mind
Без перешкод і обмежень: як український бізнес торгує з Росією

Без перешкод і обмежень: як український бізнес торгує з Росією

І чому його не лякають санкції

Цей матеріал також доступний російською
Без перешкод і обмежень: як український бізнес торгує з Росією
Фото: DR

Російська Федерація все ще залишається одним із ключових торговельних партнерів України – не лише важливим ринком збуту, а й постачальником сировини. І ця ситуація зберігається навіть попри санкції, які з 2015 року неодноразово вводила Рада національної безпеки і оборони (РНБО) проти російських компаній. Не надто переймається вітчизняний бізнес і через зустрічні обмежувальні заходи, введені наприкінці жовтня 2018 року урядом РФ. І це при тому, що керівництво країни, включаючи президента Петра Порошенка, від самого початку військового конфлікту на сході України наполягає на повному розриві не тільки дипломатичних, але й торгових відносин з Російською Федерацією.

Mind, озброївшись аналітичною системою YouControl, вирішив з'ясувати, наскільки активно український бізнес підтримує взаємини з Росією і чим при цьому ризикує.

Чи активно торгуємо? У 2014–2015 роках зовнішньоторговельний оборот з Росією істотно скоротився (приблизно на 75%), але з 2017 року його обсяги знову почали зростати. За даними Національного банку України, за перше півріччя 2016 року він склав $5,4 млрд, за перше півріччя 2017 року – $7 млрд, а за січень – червень 2018-го вже досяг $7,6 млрд. При цьому збільшується не лише обсяг експорту (+ 15% з 2016-го), а й імпорту (+ 59% з 2016-го). А частка Росії в загальній структурі зовнішньої торгівлі України з експорту, згідно з даними Держстату на 1 вересня 2018 року, досягла 8%, по імпорту – 14%.

Активно торгують з Росією не лише приватні, а й державні компанії. Серед них – «Енергоатом», «Сумихімпром», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». Це ж стосується і бізнесу, пов'язаного з представниками діючої влади та наближених до неї осіб. Наприклад, компанія «Фармак», одним із власників якої є Павло Жебрівський, що до червня 2018 року обіймав посаду голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Хто в лідерах? Аналіз зовнішньоекономічної діяльності великих підприємств показав, що найактивніше з північним сусідом співпрацюють українські тютюнові компанії («В.А.Т.-Прилуки», «Філіп Морріс Україна»), машинобудівники («Харківський тракторний завод», «Мотор Січ»), видобувні компанії (ПівдГЗК, шахтоуправління «Покровське»), металурги («АрселорМіттал Кривий Ріг», «Азовсталь»), енергетична галузь (ДТЕК, «Турбоатом»), а також хімічна промисловість («Сумихімпром», «Глікохім») і фармацевти («Фармак»).

З 2013 року в окремих виробників торговельний оборот з РФ не тільки не скоротився, а, навпаки, зріс. Наприклад, у «Харківського тракторного заводу», що належить Олександру Ярославському, частка експорту до РФ у 2017 році перевищила 95% (у 2013 році – 75%). Доля експорту в Росію «АвтоКрАЗа», за даними ДП «Держзовнішторг» Костянтина Жеваго з 2013 по 2017 рік  зросла 30 до 65%, хоча у абсолютних цифрах обсяги залишились незмінними. І в самій компанії стверджують, що з 2015 року не постачають продукцію в РФ.

Обсяги експорту в РФ шахтоуправління «Покровське», яке входить до групи СКМ, за цей же період зросли з 15 до 70%. А «Запоріжкокс» (теж СКМ) за чотири роки збільшив експорт в Росію з 60 до 85%.

Не менш цікава і ситуація з імпортом. Компанія «Сумихімпром», яка в 2013 році практично не співпрацювала з Росією, в 2017-му імпортувала звідти продукції майже на 200 млн грн (40% в структурі імпорту). «АрселорМіттал Кривий Ріг» наростив імпорт з Росії з 15 до 35%, або з 900 млн грн до 6,5 млрд грн в абсолютних значеннях. Згаданий вже «Запоріжкокс» збільшив імпорт з РФ з 10% майже до 90%, а «Дніпроазот», контрольований групою «Приват», – з 45 до 75%.

А хто переорієнтувався? Практично розірвав взаємини з Росією український АПК – він тепер активно шукає покупців у державах Європейського союзу, Західної та Південно-Східної Азії. Ритейл, який раніше імпортував з Росії частину товарів повсякденного попиту, в основному переключився на товари внутрішніх виробників і на імпорт з інших, «несанкційних» країн.

