«Клуб колишніх дружин»: як розлучитися з «Газпромом» за польським сценарієм

Сьогодні до Києва приїжджає міністр енергетики США Рік Перрі. Головна тема його переговорів в українській столиці – розширення співпраці в паливно-енергетичному комплексі. У центрі уваги – не лише поставки скрапленого природного газу, про які останнім часом багато говорилося в контексті перспектив скорочення залежності від російських енергоресурсів, а й ядерна енергетика, вугілля, а також кібербезпека.

Усі ці напрямки набули для української економіки особливої ​​актуальності з 2014 року, коли між Москвою і Києвом загострилося політичне протистояння. Досить швидко воно переросло в масштабну гібридну війну, яка зачепила інтереси різних країн, незалежно від їх територіальної близькості до Росії. Україна в цьому специфічному конфлікті отримала роль союзника США в Європі – так само, як і Польща, яку Рік Перрі відвідав наприкінці минулого тижня, перш ніж попрямувати до Києва.

Такий графік виглядає логічним з огляду на плани з нарощування обсягів поставок американського СПГ в Україну та інші європейські країни з території Польщі, де на узбережжі Балтійського моря в Свіноуйсьце працює регазифікаційний термінал ім. Леха Качинського. Завдяки динамічному розвитку глобального ринку СПГ умови його продажу та транспортування постійно оптимізуються. Це створює нові умови і стимулює зростання торгівлі американським скрапленим газом на європейському континенті. Чи може Україна, бачачи цей сценарій, «зазирнути» в своє майбутнє?

Як виглядає диверсифікація поставок по-польськи? Минулого тижня польська державна компанія PGNiG повідомила про укладення 24-річного контракту (до 2042 року) з американською Cheniere Marketing International LLP. Невеликі поставки почнуться вже наступного року, а максимуму – 1,45 млн т СПГ на рік (майже 2 млрд куб. м після регазифікації) – вони досягнуть у 2023 році. Усього PGNiG зобов'язалася купити у Cheniere понад 39 млрд куб. м газу. Доставлятиме газ до Польщі Cheniere з заводів Sabine Pass і Corpus Christi, розташованих на берегах Мексиканської затоки. Умова поставок за міжнародними стандартами «Інкотермс» – DES (delivered ex-ship), тобто покупець PGNiG прийматиме СПГ у момент доставки газу до терміналу в Свіноуйсьце.

Це вже другий довгостроковий контракт польської компанії на поставку американського СПГ. У середині жовтня PGNiG уклала угоду на 20 років з Ventures Global LNG (обсяг – 2 млн т СПГ, або близько 2,72 млрд куб. м після регазифікації). Контракт почне діяти в 2022 році на умовах FOB (free-on-board) – покупець прийматиме газ прямо з заводу і самостійно забезпечуватиме його транспортування. Ще у PGNiG є договір з американською Centrica про покупку до 2,5 млн т СПГ до кінця 2022 року. А в запасі – також угода про наміри з американською Sempra Energy про можливі поставки 2 млн т СПГ на рік з 2023 року протягом 20 років, але цей контракт поки не підписаний.

Крім американських виробників СПГ, в активі у PGNiG – діючий до 2034 року контракт з катарською компанією Qatargas: він передбачає щорічні поставки 2 млн т газу з 2018 року.

Таким чином, PGNiG законтрактувала всього близько 5,5 млн т СПГ (приблизно 7,5 млрд куб. м після регазифікації). І у компанії є можливість збільшити цей обсяг до 7,5 млн т СПГ (понад 10 млрд куб. м). До 2023 очікується введення в експлуатацію трубопроводу Baltic Pipe потужністю 10 млрд куб. м, за яким до Польщі зможе транспортуватися мережевий газ з Норвегії. Також країна веде власний газовидобуток (у минулому році видобуто 4 млрд куб. м).

