Вкладай у мене, якщо наважишся: як українському бізнесу отримати інвестиції

Вкладення від зарубіжних інвесторів – мрія багатьох українських компаній, які прагнуть розвиватися і зростати, аби з часом дійти до світового ринку. Але як їх отримати? Про те, які чинники стають основними в прийняття інвестиційних рішень, і чому деякі проекти ніколи не отримають іноземних грошей, Mind дізнавався під час панельної дискусії «Майбутнє інвестицій в Україну» на Level Up Ukraine 2018.

Не бізнес, а люди

Американський бізнесмен Гіві Топчішвілі впевнений, що залучити інвестиції можна практично в будь-яку галузь, достатньо мати хорошу команду.

«Команди та люди, здатні виживати, складають головну цінність. Гроші є, інвестиції є, таланти є, а ось люди, здатні зробити все для вибудовування успішного бізнесу – це рідкість усюди, особливо в Україні», – заявив він, при цьому відзначивши, що тут все ж є багато цікавих проектів.

Також важливо, щоб у бізнесу був «зрозумілий» власник – не формальний, чим грішать багато українських компаній, а реальна людина без «темних плям» у біографії.

Суспільне значення

Сьогодні для того, щоб залучити інвесторів, недостатньо просто заробляти гроші. Потрібно впливати на розвиток країни, до якої проект має безпосереднє відношення. Наприклад, український проект повинен мати значення саме для України.

«Будь-який проект, який ми фінансуємо, має бути не лише прибутковим, але і мати певний соціально-динамічний ефект», – пояснює голова українського представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олена Волошина.

Але, за її словами, існує і низка обмежень. Наприклад, інвестори вважають за краще ні під яким соусом не мати справу з постачальниками зброї, алкоголю і наркотиків.

Чим більше, тим краще

Найчастіше інвесторів цікавлять великі проекти, що вимагають багатотисячні доларових інвестицій.

За словами Олени Волошиної, маленькі угоди найчастіше просто недоцільні для IFC, тому немає сенсу бігти до інвесторів на «старті», краще вирости самостійно до певної величини.

«До нас варто йти, коли вже є певний cash flow і амбіції. Амбіції дозволяють власникам легше нести ті витрати, які необхідні для залучення фінансування», – розповіла вона.

Цікаво, що маленькому стартапу може бути просто невигідно працювати з великими міжнародними інвесторами. Адже для того, щоб зібрати всі необхідні документи, доведеться витратити багацько грошей.

«Вторинка» не в ціні

Багато успішних українські проектів ніколи не досягнуть тих же висот на світовому ринку, і інвестори про це знають. Чому? Все просто, вони – вторинний матеріал, адже бізнесмени «підгледіли» їх у зарубіжних колег.

Керуючий партнер BeachHead Partners Алекс Романович застерігає: не варто позичати ідею на Заході, перевіряти в Україні і намагатися повернути на Захід. Її там і без того вже реалізують.

Зі своїм самоваром

Українські проекти часто не розуміють «правил гри» американського ринку. Реальність така, що для роботи з іноземними інвесторами компанія повинна успішно пройти аудит.

«В українських компаній, як і у компаній з більшості країн Східної Європи, бувають проблеми з порядністю», – нарікає адвокат Вал Мендел. Він запевняє, що створити успішний кейс не складно, якщо змиритися з тим, що із закордонним фінансуванням не працює звична для країн СНД схема «за поняттями».