Під час складання переліку найактивніших торгівців з РФ ми проаналізували компанії з трьох списків: Forbes 200 найбільших компаній, компаній, що входять до офісу великих платників податків, та перелік українських компаній, що потрапили під санкції у самій РФ. Ключові фактори ранжування – обсяги торгівлі, динаміка з 2013 року та частка РФ у загальній структурі експорту/імпорту.

Як великий бізнес торгує з РФ. Обсяги експорту

Компанія

Входить до групи/належить

Доля РФ в структурі експорту

Доходи від експорту в РФ, млн грн

Чисельність контрагентів в РФ

2013 рік

2017 рік

2013 рік

2017 рік

2013 рік

2017 рік

Шахтоуправління «Покровське»

СКМ, Рінат Ахметов

10-15%

65-70%

100-150

1500-2000

3

3

Запорожкокс

СКМ, Рінат Ахметов

55-60%

80-85%

100-150

400-450

3-5

5-10

Азовсталь

СКМ, Рінат Ахметов

5-10%

10-15%

2500-3000

5500-6000

10-15

5-10

Фармак

Сім'я Жебрівських

20-25%

20-25%

70-75 

300-350

5-10

3-5

Харьківський тракторний завод

Development Construction Holding, Олександр Ярославський

75%

более 95%

100-150 

100-150

3-5

3

Мотор Січ

В'ячеслав Богуслаєв, ФДМ

70-75%

25-30%

5000-5500

4000-4500

30-35

10-15

Глікохім

Сергій Поляков

более 95%

более 95%

35-40

80-85

3

5-10

АвтоКрАЗ

Костянтин Жеваго

25-30%

60-65%

150-200

150-200

3

3

Турбоатом

ФДМ

65-70%

50-55%

550-600

450-500

3-5

5-10

Дніпроазот

група Приват

3-5%

3%

30-35

20-25

3-5

5-10

АрселорМіттал Кривий Ріг

ArcelorMittal Duisburg GmbH

10-15%

3%

4000-4500

1000-1500

10-15

5-10

Сумихімпром

ФДМ

20-25%

3-5%

200-250

55-60

3

3

Кернел-Трейд

Кернел

3%

3%

250-300

50-55

10-15

5-10

В.А.Т.-Прилуки

British American Tobacco

3-5%

3%

20-25 

10-15 

3

3

Філіп Морріс Україна

Philip Morris International

3%

3%

15-20

6-7

3

3-5

Джерело: Youcontrol

Навіщо українському бізнесу співпрацювати з РФ? Багато компаній продовжують взаємодію з Російською Федерацією, оскільки їхня продукція на інших ринках збуту не користується попитом або просто неконкурентоспроможна.

Так, підприємство «Мотор Січ» – один з найбільших розробників і виробників авіаційних газотурбінних двигунів – до початку подій 2014 року займало до 25–30% російського ринку. Причому навіть після денонсації навесні 2015 року угоди між Україною і РФ про співпрацю у військовій сфері, компанія не розірвала контракти з російською стороною. Як заявляв керівник підприємства В'ячеслав Богуслаєв, у нього немає заборони на поставки двигунів для цивільної авіації в РФ. І підприємство, як і раніше, продовжує виконувати замовлення з Росії. Наприклад, у вересні 2018 року Богуслаєв повідомив, що «Мотор Січ» розробила модернізований двигун для російських літаків-амфібій Бе-200 і нові двигуни для Ан-124 «Руслан».

«АвтоКрАЗ» до недавнього часу продавав свої вантажівки нафтогазовим компаніям у РФ. Про це, до речі, на початку 2018-го офіційно повідомляла прес-служба компанії. А раніше, в 2013 році, компанія озвучувала плани наростити продажі в Росії на 30%.

Велике значення має російський ринок і для «Турбоатома» – одного з найбільших у світі виробників турбінного устаткування. Директор підприємства Віктор Суботін наприкінці 2017 року заявив, що компанія продовжує співпрацювати з «Росенергоатомом» у частині модернізації російських АЕС. При цьому Суботін уточнив: сторони узгодили план робіт на три роки і готують новий, п'ятирічний план.

Визнав співпрацю з Росією і «Фармак». У компанії навіть робили заяву, що експорт до РФ – вимушений захід. Мовляв, таким чином український виробник забезпечує медикаментами українців, які проживають на російській території.