А як же «Газпром»? Якщо врахувати, що в 2017 році польські споживачі використовували 19,1 млрд куб. м. газу, і зіставити цей обсяг з передбачуваними обсягами імпорту, то напрошується висновок про те, що теоретично PGNiG може взагалі відмовитися від закупівель газу у «Газпрому» після завершення терміну контракту між компаніями наприкінці 2022 року. Переговори про його продовження сторони не ведуть. «Цей контакт просто закінчиться, і ми можемо повністю відмовитися від закупівель у Росії», – зазначає Пьотр Возняк, голова правління PGNiG. І він стверджує, що американський СПГ коштуватиме Польщі «майже на 30% дешевше, ніж газ від «Газпрому», хоча конкретні цифри ані поляки, ані їхні американські партнери з СПГ не розкривають.

«Ми будемо прагнути до ситуації, в якій довгостроковий контракт із «Газпромом» стане пережитком минулого. Якщо ціна на російський газ буде достатньо конкурентоспроможною, ми не виключаємо можливості його купівлі, але безумовно не за довгостроковим контрактом», – говорив раніше Пьотр Наїмський, уповноважений уряду Польщі з питань стратегічної інфраструктури.

Навіщо полякам саме американський газ? Незважаючи на цінові ризики, закупівлі американського СПГ дозволяють Польщі диверсифікувати імпорт і зміцнювати енергобезпеку. Не менш вагомий позитив від такої співпраці отримує і конкретно PGNiG: компанія перетворюється на глобального гравця, розвиваючи міжнародну торгівлю і посилюючи свої конкурентні переваги в переговорах, наприклад, з тим же «Газпромом», якщо вони вестимуться.

Законтрактований PGNiG американський СПГ не обов'язково опиниться в Польщі. Після того як він буде викуплений у постачальника на умовах FOB (це передбачено, зокрема, домовленостями з Ventures Global), ресурс по ходу транспортування може бути з вигодою перепроданий, наприклад, азіатським споживачам, якщо цьому посприяє ринкова кон'юнктура. Можливий перепродаж і надлишків російського газу, якщо PGNiG і «Газпром» домовляться про співпрацю на нових умовах після 2022 року. Для російської компанії така угода буде вигідною, тому що допоможе зберегти присутність на європейському ринку в умовах зростаючої конкуренції.

У Польщі не приховують, що бачать свою країну в доступному для огляду майбутньому газовим хабом Центральної та Східної Європи. Різні джерела поставок дозволять отримати надлишки для подальшого вигідного перепродажу іншим споживачам. Очевидно, що одним з таких ринків буде й Україна.

Яке місце України в цій «картині світу»? Для України все ще залишається актуальним питання перспектив її газотранспортної інфраструктури – магістральних газопроводів і підземних газосховищ. НАК «Нафтогаз України» вже готується до скорочення ролі українських газопроводів у поставках російського газу до Європи. Причини цього пов'язані не лише з появою нових обхідних маршрутів і будівництвом «Північного потоку – 2» за підтримки західноєвропейських партнерів.

Як уже писав Mind, значну роль має розвиток технологій для виробництва і транспортування СПГ, які скорочують його собівартість.

При такому розкладі Україні є сенс сконцентруватися на вирішенні актуальних внутрішніх проблем, пов'язаних з диверсифікацією поставок газу, розвитком вітчизняного видобутку, створенням власного хабу на західноукраїнському кордоні і будівництвом СПГ-терміналу. Це дозволить зміцнити енергобезпеку і підвищить статус держави в міжнародній політиці. В іншому випадку Україна ризикує залишитися місцем перетину конфліктних інтересів найбільш впливових гравців, які використовуватимуть її територію для власної боротьби за регіональне домінування і завоювання нових споживчих ринків.

Що стосується перспектив проекту «Північний потік – 2», то в його успіху залишається все менше сумнівів, незважаючи на загрозу американських санкцій. Напередодні візиту до Києва Рік Перрі в черговий раз не виключив можливості нових антиросійських заходів, пов'язавши їх із прагненням захистити транзитні інтереси України. «Я не думаю, що будь-які рішення вже прийняті. Але ймовірність введення нових санкцій є», – зазначив американський міністр.