А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби...»

А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби...»

Нова праця фінансиста Сандри Навіді про те, як фінансові еліти та їхні мережі керують світом, особливо актуальна в контексті WEF 2019

Цей матеріал також доступний російською
А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби...»
Авторка книги Сандра Навіді під час презентації видання
Фото: Pinterest/Sandra Navidi

Сьогодні у швейцарському Давосі розпочинається Всесвітній економічний форум (WEF), який відвідають 3000 представників із 114 країн світу. Його основними темами стануть глобалізація, популізм, Brexit і психічне здоров'я. Цього року тут не буде лідерів провідних країн: Дональд Трамп не приїде через шатдаун, Франсуа Макрон – через дебати, до яких його підштовхнули акції «жовтих жилетів», Тереза ​​Мей – через проблеми з узгодженням умов виходу Великобританії з Євросоюзу. Але делегації від цих країн, звичайно, присутні, причому американська – найбільша на форумі: майже 800 осіб.

Інформаційне агентство Reuters підготувало інтерактивну інфографіку Spheres of Influence, з якої випливає, що більшість делегатів на WEF цьогоріч буде з розвинених країн, і лише 21% учасників складуть представники економік, що розвиваються.

Висока концентрація еліти в одному місці – у Давосі – з року в рік надихає шанувальників конспірології та теорій змов на пошук нових пояснень, хто і як керує світом, а також про те, де ухвалює свої рішення «світовий уряд».

У зв'язку з цим Mind вирішив звернути увагу на книгу «Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом», яка вийшла друком у видавництві Yakaboo Publishing. Її автор, фінансист Сандра Навіді, вирішила викласти альтернативне бачення глобальних значущих процесів, взявши за основу соціальні науки.

Бекграунд. Сандра Навіді багато років спеціалізується на управлінському консалтингу та стратегічному менеджменті зв'язків. Вона працювала разом з відомим економістом Нуріелем Рубіні. Тому її книга – гідна відповідь популярній, але такій, що не має нічого спільного з реальністю, конспірології.

Теорії змови, які складаються з припущень, що за важливими геополітичними подіями стоять інтереси та інтриги великих світових або регіональних держав і «п'ятої колони», не мають нічого спільного з реальністю але наділені низкою цікавих властивостей. Вони надмірно привабливі для мас людей, що занадто мало знають про устрій минулого і сьогоднішнього світу. «Секрет успіху» цих теорій полягає в тому, що вони дозволяють людині, яка ще вчора нічого не знала про світоустрій, буквально за тиждень перетворитися на аналітика, який обізнаний про світ майже достеменно.

Психолог Роб Бразертон вважає, що теорії змови стають результатом пошуку розумом пояснень тих чи інших зовнішніх подій, які не підвладні особистому контролю. Комплементарним поясненням може слугувати і світоглядна функція, яку виконує теорія змови: людина прагне пізнати світ, а конспірологія є простим способом створити ілюзію цього пізнання.

Теорії змови найчастіше захоплюють тих, хто відчуває брак власних сил на те, аби цю систему змінити. Іншими словами: відсутність можливості реалізувати власні ідеї, відчуття безпорадності перед існуючою політичною системою, корпораціями, елітами або домінуючим культурним порядком спонукає людей до того, щоб інтерпретувати події крізь конспірологічну призму. Навіть більше, тріумф популізму, який зараз спостерігається в усьому світі, лише посилює прагнення різних політичних активістів апелювати до теорій змови, щоб максимально мобілізувати громадську підтримку.

Зручність такої тактики полягає в тому, що новим знавцям не потрібно повторювати складний і довгий шлях фахівців, читати сотні книг і статей, працювати з даними, по цеглинці формуючи складну картину минулого або теперішнього світу. Щоб за допомогою теорії змови пояснити будь-яку політичну подію, досить лише пари простих припущень і декількох десятків слів, серед яких «Захід», «ЦРУ», «вороги», «п'ята колона», «мережа», «розвалити», «розгойдати» тощо.