«Завдяки «Фармак» українці мають доступ до високоякісних генеричних лікарських засобів у всьому світі. Здоров'я багатьох хворих залежить від лікарських засобів, які випускає «Фармак». Ці люди живуть як в Україні, так і в інших країнах. Історично склалося, що споживачі продукції «Фармак» переважно зосереджені в країнах СНД», – йдеться в повідомленні прес-служби компанії.

В інтерв'ю газеті «Сегодня» голова компанії Філя Жебровська підкреслила, що компанія торгуватиме доти, доки це не буде прямо заборонено. До слова, частка експорту фірми «Фармак» в РФ з 2013 року майже не змінилася. Але обсяги поставок при цьому зросли – з 75 до 350 млн грн на рік. За підсумками 2018 року компанія планувала наростити експорт у півтора раза порівняно з 2016 роком, але після низки скандалів обсяги продажів незначно скоротила. «Експорт в Росію за результатами 9 місяців 2018 зменшився майже на 10% проти аналогічного періоду 2017 року», – додали в компанії.

Що Україна купує в Росії? Імпорт з РФ в Україну зав'язаний в основному на енергоносіях і різноманітній сировині.

Корпорація ДТЕК Ріната Ахметова купує в Російській Федерації вугілля. Причому як у компаній і шахт на території Росії, які їй належать, так і у сторонніх постачальників. Навіть більше, ДТЕК повідомив про намір інвестувати у видобуток вугілля в Росії до 2025 року понад $60 млн.

«Енергоатом» придбаває в РФ ядерне паливо. І хоча Петро Порошенко в червні 2017 року запевняв, що ці поставки з Росії скоротяться до 45%, у 2018 році частка російського ядерного палива в обсязі імпортних закупівель «Енергоатому» досягла 70%.

Українські металурги продовжують купувати в Росії кокс. Це у 2017 році підтвердив Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. За його словами, за I квартал 2017 року частка російського коксівного вугілля в загальному обсязі закупівель перевищила 50%. «У нас не вистачало вугілля коксової групи ще до війни», – зізнався Гримчак.

Як великий бізнес торгує з РФ. Обсяги імпорту

Компанія

Входить до групи/належить

Доля РФ в структурі імпорту

Витрати на імпорт з РФ, млн грн

Чисельність контрагентів в РФ

2013 год

2017 год

2013 год

2017 год

2013 год

2017 год

Запоріжкокс

СКМ

5-10%

85-90%

100-150

1500-2000

3

5-10

Енергоатом

ФДМ 

80-85%

55-60%

4500-5000

11500-12000

10-15

3

АрселорМіттал Кривий Ріг

ArcelorMittal Duisburg GmbH

10-15%

30-35%

850-900

6000-6500

5-10

15-20

ДТЕК Дніпроенерго

СКМ

более 95%

15-20%

4,5-5

1000-1500

3

5-10

Азовсталь

СКМ

15-20%

10-15%

400-450

4000-4500

5-10

5-10

Сумихімпром

ФДМ

3%

35-40%

25-30

150-200

3-5

3-5

ДТЕК Трейдинг

СКМ

-

15-20%

-

200-250

-

3

В.А.Т.-Прилуки

British American Tobacco

10-15%

10-15%

300-350

500-550

3-5

3

Мотор Сич

ФДМ, В'ячеслав Богуслаєв

65-70%

40-45%

3500-4000

1000-1500

50-55

5-10

Філіп Морріс Україна

Philip Morris International

15-20%

3%

500-550

150-200

5-10

3-5

Харьківський тракторний завод

Development Construction Holding, Олександр Ярославський

80-85%

40-45%

100-150

30-35

3-5

3

Інтерпайп

EastOne, Віктор Пінчук

35-40%

10-15%

200-250

20-25

3-5

3-5

Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК)

СКМ

35-40%

5-10%

65-70

40-45

3-5

5-10

Турбоатом

ФДМ

50-55%

5-10%

250-300

20-25

5-10

3

Сан Інбев Україна

Anheuser-Busch InBev

50-55%

3-5%

350-400

25-30

5-10

5-10

Джерело: YouControl

Кого торкнулися російські санкції «у відповідь»? Обмежень з боку Росії український бізнес не боїться. Нагадаємо, що уряд РФ 1 листопада ухвалив постанову №1300, яка передбачає блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Російської Федерації, а також заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Росії для 322 громадян України і 68 компаній.

Серед юридичних осіб, які потрапили до цього переліку, у тому числі й ті, що активно торгують з Росією: «Сумихімпром», «Глікохім», «Запоріжкокс», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», «Харківський тракторний завод», «Фармак» та інші.

Фігуранти цього списку одностайно заявили, що санкції на їхню діяльність жодним чином не вплинуть. Позиція більшості компаній така: вони не мають рахунків на території Російської Федерації і взаємини з підприємствами з Росії не підтримують.

«Це питання політичної площини», – прокоментував введення санкцій співвласник «Харківського тракторного заводу» Олександр Ярославський. Прес-служба «АвтоКрАЗ» повідомила, що говорити про якийсь збиток для підприємства безглуздо, тому що воно давно переорієнтувалося на інших вітчизняних і зарубіжних постачальників.

А прес-служба «Фармак» обтічно заявила, що «...компанія використовує всі потенційні можливості для збільшення експорту, в тому числі виробничі кооперації з локальними фармацевтичними виробниками». При цьому виробник має намір у 2019 році наростити поставки в Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Киргизію, Грузію, Молдову та Азербайджан, налагодити експорт в Алжир і Йорданію.

А хто ризикує їх відчути? Опитані Mind експерти вважають, що труднощі через російські санкції можуть виникнути у незначної кількості компаній. «Постраждають, насамперед, підприємства, які «пов'язані технологічно». Тобто, ДТЕК, «Мотор Січ» тощо», – пояснює Михайло Поздняков, старший партнер адвокатського об'єднання «Домінус Літіс».

Але це не означає, що вони не зможуть вести торговельну діяльність. «У постанові зазначено блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території РФ, а також заборону на виведення капіталу за межі Росії. Тобто, при бажанні можливості продовжити торгівлю залишаються», – вважає Андрій Безпятов, голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital.

Представництва українських компаній у Росії, на думку аналітиків, і поготів залишаться поза санкціями. А офіси в РФ мають «Мотор Січ», «Харківський тракторний завод», «Фармак», «Інтерпайп».

Андрій Шевчишин, старший аналітик групи компаній Forex Club, підкреслює, що бути в списку санкцій і потрапити під фактичну реалізацію санкцій – не одне й те саме. «Ймовірно, у кожному випадку прийматиметься індивідуальне рішення. Наприклад, якщо РФ володіє альтернативними каналами постачання аналогічних товарів або їх замінників за прийнятною ціною – санкції можуть бути введені. Якщо аналогічний товар українського виробництва не можна замінити або відтворити на російських підприємствах у потрібних обсягах, то санкції будуть обмежені тільки жорсткістю торгових умов і контролем якості», – розмірковує експерт.

До того ж у п. 4 постанови №1300 прописана можливість видачі тимчасових дозволів на проведення певних операцій, якщо це буде необхідно для забезпечення інтересів російських компаній. «І може скластися ситуація, в якій дане уточнення дозволить підсанкційним підприємствам і далі продовжувати діяльність на території РФ, отримавши дозволи в індивідуальному порядку. Крім того, документ не передбачає заборону експорту або імпорту товарів між двома країнами», – уточнює Олександр Навальний, керуючий партнер юридичної компанії «Волхв».

Чи можна «обдурити» санкції? Взаємні обмеження бізнес, при бажанні, може обійти. «Багато українських підприємств, наприклад ДТЕК, є учасниками російських компаній, що цілком дозволено як українським, так і російським законодавством. Так, група компаній ДТЕК є власником ВАТ «Донський антрацит», включаючи ТОВ «Сулінантрацит» і шахту «Обухівська», і абсолютно легально веде свою діяльність на території РФ. Також є кооперація між «Мотор Січ» і 308-м авіаремонтним заводом в Іваново», – наводить приклад Михайло Поздняков.

Іншими словами, у цій ситуації на перший план виходить локалізація бізнесу. Якщо компанія – резидент Росії, але з власником з України, то вона працює в рамках російського законодавства і може вільно торгувати як у РФ, так і за її межами.

«При торгівлі за кордон продажі можуть йти через торгові доми або іноземні фірми, щоб виводити прибуток з РФ. Якщо мова йде про резидентів України, то аналогічно, використовуючи білоруську, казахську або іншу фірму, можна змінити власника товару», – резюмує Андрій Шевчишин.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті