Хто виграє глобальні технологічні перегони: 5 цифр із Давоса

У швейцарському Давосі продовжується Всесвітній економічний форум, де глобальні лідери обговорюють виклики, що стоять перед світом, та намагаються знайти відповіді на головні економічні й політичні питання сьогодення.

Однією із головних тем другого дня форуму стали глобальні технологічні перегони. Як технології на кшталт штучного інтелекту впливають на геополітичну ситуацію у світі? Чи можна регулювати розвиток таких технологій? Розмиття кордонів між фізичним, біологічним та технологічним визначає нову епоху, в якій змінюється не лише форма економічних відносин, але й країни-лідери, що поведуть світ до змін.

Mind вибрав декілька цифр, завдяки яким можна зрозуміти, куди рухається світ і хто його туди веде.

Китайські венчурні інвестори з 2013 року придивлялися до технологій, пов’язаних із штучним інтелектом (ШІ). А з 2016-го активно у них вкладалися. Так, наприклад, у 2018 році китайський розробник систем розпізнавання облич Sense Time підняв $600 млн інвестицій від Alibaba Group.

Станом на кінець 2017 року Китай здійснив 48% усіх світовий інвестицій у стартапи у цій сфері, вперше обійшовши Сполучені Штати. Увага приділялася напрямкам Deep Learning, Artificial Intelligence та Machine Learning. Такі дані на форумі озвучив Фредерік Кемпе, президент і головний виконавчий директор Атлантичної ради – аналітичного центру у Вашингтоні, що займається міжнародними відносинами. Він вважає, що Китай буде переможцем технологічних перегонів, зав’язаних на штучному інтелекті.

Вважається, що до створення повністю автономного штучного інтелекту має пройти чотири етапи.

Перший – «Інтернет ШІ», коли алгоритм навчається на даних із мережі.

Другий – «Бізнес ШІ», тут вже підключаються корпоративні дані та предиктивна аналітика.

На третьому етапі з’являється «Сприйняттєвий ШІ» – він знімає дані з оточуючого середовища, тобто «бачить» і «чує».

І четвертий етап – «Автономний ШІ», якому взагалі не потрібна людина.

Автор книги «Супердержави: Китай, Кремнієва долина та Новий світовий порядок» Кай-Фу Лі порахував, які ресурси та можливості мають США та Китай на кожному із цих етапів. За його оцінками, у розвитку «Сприйняттєвого ШІ» Китай уже обігнав Америку. А в наступні п’ять років наздожене чи перевершить її у створенні «Інтернет ШІ» та «Автономного ШІ».

У КНР налічується втричі більше користувачів смартфонів, ніж у США – понад мільярд проти 300 мільйонів. Китайські користувачі проводять у 50 разів більше часу з увімкненими камерами своїх гаджетів, ніж американці. Це дуже спрощує збір даних про користувачів, хоча часто йде всупереч із демократичними принципами.

Цифрова революція зачепить демократію та свободу слова, вважає Фредерік Кемпе. Якщо наділити машини радикальною владою у суспільстві, то людям залишаться дуже обмежені права. А отже, можливе виникнення нових форм правління і політичних режимів – таких як техно-утилітаризм і техно-тоталітаризм. У першому випадку скоєні машиною негуманні вчинки виправдовуватимуться їхнім практичним значенням і матимуть прерогативу над людяністю. У другому – технології допоможуть державам встановити тотальний контроль над громадянами.

Коли у 2017 році штучний інтелект від Google обіграв відомого китайського гравця в ґо, мільярдна аудиторія в Китаї цього не побачила, адже уряд заблокував трансляцію.

Згідно з даними, які озвучив Фредерік Кемпе, 38% китайців готові ділитися своєю особистою інформацією – наприклад, фінансовими даними або записами відеореєстратора автомобіля – заради отримання додаткових переваг, таких як знижки чи персоналізовані пропозиції. Так само високий цей показник у Мексиці (30%), Росії (29%), Італії (28%), США (27%), Бразилії (26%). Середній показник по світу – 27%.

Найконсервативнішими виявилися жителі Японії – лише 8% із них згодні передавати комусь свої дані. Також остерігаються збору персональних даних у Нідерландах та Німеччині – лише 12% опитаних дали позитивну відповідь.

Про те, що Четверта індустріальна революція призведе до перерозподілу ринку праці, в Давосі говорять не перший рік. Але останні дані показують, що із розвитком штучного інтелекту процес заміщення прискорюється.

До 2030 року 46% людської робочої сили у Японії замінять автономні технології. У США роботу можуть втратити 54 млн працівників, а це 30% робочої сили країни. Для Китаю втрати будуть також відчутними: штучний інтелект та передова робототехніка можуть змістити 100 млн працівників, або ж 12% від робочої сили.

Щоб уникнути трудового колапсу і забезпечити зайнятість населення, на думку Фредеріка Кемпе, США та Китай мають налагодити співпрацю у сфері досліджень штучного інтелекту та разом запровадити прозорі стандарти впровадження таких технологій.

Втім, можливий інший сценарій: коли між країнами почнеться «холодна технологічна війна». Кожна з них намагатиметься домінувати, і все більше закриватиметься від решти світу. Перший крок у цьому напрямку вже зроблено: адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що мобільні мережі 5G в Америці будуватимуться без участі китайських компаній та китайських компонентів.