислового Запоріжжя є важливим. Та разом із цим влада Енергодару, Приморського та Приазовського районів отримає 16 млн грн на соціальні проекти, такі як будівництво доріг, ремонти лікарень та шкіл, інші проекти», – розповідає Костянтин Бриль, голова Запорізької облдержадміністрації. 

Обласний чиновник також повідомив, що на прохання обласної адміністрації  процедуру розмитнення обладнання для Приморської ВЕС було перенесено до Запорізької митниці. Це дозволило області вийти на друге місце у митному експерименті, а всі отримані кошти скерувати на ремонт і будівництво доріг. «Виділені державою кошти на дороги закінчилися ще в червні, і зараз всі дорожні роботи ведуться саме за рахунок розмитнення вітрового обладнання ДТЕК», – заявив Костянтин Бриль.

Хто надає кошти на будівництво ВЕС? У планах є будівництво ще однієї ВЕС у Запорізькій області – Орловської, на 100 МВт. Домовленості із владою у ДТЕК вже є, зараз йдуть переговори з виробниками обладнання. Орловську ВЕС також розраховують побудувати до кінця 2019 року.

Якщо всі плани будуть реалізовані, Запорізька область стане лідером з будівництва та роботи об’єктів вітроенергетики в Україні: їх загальна потужність сягне 500 МВт.

Перша станція – Ботієвська ВЕС на 200 МВт – була споруджена ще у 2012 році, вона коштувала інвестору 340 млн євро. Гроші на неї дали європейські банки та експортно-кредитні агентства Данії та Німеччини. Кошторис будівництва Приморської ВЕС на 200 МВт дещо менший – близько 300 млн євро, з яких 180 млн євро виділив консорціум з чотирьох німецьких банків за підтримки  уряду Німеччини, інше – власні кошти ДТЕК. Фінансування Орловської ВЕС на 100 МВт наразі обговорюється.

Великий сонячний проект. Нікопольська сонячна станція (СЕС) потужністю 200 МВТ стане другим проектом сонячної енергетики в портфелі холдингу ДТЕК. Її будівництво розпочато у квітні 2018 року, і вона має перспективи стати другою за потужністю СЕС у Європі.

Перший проект компанії – Трифонівська СЕС у Херсонській області на 10 МВт, – був споруджений і запущений у 2017 році. Він дозволяє забезпечити електроенергією 15 навколишніх селищ. Та для наступного проекту було обрано потужний промисловий регіон – феросплавні копальні Нікопольского району Дніпропетровської області.

«Колеги мені казали, що краще будувати декілька СЕС по 30-50 МВт у різних місцях, бо, хмара зайшла, і твої великі станції на 240 МВт або 400 МВт усі зупиняться. Попри це, ми все одно розглядали різні варіанти видачі великих потужностей для великих проектів, – пояснює вибір території Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК. – Ще 2-3 роки тому спеціалісти НЕК «Укренерго» запропонували нам Дніпропетровську область. Усі йдуть на південь, але територія цієї області – це VI зона інсоляції – за рівнем майже нічим не відрізняється від півдня, і тут є попит на електроенергію».

Потенційні споживачі – Нікопольський завод феросплавів, Марганецький та Орджонікідзевський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК). Під побудову Нікопольської СЕС було віддано відпрацьований промисловий кар’єр Орджонікідзевського ГЗК на 400 гектарів. Займатися сільським господарством там не можна.

Китайці – провідні спеціалісти з будівництва СЕС. Будівництво почалося навесні 2018 року, його веде китайська компанія China Machinery Engineering Corporation (СМЕС). Сьогодні на території  швидкими темпами вкопують тисячі стійок під сонячні панелі. Загалом планується встановити 750 000 сонячних панелей виробництва китайських компаній Seraphim Solar System та Trina Solar.

Також будуються новітні 80 інверторних станцій центрального типу. Блок панелей у кілька десятків тисяч збирає та передає енергію сонця на такий інвертор, а він трансформує її в звичайний перемінний струм. На початку 2019 року станцію планується почати підключати до об’єднаної системи України. Підключення відбуватиметься блоками.

Нікопольська СЕС дозволить знизити викиди СО2 на 300 000 тонн на рік за рахунок зниження навантаження на традиційну генерацію. Станція працюватиме 25 років. Інвестиції у проект складають 230 млн євро.

Як «зелена» енергетика сприяє розвитку сільського господарства. На сьогодні ДТЕК вже вклав у «зелену» генерацію біля 700 млн євро, наявні потужності та ті, що будуються, трохи перевищують 700 МВт. За рахунок якої «зеленої» генерації – сонячної чи вітрової – компанія доводитиме свої потужності до заявлених 1 000 МВт, ще вирішують.

Усі разом – Ботієвська і Приморська ВЕС, Нікопольська та Трифонівська СЕС – знижуватимуть викиди СО2 приблизно на 1,350 млн тон. І це не єдина користь від «зеленої» енергетики. Нещодавно вчені довели новий позитивний вплив від таких станцій.

Дослідники Національної лабораторії Аргонської національної енергетики США (DOE) встановили, що засівання злакових трав між панелями сонячних станцій веде до підвищення врожайності сільгоспкультур на полях поруч.

«Зазвичай СЕС – це величезні території під сонячними панелями, майже позбавлені рослинності. Їх або засівають газонною травою, або засипають гравієм і гербіцидами, щоб не допустити проростання рослинності.

Між тим, ці території можна використовувати значно ефективніше – вирощувати на них поширені в даній місцевості злакові трави, які в період цвітіння стали б медоносами і приваблювали б тисячі комах-запилювачів», – йдеться на сайті лабораторії.

На сонячних станціях можна було б зробити місця проживання для комах-запилювачів, таких як бджоли, метелики, джмелі. Ці невеликі комахи насправді відповідають за запилення 75% усіх сільгоспкультур світу.

А вчені Гарвардського університету встановили, що вітроагрегати сприяють локальному підвищенню температури. На висоті, де працюють лопаті, температура підвищується на 0,24 градуси Цельсія. Та навіть така температура може продовжити вегетаційний період врожаю та компенсувати нічні заморозки. Отже, це позитивно впливатиме на місцеві врожаї. Людству вже треба вчитися жити за новими правилами «зеленої» енергетики та користуватися її різноманітними перевагами.