А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом»

Оригінальна назва: $uperhubs: How the Financial Elite and Their Networks Rule Our World

Видавництво: Yakaboo Publishing

Сюжет. У своїй книзі Сандра Навіді використовує наукову концепцію формування мережевих спільнот, щоб проаналізувати фінансову систему як результат діяльності людей і описати закулісні взаємодії в системі глобальних фінансів і влади. Її виклад – не нудне перерахування складних понять, а живе оповідання, засноване на особистому досвіді та власних висновках зсередини, адже в колах міжнародної фінансової еліти вона – далеко не чужа людина. Її коло спілкування – це американський філантроп Джордж Сорос і засновник Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб, голова Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард і творець найбільшого у світі хедж-фонду Bridgewater Associates Рей Даліо.

Автор «Суперхабів» використовує безліч прикладів, у тому числі зі своїх зустрічей на WEF у Давосі, щоб проілюструвати зв'язки великої кількості топових персон, людей з високим статусом і широкими повноваженнями, контакти між якими утворюють потужні мережі, що формують фінансову систему потенційно небезпечними способами. Ключові ризики, на думку Сари Навіді, пов'язані з можливою неетичною поведінкою значущих гравців, які приймають рішення з управління фінансовою системою. Адже вони впливають не лише на приватний бізнес, а й на формування загального добробуту.

Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся закулісним життям фінансової еліти і готові витратити свій час, аби розібратися в суті складних процесів. Адже ціною інтелектуальної простоти стає незнання політичних і економічних реалій, в яких насправді і варто шукати основні причини сучасних катаклізмів, а не в популярних теоріях змови.

Вам не сподобається, якщо: ви цінуєте зручність простоти і переконані, що знання примножують сум, а не звільняють від нього.

Головна причина прочитати: бажання розвивати критичне мислення, адекватно сприймати сучасну реальність і ухвалювати ефективні рішення. Теорії змови – суперечливий феномен сучасного світу, навколо якого існує безліч помилок. Одна з них – що ці теорії притаманні лише недемократичним країнам. Хоча до них часто звертаються лідери авторитарних і тоталітарних держав, теорії змови активно розвиваються і в демократіях, і почасти використовуються в політичних кампаніях під час виборів, щоб маніпулювати суспільними настроями.

У тому ж дусі:

Генрі Кіссінджер, «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті»

А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом»

Багато років однією з домінуючих тем політики США була спроба глобалізувати ліберальний міжнародний порядок, який спочатку запанував на Заході після Другої світової війни. Вашингтон сподівався домогтися глобалізації за допомогою інтегрування в систему її потенційних противників – Росії та Китаю – настільки глибоко, щоб у них більше не виникло бажання виступити проти. Мета полягала в тому, щоб за допомогою економічного і дипломатичного стимулювання об'єднати провідні світові держави в систему, в якій усі вони будуть задоволені, а США при цьому збережуть свої цінності та світове панування.

Це була необачна мрія. Книга американського дипломата, екс-глави Держдепартаменту США Генрі Кіссінджера дозволяє зрозуміти, чому вона не справдилася.


Дуглас Норт, Джон Уолліс, Баррі Вайнгест, «Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії»

А чи була всесвітня змова: чому варто прочитати книгу «Суперхаби. Як фінансові еліти та їхні мережі керують світом»

Книга, написана творчим колективом вчених-економістів під керівництвом лауреата Нобелівської премії Дугласа Норта, розповідає про залежність еволюції держави і насильства. Для українського читача вона важлива тим, що розкриває суть процесів, які відбуваються в країні, і дозволяє оцінити їхні перспективи.

Кожна держава, на думку авторів, проходить крізь основні фази розвитку: від заснованої на насильстві і на обмеженому доступі так званої природної держави до держави договірного типу, або, як ще кажуть, держави відкритого доступу.

Основна ідеї книги – у тому, що порядки обмеженого доступу є у світі нормою, а порядки вільного доступу – рідкісним винятком, що до того ж виникли порівняно нещодавно. Норт, Уолліс і Вайнгест визначають проблему насильства як ключову в процесі формування держав. На їхню думку, природна держава являє собою результат угоди еліт з метою мінімізації насильства в суспільстві. Коаліція еліт, яка формується, заснована на взаємному визнанні доступу до ресурсів і відповідних рентних доходів.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті